Рішення № 24564885, 05.06.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/63/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.12 Справа № 5009/1759/12

за позовом Прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, пл. Маяковського, 1) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206) Позивач Концерн "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюче ЛТД" (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 10; фактична адреса: 69033, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача : ОСОБА_2 -довіреність № 27/27 від 03.01.2012 р.

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Орджонікідзевського району міста Запоріжжя звернувся в господарський суд із позовом в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах Запорізької міської ради в особі Концерну «Міські теплові мережі»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюче ЛТД" суми 14379,79 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201500 від 01.12.2006 р., суми 310,68 грн. пені та суми 61,39 грн. -3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.

Обґрунтовуючи позов прокурор посилається на те, що в ході проведеної перевірки, було встановлено, що на виконання умов укладеного між Концерном "МТМ" в особі Філії Концерну «МТМ»Орджонікідзевського району та ТОВ "Фьюче ЛТД" договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201500 від 01.12.2006 р., за період грудень 2011 р. -березень 2012 р. Концерном було поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 14379,79 грн. В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався, направлену на його адресу Вимогу про погашення дебіторської заборгованості, залишив без відповіді та задоволення. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 16, 96, 258, 509, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України та умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201500 від 01.12.2006 р., просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 11.05.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 05.06.2012 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Прокурор свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач -ТОВ "Фьюче ЛТД" - вимоги суду, викладені в ухвалі від 11.05.2012 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому не скористався. Про час та місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно долученого до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштової кореспонденції, ухвалу господарського суду від 11.05.2012 р. про призначення справи до розгляду на 05.06.2012 р., направлену судом на адресу відповідача, було вручено його уповноваженому представнику 17.05.2012 р. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

В судовому засіданні 05.06.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.12.2006 р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та ТОВ "Фьюче ЛТД" (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 201500 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі -Договір) за умовами якого, Теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що при відсутності приладів комерційного обліку обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 Договору).

Згідно із п. 6.4 Договору Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Пунктом 6.7.1 Договору передбачено, що отриманий акт приймання -передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, належним чином оформити і повернути акт прийому-передачі позивачу на протязі п'яти днів з дати отримання.

Згідно із п. 6.7.2 Договору у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити із Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 Договором строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді (п. 6.7.2 Договору).

За умовами п. 7.2.8 Договору в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Як встановлено судом, подача теплової енергії підтверджуються актами приймання - передачі теплової енергії №№ 201500: від 31.12.2011 р. на суму 2691,20 грн., від 31.01.2012р. на суму 4194,43 грн., від 29.02.2012 р. на суму 4250,16 грн., від 31.03.2012 р. на суму 3244,00 грн., всього на суму 14379,79 грн.

Акти приймання-передачі теплової енергії : від 31.12.2011 р., від 31.01.2012р. та від 29.02.2012 р. підписані уповноваженим представником відповідача та засвідчені печаткою підприємства. Належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2012 р. відповідач на адресу позивача не повернув, заперечень щодо нарахованої суми не надіслав.

На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були направлені позивачем, в період з грудня 2011 р. по березень 2012 р., включно, рахунки за теплову енергію, а саме рахунки №№ 201500: за грудень 2011 р. від 31.12.2011 р. на суму 2691,20 грн., за січень 2012р. від 31.01.2012 р. на суму 4194,43 грн., за лютий 2012 р. від 29.02.2012 р. на суму 4250,16 грн., за березень 2012 р. від 31.03.2012 р. на суму 3244,00 грн., всього на суму 14379,79 грн.

На адресу відповідача позивач надсилав Вимогу (вих. № 05/626-юр від 14.03.2012р.), про сплату заборгованості за Договором.

Однак, відповідач, вказану Вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Фьюче ЛТД" суми 14379,79 грн. основного боргу, суми 310,68 грн. пені та суми 61,39 грн. -3% річних стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пунктів 6.3 та 6.4 Договору підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі. Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з грудня 2011 р. по березень 2012 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 14379,79 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи поштові реєстри.

Враховуючи, що Акти приймання - передачі теплової енергії за грудень 2011 р., січень 2012 р. та лютий 2012 р. містять підпис Споживача (відповідача у справі), а Акт приймання - передачі теплової енергії за березень 2012 р., відповідач, належним чином оформлений у встановлений п. 6.6.1 Договору строк Теплопостачальній організації не повернув та заперечень не надав, Акти приймання-передачі теплової енергії за період з грудня 2011р. по березень 2012 р., вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в них періоду теплову енергію.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворився основний борг за Договором у спірний період в сумі 14379,79 грн.

Доказів сплати боргу в сумі 14379,79 грн. відповідачем суду надано не було.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманої теплової енергії в гарячій воді, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 14379,79 грн., а тому задовольняє її у повному обсязі

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів в сумі 14379,79 грн. підтверджено матеріалами справи, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 61,39 грн. (нарахованих за період з 21.01.2012 р. по 30.04.2012р.) за неналежне виконання грошового зобов'язання є правомірною і обґрунтованою, а тому задовольняється у повному обсязі. Розрахунок судом перевірено та визнано вірним.

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"(далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 7.2.8 Договору сторонами обумовлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Договору та норми чинного законодавства, суд вважає, що вимога позивача про стягнення пені за несвоєчасну оплату наданих послуг за період з 21.01.2012 р. по 30.04.2012 р., заявлена правомірно.

Вимога про стягнення пені задовольняється у заявленому розмірі (310,68 грн.).

Таким чином, позов задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 201500 від 01.12.2006 р.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюче ЛТД" (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 10; фактична адреса: 69033, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62, код ЄДР 22119167, п/р № 26003202119001 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, ЄДР 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 313957) суму 14379 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 79 коп. основного боргу, суму 310 (триста десять) грн. 68 коп. пені та суму 61 (шістдесят одна) грн. 39 коп. -3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюче ЛТД" (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 10; фактична адреса: 69033, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62, код ЄДР 22119167, п/р № 26003202119001 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку -206, з використанням параметру RR-83) суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.06.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко