Постанова № 24549633, 31.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р. Справа № 2а-944/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. по справі № 2а-944/12/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту - позивач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС, позивач), звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить суд стягнути з платника податків ФОП ОСОБА_1 податковий борг у сумі 1280713,60 грн.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року замінено неналежного позивача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова, на належного позивача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби.

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та з податку на доходу фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності всього на суму 1280713,60 грн. Податковим органом були проведені передбачені законодавством заходи щодо стягнення заборгованості перед бюджетом, що не призвело до погашення боргу відповідачем.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. по справі № 2а-944/12/20702а-4332/10/1670 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задоволено частково.

Стягнуто з платника податків ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) борг у сумі 340.0 грн. (триста сорок гривень 00 копійок) до УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова , код ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011 на р.р. 31118029700003.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, ст..36, ст..95 Податкового кодексу України), що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. по справі № 2а-944/12/20702а-4332/10/1670 скасувати в частині відмови в задоволенні адміністративного позову. Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Позивач та відповідач в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином згідно ст.35 КАС України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже апеляційному перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку позивача.

Відповідно до наданого розрахунку позову Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності всього на суму 1280713,60 грн.

З посиланням на ст.ст.70, 71 КАС України, оскільки на вимогу суду податковим органом - суб'єктом владних повноважень не надано копію податкового повідомлення-рішення №0000571701 від 29.01.2009р., на підставі якого виникла сума боргу в розмірі 1279402,23 грн., також не надано декларацій №232707 від 29.01.2009р. на суму боргу 168,0 грн., та №0004901710 від 27.02.2009р. на суму боргу 803,37грн., суд першої інстанції відмовив в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Пояснення представника позивача про те, що докази виникнення податкового боргу в сумі 1279402,23 грн. до суду не можуть бути надані, оскільки є постанова податкової міліції про виїмку оригіналів документів, пов'язаних з прийняттям вказаного рішення та відсутності копії податкового повідомлення-рішення №0000571701 від 29.01.2009р. та (декларацій) на суму боргу 971,37 грн. в податковій інспекції, судом першої інстанції до уваги не прийняті.

При цьому, судом першої інстанції зазначено, що зворотній бік облікової картки платника податків в даному випадку не є належним та допустимим доказом для стягнення коштів з підприємства позивача.

Щодо позовних вимог позивача по стягненню з відповідача частини податкового боргу з податку на додану вартість на суму 340,0 грн., судом першої інстанції встановлено, що відповідно до матеріалів справи, вказана заборгованість відповідача виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 000571701 від 29.01.2009 року, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 сплатити штрафні (фінансові) санкції на суму 340,0 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів. Вищезазначене податкове повідомлення-рішення було отримано особисто відповідачем, не оскаржене, і відповідно, сума податкового боргу відповідача по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів всього в розмірі 340,0 грн. є узгодженою. Оскільки відповідачем заборгованість у розмірі 340,00 грн. сплачена не була, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення суми податкового боргу в розмірі 340,0 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та вважає, що останній зроблено судом при неповному з'ясуванні обставин у справі, з порушенням приписів ст.11 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 КАС України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом ч.4, 5 ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

З огляду на приписи зазначених процесуальних норм законодавства, суд апеляційної інстанції вважає передчасним вказаний висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні частини позовних вимог, оскільки обставини, на які посилається суд першої інстанції, не спростовують обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення податкового боргу.

Суд першої інстанції повинен був з урахуванням сутності доводів податкової інспекції в обґрунтування позову, витребувати докази, які підтверджували або спростовували правомірність заявлених позовних вимог, що наведені в позові. Якщо контролюючий орган таких доказів не надав або останні не були достатніми, суд керуючись приписами ч.4, 5 ст.11 КАС України зобов'язаний був із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують такі обставини.

Оскільки зазначені обставини справи, не були з'ясовані, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, судове рішення в частині відмови в задоволенні позову підлягає скасуванню.

Щодо правомірності позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 1280373,60 грн. колегією суддів встановлено наступне.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини щодо виникнення у відповідача обов'язку зі сплати по узгодженим у встановлений строк податкових зобов'язань на підставі поданих до податкового органу податкових декларацій з ПДВ та по податку з доходів фізичних осіб за період з січня, лютого 2009 року, податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000501702 від 06.03.2009 року, виникли до 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України) застосуванню при наданні оцінки правомірності формування вказаних податкових зобов'язань з ПДВ та податку з доходів фізичних осіб підлягають положення Закону України "Про податок на додану вартість", Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому, колегія суддів відмічає, що порядок та підстави звернення позивача з цим позовом, враховуючи дату звернення до суду (27.01.2012 року), регламентовано Податковим кодексом України.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 27.01.2012 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС за ФОП ОСОБА_1 обліковано (згідно наявної у матеріалах адміністративної справи витягу з картки особового обліку платника) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 168 грн. на підставі декларації № 232707 від 29.01.2009 року з терміном сплати 30.01.2009 року, по податку з доходів фізичних осіб - 1279402,23 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000501702 від 06.03.2009 року, 803,37 грн. на підставі декларації № 0004901710 від 27.02.2009 року з терміном сплати 15.05.2009 року (недоїмка) (а.с.10-18).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що даний податковий борг виник, внаслідок донарахування податкових зобов'язань податковим органом, у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань та самостійного декларування податкових зобов'язань платником.

Так, податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0000501702 від 06.03.2009 року ФОП ОСОБА_1 було визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1279402,23 грн. (а.с.84).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником податку до Харківського окружного адміністративного суду, який постановою від 05.11.2009 року по справі № 2а-37106/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року, в задоволенні позову відмовив. (а.с.109-111).

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0000501702 від 06.03.2009 року, останнє винесено згідно підпункту «б», «г» підпункту 4.2.2 статті 4та пп.17.1.5 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон № 2181).

Згідно підпункту «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Положеннями пп.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп.5.2.4. п.5.2 ст.5 Закону № 2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що податкове зобов`язання в розмірі 1279402,23 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова № 0001651702/0/543 від 21.04.2009 р., набуло статусу узгодженого у розумінні пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181.

Також, колегією суддів встановлено, що позивачем самостійно задекларовано суму податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 168 грн. на підставі декларації № 232707 від 29.01.2009 року з терміном сплати 30.01.2009 року та по податку з доходів фізичних осіб у сумі 803,37 грн. на підставі декларації № 0004901710 від 27.02.2009 року з терміном сплати 15.05.2009 року.

Приписами пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Доказів подання уточнюючого розрахунку про зменшення показників вказаних податкових декларацій на вказану суму відповідачем не надано.

Отже, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 суми 168 грн. та 803,37 грн. самостійно задекларовані відповідачем, набули статусу узгодженого податкового зобов`язання та підлягають сплаті.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником у строки, визначені цією статтею, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Як закріплено у пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

Слід відмітити, що надіслані на адресу ФОП ОСОБА_1 податкові вимоги № 1/654 від 01.02.2009 р. та № 2/1444 від 05.03.2009 р. відповідачем отримані згідно актів про неможливість вручення, не оскаржені та є чинними.

Колегія суддів констатує, що позивачем було вжито усіх необхідних заходів, направлених на погашення податкового боргу ФОП ОСОБА_1, однак останні не призвели до його погашення відповідачем.

Колегією суддів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 суми узгоджених податкових зобов`язань по податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб, визначені податковим повідомленням-рішенням № 0000501702 від 06.03.2009 року у загальному розмірі 1279402,23 грн., та на підставі декларації № 232707 від 29.01.2009 року у розмірі 168,00 грн., № 0004901710 від 27.02.2009 року у розмірі 803,37 грн. не сплачені та підлягають стягненню в судовому порядку.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями п.95.1. Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи (пп.20.1.18, п.87.11 Податкового кодексу України).

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову щодо стягнення з платника податків ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 1280373,60 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. по справі № 2а-944/12/2070 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 1280373,60 грн. задовольнити.

Стягнути з платника податків ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 168,00 грн., які перерахувати до УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011 на р/р 31118029700003 на користь Державного бюджету України, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у сумі 1279742,23 грн. до УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011 на р/р 33215801700003.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.