ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.05.12 р. Справа № 5006/17/14/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.,
розглянув матеріали справи
за позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», Київська область, м.Вишгород в особі Донецької філії, м. Донецьк
до Державного підприємства «Макіїввугілля», Донецька область, м. Макіївка
про: стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 61092451,25грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 2288831,99грн., 3 % річних у розмірі 442148,49грн., інфляційних нарахувань у розмірі 304619,34грн., а разом 64128051,07грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за дов. б/н від 20.10.2009р.
від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. №08-81/25д від 03.01.2012р.
У судовому засіданні оголошувалась
перерва з 21.05.2012р. до 31.05.2012р.
згідно зі ст.77 ГПК України
Суд перебував у нарадчій кімнаті
31.05.2012р. з 14.35год. до 14.40год.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Державне підприємство «Регіональні електричні мережі», Київська область, м.Вишгород в особі Донецької філії, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля», Донецька область, м. Макіївка про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 61092451,25грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 2288831,99грн., 3 % річних у розмірі 442148,49грн., інфляційних нарахувань у розмірі 304619,34грн., а разом 64128051,07грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: договір про постачання електричної енергії №590/1/94 від 01.06.2005р. з протоколом розбіжностей та узгодженням розбіжностей, додатки №3, №12, №22 та Додаткові угоди від 09.11.2007р., від 12.10.2009р. до вказаного договору; акти прийому-передачі електроенергії; звіти про використання електроенергії. До позову додає розрахунки суми заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних нарахувань.
Протягом розгляду справи позивач надав:
1) пояснення б/н від 27.04.2012р., якими повідомив суду, що відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості за активну електроенергію (за період вересень та листопад 2011 року) у сумі 812621,91грн. (а.с.127). До пояснень додано: інформацію про заборгованість за електроенергію станом на 01.04.2012р., копії банківської виписки та листа відповідача про коригування оплати за активну електроенергію (а.с.128-130).
2) пояснення б/н від 27.04.2012р., якими повідомив реквізити рахунків для оплати заявлених у позові сум (а.с.131). До пояснення додано: копії акту звірки розрахунків за заявленою до стягнення сумою заборгованості станом на момент розгляду справи та супровідного листа від 30.03.2012р. (з копією повідомлення про отримання кореспонденції відповідачем) (а.с.132-135);
3) пояснення б/н б/д (вх.№0610/10041 від 30.05.2012р.), якими докладно повідомив про періоди виникнення заборгованості у даній справі та хронологічний порядок і суми її погашення відповідачем. До пояснення додано копії: листів «Про розподілення оплати» №17/286 та №17/285 від 05.10.2011р., сторінок 10, 11, 25 виписок з банківського рахунку, листа №07-73/87 від 01.12.2011р. з коректировкою оплати, здійсненої 30.11.2011р. та листа №17/368а від 30.11.2011р.
Протягом розгляду справи відповідач надав:
1) відзив на позовну заяву №08-08/174 від 21.05.2012р., в якому позовні вимоги визнає частково:
- в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 61092451,25грн. - визнає 60279829,34грн., оскільки після подання позову ним була проведена часткова оплата заборгованості у розмірі 812621,91грн. Надав суду Акт звірки №05074 від 02.04.2012р., підписаний директором відповідача, головними бухгалтерами позивача і відповідача та скріплений печатками підприємств (а.с.151);
- в частині стягнення 304619,34грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 442148,49грн. - вимоги визнає у повному обсязі. Зроблений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних вважає арифметично вірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства (а.с.143);
- в частині стягнення пені в сумі 2288831,99грн. - посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства на підставі ст.83 ГПК України просить суд зменшити суму пені на 90%. В підтвердження чого надав копії Балансів на 31.12.2011р. та на 31.03.2012р., Звіти про фінансові результати за 2011 рік та 1 квартал 2012 року (а.с.144-150). Зроблений позивачем розрахунок пені вважає арифметично вірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства і умовам Договору.
Ухвалою суду від 27.04.2012р. в порядку ст.69 ГПК України за клопотанням позивача строк розгляду спору продовжувався на 15 днів (а.с.126, 139).
Розглянувши документи, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
01.06.2005р. між Державним підприємством „Укренерговугілля" (Постачальник) та Державним підприємством "Макіїввугілля" (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №590/1/94 (а.с.68-72).
Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України №404 від 17.08.2007р. Державне підприємство „Укренерговугілля" перетворено у Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля". До складу ВАТ „Укренерговугілля" на момент перетворення входять Волинська, Донецька, Луганська та Львівська філії (а.с.102-103).
Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики №557 від 13.11.2008р. діяльність ВАТ "Укренерговугілля" припинено шляхом реорганізації - перетворення в ДП "Укренерговугілля"(а.с.104-106). Наказом Міністерства палива та енергетики №278 від 27.05.2009р. внесено зміни до Наказу №557 від 13.11.2008р.: по тексту слова "Державне підприємство "Укренерговугілля" замінено словами "Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" (а.с.107).
Згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики №422 від 27.08.2009р. до складу ДП "Регіональні електричні мережі" увійшла, зокрема, Донецька філія (код ЄДРПОУ 26390719) (а.с.108).
Відповідно до п.1.3. Статуту ДП "Регіональні електричні мережі" останнє є правонаступником майна, всіх прав та обов'язків ВАТ "Укренерговугілля" (а.с.111).
Отже, позивач у справі є правонаступником Постачальника за договором №590/1/94 від 01.06.2005р. (далі - договір).
Викладене підтверджується також пунктами 2 Додаткових угод від 09.11.2007р. та від 12.10.2009р. до договору (а.с.79, 80).
Відповідно до розділу 1 договору Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками, що є його невід'ємними частинами.
Розділом 2 договору передбачено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до підп.2.1.2. та 2.2.3. п.2.1. договору Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електроенергію як різновид товару, а Споживач - оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 22 «Порядок розрахунків» та Додатку 3 «Зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Відповідно до п.9.5. договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії договору або перегляд його умов (а.с.68-72). Матеріали даної справи не містять доказів надання будь-якою зі сторін заяви про припинення дії договору.
Договір та Додаткової угоди до нього підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.
В пункті 1 Додатків №3 до договору сторони домовились, що Споживач бере на себе обов'язок знімати покази електролічильників на 00-00 першого дня місяця, наступного за розрахунковим. Або що Споживач бере на себе обов'язок знімати покази електролічильників на 24-00 останнього дня розрахункового періоду; розрахунковий період триває один календарний місяць, починаючи з 00-00год. 1-го числа (а.с.81-99).
Згідно з п.4 Додатку №22 до договору остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію Споживач здійснює самостійно на підставі наданих Постачальником актів прийому-передачі, у 3-денний термін з дня отримання (а.с.101).
З матеріалів справи вбачається, що позивач у вересні, листопаді та грудні 2011 року належним чином виконував свої зобов'язання за договором - постачав відповідачеві електроенергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами: актами прийому - передачі електроенергії №00256 від 30.09.2011р., №00293 від 30.11.2011р., №00295 від 30.11.2011р., №00323 від 31.12.2011р. (а.с.16-22, 26-28); звітами про використання електроенергії за вересень, листопад та грудень 2011 року (а.с.29-67); а також вбачається з розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію (а.с.12-14).
Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати електроенергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
На порушення умов договору, вимог зазначених норм ЦК та ГК України свої зобов'язання щодо оплати спожитої активної електроенергії відповідач належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
Так, за твердженням позивача, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії у останнього на момент подання позову існувала заборгованість за спожиту активну електричну енергію за вересень 2011 року у сумі 56570,28грн., за листопад 2011 року у сумі 29995733,27грн. та за грудень 2011 року у сумі 31040147,70грн., що разом складає 61092451,25грн. (а.с.176).
У перебігу розгляду справи сторони повідомили суд про те, що відповідач частково сплатив заборгованість за активну електроенергію у сумі 812621,91грн. (за вересень 2011 року - у повному обсязі, за листопад 2011 року - у сумі 756051,63грн.), про що свідчать пояснення позивача б/н від 27.04.2012р. та б/н б/д (вх.№0610/10041 від 30.05.2012р.), копії банківської виписки та листа відповідача про коригування оплати за активну електроенергію, відзив на позовну заяву №08-08/174 від 21.05.2012р. (а.с.127-130, 143, 176).
Водночас заяви про зменшення суми позову від позивача до суду не надійшло.
Положеннями пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку відсутності предмету спору, господарський суд повинен припинити провадження у справі. Згідно з п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Враховуючи те, що під час розгляду даної справи договірні зобов'язання з оплати поставленої активної електроенергії частково виконані відповідачем на суму 812621,91грн. і між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що в частині стягнення заборгованості у сумі 812621,91грн., з яких за вересень 2011 року - 56570,28грн., за листопад 2011 року - у сумі 756051,63грн., провадження у справі слід припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Суд встановив, що здійснений позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам договору та первинним документам, що містяться у справі. Беручи до уваги викладене, суд визнає вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у листопаді 2011 року (у сумі 29239681,64грн.) та у грудні 2011 року (у сумі 31040147,70грн.), а разом 60279829,34грн. - обґрунтованими, документально доведеними та такими, що не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню у повному обсязі. Суд також зазначає, що позовні вимоги в цій частині визнані відповідачем, що не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ст.ст.216-218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони домовились (п.4.2.1. договору) про те, що у разі внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.3. договору, з порушенням термінів, визначених Додатком 22 "Порядок розрахунків", Споживач сплачує пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (а.с.69). Це відповідає приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96-ВР від 22.11.1996р.
Відповідач у відзиві зазначив, що здійснений позивачем розрахунок пені, інфляційних нарахувань та 3% річних вважає арифметично вірним. На підставі ст.83 ГПК України просив суд зменшити суму пені на 90%, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства. На підтвердження чого надав копії Балансів на 31.12.2011р. та на 31.03.2012р., Звіти про фінансові результати за 2011 рік та 1 квартал 2012 року (а.с.144-150).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.8), суд встановив, що порядок її нарахування відповідає умовам договору, приписам ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.
З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає пеня у сумі 2288831,99грн., нарахована на заборгованість за активну електроенергію:
- за листопад 2011 року - у сумі 1325811,41грн. за період 04.12.2011р. - 16.03.2012р.;
- за грудень 2011 року - у сумі 963020,58грн. за період 04.01.2012р. - 16.03.2012р.
Відповідно до приписів п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно зі ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач є державним та планово збитковим підприємством, фінансовий стан якого суттєво залежить від надходження державної підтримки, суд зменшує розмір стягуваної пені на 20%, тобто до 1831065,59грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи здійснення відповідачем часткової оплати поставленої електроенергії та майнові інтереси обох сторін.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 442148,49грн. та інфляційні в сумі 304619,34грн.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних (а.с.10, 11), визнає факт прострочення відповідачем строків оплати основної заборгованості доведеним, а розрахунок стягуваних сум - обґрунтованим та таким, що не суперечить чинному законодавству і задовольняє дані вимоги позивача у повному обсязі. З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягають:
1) 3% річних у розмірі 442148,49грн., нараховані на заборгованість за активну електроенергію:
- за листопад 2011 року - у сумі 256115,57грн. за період 04.12.2011р. - 16.03.2012р.;
- за грудень 2011 року - у сумі 186032,92грн. за період 04.01.2012р. - 16.03.2012р.
2) інфляційні нарахування у розмірі 304619,34грн., нараховані на заборгованість за активну електроенергію:
- за листопад 2011 року - у сумі 180334,59грн. за період грудень 2011 року - лютий 2012 року;
- за грудень 2011 року - у сумі 124284,75грн. за період січень 2012 року - лютий 2012 року.
З урахуванням приписів абз.4 п.3.17.4., абз.5 п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі відповідно до абз.3 ч.1, ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст.258 (п.1 ч.2), 509, 525, 526, 527, 530 (ч.1), 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218, 232 (ч.6), 233 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», Київська область, м.Вишгород в особі Донецької філії, м. Донецьк до Державного підприємства «Макіїввугілля», Донецька область, м. Макіївка про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 61092451,25грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 2288831,99грн., 3% річних у розмірі 442148,49грн., інфляційних нарахувань у розмірі 304619,34грн., а разом 64128051,07грн. задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Макіїввугілля ", м.Макіївка (86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2; код ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м.Вишгород, Вишгородський район Київської області в особі Донецької філії ДП "Регіональні електричні мережі", м.Донецьк (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 87; п/р зі спеціальним режимом використання №260313011490 в філії ДОУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 26390719) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 60279829,34грн.
Провадження у справі за позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», Київська область, м.Вишгород в особі Донецької філії, м. Донецьк до Державного підприємства «Макіїввугілля», Донецька область, м. Макіївка про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 812621,91грн. припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Розмір стягуваної пені зменшити до 1831065,59грн.
Стягнути з Державного підприємства "Макіїввугілля", м.Макіївка (86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2; код ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м.Вишгород, Вишгородський район Київської області в особі Донецької філії ДП "Регіональні електричні мережі", м.Донецьк (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 87; п/р 2600537096201 в ПАТ «Енергобанк», м.Київ, МФО 300272, ЄДРПОУ 26390719) пеню у сумі 1831065,59грн., 3 % річних у розмірі 442148,49грн., інфляційні нарахування у розмірі 304619,34грн., судовий збір у сумі 64380,00грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 31.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2012р.
Суддя Шилова О.М.
Судове рішення № 24564726, Господарський суд Донецької області було прийнято 31.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5006/17/14/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: