Ухвала суду № 24550281, 31.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р.Справа № 2а-2772/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи "Державний науково - дослідний і проектний інститут основної хімії" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2012р. по справі № 2а-2772/12/2070

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

до Державної установи "Державний науково - дослідний і проектний інститут основної хімії "

про відшкодування виплаченої наукової пенсії,-

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (надалі - УПФУ в Київському районі м. Харкова, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної установи «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії» (надалі - ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії», відповідач), в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, прийнятих судом, просило суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників в сумі 26800,12 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2012р. по справі № 2а-2772/12/2070 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Держаного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії НІОХІМ про відшкодування виплаченої наукової пенсії задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Державної установи «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії», код 00209740 на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова заборгованість зі сплати наукової пенсії в розмірі 26800,12 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, на підставі неправильного та неповного дослідження доказів і встановлення обставин у справі, просить суд апеляційної інстанції постанову від 02.04.2012р. по справі № 2а-2772/12/2070 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що виплата різниці в пенсіях наукових працівників не є для підприємства обов'язковою, тому підприємство не може віднести ці виплати до складу своїх витрат і компенсувати їх за рахунок збільшення собівартості власної продукції (робіт, послуг). Вважає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено віднесення таких виплат на витрати підприємства, тому у державного підприємства є єдина можливість сплатити таку різницю тільки за рахунок його чистого прибутку. На думку апелянта, положення діючого законодавства, зокрема, ст.46 Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, свідчать про те, що Пенсійний фонд України є безпосередньо тим органом, який повинен забезпечувати фінансування виплат на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того, вказує на те, що в порушення Порядку органи Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова направляють повідомлення, які не відповідають вимогам законодавства, а саме Пенсійним фондом не направлено підприємству передбаченого порядком розрахунку на рік в термін до 20 січня поточного року із повідомленням встановленого зразку; замість виконання приписів законодавства, Пенсійним фондом направляються повідомлення щомісяця, при цьому діючим законодавством України направлення таких повідомлень не передбачено. Недостатність грошових коштів та прибутку підприємства також є факторами, які не дозволяють здійснювати означені виплати. Наполягає на тому, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що пенсія зазначеним у повідомленнях пенсіонерам фактично була виплачена, що не було враховано судом першої інстанції.

Від представника відповідача до суду апеляційної інстанції надійшли письмові заперечення, в яких відповідач, з підстав та мотивів, викладених в останніх, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з підстав та мотивів, викладених в запереченнях.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики у Харківській області ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії» зареєстровано Виконавчим комітетом районної ради народних депутатів як юридична особа 26.07.1993 року та взятий на облік в УПФУ в Київському районі м. Харкова.

Відповідно до п.13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 р. (далі - Порядок) частка різниці в розмірі пенсії, що підлягає відшкодуванню Державним науково-дослідним і проектним інститутом основної хімії за період з січня 2010 року по січень 2011 року, з урахуванням часткової сплати, складає 26800,12 грн., що підтверджується довідками, повідомленнями та розрахунками суми заборгованості, які знаходяться в матеріалах справи.

Задовольняючи позовні вимоги УПФУ в Київському районі м. Харкова до ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії» про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та наявності у відповідача обов`язку відшкодувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право особи, яким ця пенсія була виплачена.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії» працювали особи, яким було призначено наукову пенсію згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (а.с.3-7).

Загальна сума пенсії, нарахованої та виплаченої вказаним особам за період з січня 2010 року по січень 2011 року відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", складає 145038,51 грн.

Частка різниці між сумою пенсії, призначеної колишнім працівникам відповідача відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, що підлягає відшкодуванню та не сплачена ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії», становить 26800,12 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова було надіслано на адресу відповідача повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період січня 2010 року по січень 2011 року, з урахуванням коригуючих повідомлень за цей період, різниця склала 26800,12 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що вказані повідомлення були отримані ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії», що не заперечується відповідачем по справі, однак суми коштів, зазначені у повідомленнях, на час розгляду справи як судом першої так і апеляційної інстанції не сплачені та до УПФУ в Київському районі м. Харкова не надходили.

Згідно з п.13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Відповідно до положень ст. 24 Закону України "Про науково і науково-технічну діяльність", держава встановлює для наукових працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Згідно ч.6 ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 1977-XII від 13.12.1991 року та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник - пенсіонер, регламентовано частиною 9 ст. 25 цього Закону та Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 р. (надалі - Порядок).

Згідно із ч. 9 ст. 24 Закону України ''Про наукову та науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Згідно п. 2 Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Виходячи зі змісту пункту 3 вказаного Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-1V рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається до Порядку.

Відповідно до ч.2 п.5 Порядку, - зазначені у частині 1 пункту 5 підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, а щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці, у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Слід відмітити, що відшкодування вказаної різниці за своєю природою не є податком або збором у розумінні ст.2 Закону України "Про систему оподаткування", а носить компенсаційний та соціальний характер, оскільки різниця між сумами пенсії, стягнення якої є предметом позову по даній справі, є частиною пенсії, нарахованої та виплаченої колишнім працівникам ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії» згідно положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Тому відшкодування вказаної різниці є обов`язком відповідача як страхувальника, за рахунок внесків якого такі пенсії сплачуються.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обов`язковість відшкодування ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії» як страхувальником різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право відповідні наукові працівники.

Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії», одержавши від УПФУ в Київському районі м. Харкова відповідні щомісячні повідомлення та коригуюче повідомлення на відповідні суми, залишив їх без належного реагування і не відшкодував різницю між сумою пенсії, призначеної та виплаченої відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" колишнім працівникам Інституту, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за період з січня 2010 року по січень 2011 року.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позову через недодержання позивачем порядку надіслання розрахунків відповідачу, виходячи з обов'язку відповідача щодо перерахування органу Пенсійного фонду за своїм місцем знаходженням відповідних коштів для фінансування різниці у розмірі пенсії, виконання якого не поставлено у залежність від направлення (не направлення) на його адресу розрахунку до 20 січня поточного року.

Крім того, колегія суддів зауважує, що такі дії позивача не були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування вищевикладеного або доказів сплати боргу до суду апеляційної інстанції не надав.

З огляду на встановлені факти й досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції ст.159 КАС України при ухваленні оскаржуваного рішення не беруться колегією суддів до уваги, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження по справі та не впливають на вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної установи "Державний науково - дослідний і проектний інститут основної хімії" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2012р. по справі № 2а-2772/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Русанова В.Б.