Рішення № 24564755, 07.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.12 р. Справа № 5006/23/56/2012

За позовом: Колективного підприємства «Фірма «Азовбудматеріали» м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк

про стягнення 4 427, 5 грн.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» м. Київ

Суддя Забарющий М.І.

Представники:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю

Від третьої особи: не з'явились

В засіданні, яке відбулось 29.05.2012р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 07.06.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, колективне підприємство «Фірма «Азовбудматеріали» м. Маріуполь, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк, про стягнення 4 427, 5 грн. вартості нестачі вантажу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- отримання ним на умовах договору № 09/12/08-У від 09.12.2008р. антрациту у напіввагоні № 67916478 за накладною № 51270023 з недостачею;

- комерційний акт АQ № 654269/7/20 від 23.11.2011р.;

- не зменшення показника вологості з моменту відправки вантажу до його отримання позивачем, що унеможливлює застосування норм природної втрати вантажу при перевезенні;

- ст.ст. 909, 920, 924 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.23 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.114 Статуту залізниць України (далі - Статут залізниць України).

Ухвалою по справі від 19.04.2012р. суд з власної ініціативи залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «ДВ нафтогазовидобувна компанія» м. Київ.

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: відправник не прийняв належних заходів для збереження вантажу при його перевезенні; позивач безпідставно не врахував норму природної втрати вантажу при його перевезенні.

Третя особа підтвердила факт відвантаження антрациту у вагоні № 67916478 за накладною № 51270023 в рахунок виконання договору № 09/12/08 від 09.12.2008р. і пояснила суду, що оскільки маркування вантажу було порушене, винним у незбереженні вантажу є перевізник.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» 18.11.2011р. відвантажило позивачу у напіввагоні № 67916478 за накладною № 51270023 71 000кг антрациту у вологому стані фракцією 6-13мм з маркуванням вантажу вапном білого кольору по периметру вагону на 20см з захватом поверхні бортів. На станції Волноваха був здійснений огляд вагону № 67916478 і вантажу у ньому, переважена вага брутто цього вагону з повною зупинкою і розчепленням вагону. При цьому було встановлено, що: завантаження вантажу нижче бортів на 10-20см, рівномірне, не марковане; з лівої сторони вагону з півночі над 2 і 3 розвантажувальними люками поглиблення розміром 150 х 150 х 70см; просипання вантажу немає; вагон бездверний, розвантажувальні люка закриті; праворуч з півночі розвантажувальний люк має внутрішнє закриття з дерева, не порушене; зліва з півночі 2 і 3 люки підварені, мають конструктивні зазори розміром 1-2см; вагон прибув по вагонному листу, перевізний документ накладна в електронному вигляді; по вагонному листу значиться - вага брутто не зазначена, тара 22 000кг, нетто 71 000кг; при переважуванні виявилось - вага брутто 89 150кг, тара (з вагонного листа і з бруса вагону) 22 000кг, нетто 67 150кг, що менше зазначеного на 3 850кг. Все виявлене зафіксовано в комерційному акті АQ № 654269/7/20 від 23.11.2011р.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення визначено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу і його маркування. В накладній № 51270023 є запис про маркування вантажу. Перевізник прийняв вантаж за цією накладною до перевезення без зауважень, чим фактично підтвердив наявність маркування. На станції Волноваха було встановлено, що вантаж не маркований. З цього суд робить висновок, що при наявності поглиблення у вантажі і різниці між вагою, визначеною при відправленні вантажу і вагою, встановлених при перевірці на ст.Волноваха, нестача мала місце під час перевезення.

Можливість транспортування у вагонах відкритого типу, які містять дрібні фракції (частки, розмір яких не перевищує 13мм) визначається відправником (п.4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу). Пунктом 5 цих Правил встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у даному вагоні не призведе до втрати вантажу, і вжити заходів щодо запобігання просипання дрібних часток вантажу. Комерційний акт АQ № 654269/7/20 від 23.11.2011р. містить інформацію, що просипання вантажу немає, і не фіксує слідів просипання, які повинні бути при просипанні вологого вугілля. Крім того, щілина була лише на рівні 2 і 3 люків з розбігом від 1 до 2 см, з відсутністю інформації, якої довжини була щілина 1см, а якої - 2см і т.д. При наявності дрібної фракції більше одного сантиметра просипання вантажу могло і не бути під час руху. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що просипання вантажу під час його перевезення виникло з вини відправника.

Згідно ст.314 Господарського кодексу України, ст.23 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.113 Статуту залізниць України за нестачу прийнятого до перевезення вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від нього причин. Відповідач, як перевізник, не довів цього. Тому, суд дійшов висновку, що нестача вантажу мала місце під час перевезення з вини відповідача.

Суд не приймає до відома посилання позивача на незастосування норми природної втрати вантажу при перевезенні, тому що: це суперечить приписам ч.2 ст.114 Статуту залізниць України та п.27 Правил видачі вантажів - норма природної втрати вологого вантажу складає 2%; документи, якими позивач обґрунтовує незастосування норм природної втрати вантажу, складені лише працівниками позивача, і тому вони не мають доказової сили.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума нестачі в розмірі 2 794,5 грн. В решті вимог суд позивачу у позов відмовляє, оскільки позивач безпідставно не врахував норму природної втрати вантажу при перевезенні.

На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 224, 225, 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.ст. 110, 113, 114, 129, 130 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з державного підприємства «Донецька залізниця» (м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь колективного підприємства «Фірма «Азовбудматеріали» (м. Маріуполь, Мартенівський масив, 135, р/р 260099011365400 в АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 00290541) - 2 794 грн. 50 коп. вартості нестачі та 1 015 грн. 87 коп. витрат на сплату судового збору.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя Забарющий М.І.

В судовому засіданні07.06.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2012р.