Рішення № 24564610, 07.06.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.12р. Справа № 19/5005/4363/2012

За позовом Прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпропетровськ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарницька", м.Дніпропетровськ

про стягнення 185 244,37 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Прокурор: Попов А.М. посв. №82

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 23.12.11 р.

Від відповідача: Филипов В.М. - голова правління.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарницька", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 185 244,37 грн., з яких: заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 182 122,84 грн., пеня у розмірі 3 121,53 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином та в установлений строк.

Прокурор підтримує позовні вимоги з урахуванням оплат відповідача та наполягає на їх задоволенні.

Представник позивача подав заяву про долучення до матеріалів справи акту звірки станом на 05.06.12 р. та довідку про стан заборгованості, відповідно до яких сума основного боргу відповідача становить 161122,84 грн., позовні вимоги з урахуванням оплат відповідача підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача посилається на часткову сплату зоборгованості, суму основної заборгованості у розмірі 161122,84 грн. фактично визнав, подав заяву про зменшення пені до 10 %, у зв'язку із скрутним фінансовим станом.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.11 р. між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарницька" було укладено договір №020310 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.1.1. Договору, Енергопостачальна компанія бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений цим договором.

МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" постачало через свої теплові магістралі теплову енергію до відповідача за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дарницька, 4, відповідно додатку №1 до Договору.

Відповідно до п. 7.3 Договору, Споживач повинен здійснити передплату по власним платіжним дорученням, а остаточну оплату здійснити 10 числа місяця, слідуючого за розрахунковим (п.7.4 Договору).

Обсяг відпущеної теплової енергії згідно з п. 7.2 Договору підтверджується двостороннім актом на відпуск-отримання теплової енергії, який складається за кожний місяць поставки теплової енергії окремо.

Протягом опалювального періоду 2011-2012 рр. Відповідач систематично порушував свої зобов'язання відносно оплати за отриману теплову енергію.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію складає 182 122,84 грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість на суму 21 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями та актом звірки від 05.06.12 р. .

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Відповідно до п. 8.2.3 вищевказаного Договору № 010310 від 20.05.2011 та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії Відповідачу належить сплатити підприємству "Дніпропетровські міські теплові мережі" пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, що складає суму в розмірі 3121,53 грн.

Відповідач подав заяву про зменшення суми пені до 10 % у зв'язку із важким фінансовим станом відповідача.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, якщо у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на клопотання відповідача, враховуючи скрутний фінансовий стан відповідача, керуючись п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне зменшити суму пені до 300 грн.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі основного боргу в розмірі 161 122,84 грн., в сумі пені 300 грн., оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки. В решті позову провадження по справі слід припинити на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Посилання відповідача на ЗУ "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" від 13.11.1996р. суд відхиляє, оскільки даний закон розповсяджується виключно на громадян, тобто фізичних осіб, а відповідач є юридичною особою.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 16, 509, 525, 526, 530, 551, 611, 549, 599, 611 Цивільного кодексу України, ст. 20, 173, 193, 218, 233 Господарського кодексу України, ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", ЗУ "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги", п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75, 83, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарницька", 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Дарницька, б. 4 (р/р 26003007300801 ДФ АКБ "Базис", МФО 307220, код ЄДРПОУ 21868843) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі, 49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37 (р/р 26004060368059 в ПАО КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 32082770) суму основного боргу у розмірі 161 122 (сто шістдесят одна тисяча сто двадцять дві) грн. 84 коп., суму пені у розмірі 300 (триста) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарницька", 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Дарницька, б. 4 (р/р 26003007300801 ДФ АКБ "Базис", МФО 307220, код ЄДРПОУ 21868843) в дохід державного бюджету (Одержувач: Управління Державної Казначейської Служби у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 379 892 69, Банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805 012, Р/рахунок 312 142 067 830 05, КБКД 220 300 01, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПО суду 03499891, Пункт 2.2) суму 3 704 (три тисячі сімсот чотири) грн. 89 коп. судового збору, про що видати наказ.

В решті суми позову провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко