Рішення № 24564874, 05.06.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 р. Справа № 5010/438/2012-2/29

Господарський суд Івано-Франківської області у складі Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", юридична адреса: вул. Озерянська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601; поштова адреса: база Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" в м. Івано-Франківську, вул.С.Петлюри, 9А, м. Івано-Франківськ, 76005

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус" вул. Січових Стрільців, 23, офіс 602, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення боргу у сумі 5290,84 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № б/н від 07.02.2012р.).

від відповідача: представники не з"явилися

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі Позивач) звернувся в суд з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус" (далі Відповідач) про стягнення боргу у сумі 5290,84 грн. в тому числі 3574,54 грн. основного боргу, 1243,59 грн. пені за період прострочки з 19.04.11 до 10.04.12, 231,54 грн. інфляційних за період з 01.05.11 по 29.02.12 та 241,17 грн. 3% річних за період з 19.04.11 до 10.04.12

Позивач позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №295 від 03.01.11 щодо повної оплати поставленого товару.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалою від 13.04.12 та від 10.05.12, які направлялись за його місцезнаходженням згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №169027 (а.с.50-51), повідомлення про вручення ухвали від 10.04.12 міститься в матеріалах справи (а.с.54).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

На виконання умов договору поставки №295 від 03.01.11 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25429,98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані і скріплені печатками обох сторін (а.с.18-21). Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, заборгованість станом на 10.04.12 становила 3574,54 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата вартості товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, чого відповідач в повній мірі не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони передбачили, що оплата здійснюється в наступному порядку: шляхом відстрочки платежу на 30 календарних днів з дня отримання товару.

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 3574,54 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 231,54 грн. інфляційних та 241,17 грн. 3% річних, оскільки згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення 1243,59 грн. пені, слід зазначити наступне:

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину. Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Законодавством передбачено, що сплата штрафних санкцій повинна бути встановлена в договорі, тому відповідні вимоги позивача щодо стягнення таких повинні бути передбачені умовами договору та зафіксовані у письмовій формі.

Оскільки в договорі поставки №295 від 03.01.11 сторони не передбачили відповідальність у вигляді пені, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення 1243,59 грн. пені є безпідставною, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Таким чином до стягнення підлягає 3574,54 грн. основного боргу, 231,54 грн. інфляційних та 241,17 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1231,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 547, 549, 612, 614, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус" про стягнення 5290,84 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус" вул. Січових Стрільців, 23, офіс 602, м. Івано-Франківськ, 76018, код 36497589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (юридична адреса: вул. Озерянська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601, адреса для кореспонденції: вул. Петлюри, 9А, м. Івано-Франківськ, 76005, код 35871504) -3574 (три тисячі п"ятсот сімдесят чотири) грн. 54 коп. основного боргу, 231 (двісті тридцять одну) грн. 54 коп. інфляційних, 241 (двісті сорок одну) грн. 17 коп. - 3% річних та 1231 (одну тисячу двісті тридцять одну) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 08.05.12

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_помічник судді Шунтов О. М. 08.05.12