Ухвала суду № 24548785, 17.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/1310/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. по справі № 2а-1670/1310/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві

до Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат"

про відшкодування коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві (надалі - позивач, УПФУ Київського району в м.Полтаві) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Полтавський домобудівельний комбінат» (надалі - відповідач, ПАТ «Полтавський домобудівельний комбінат»), в якому просив суд стягнути з ПАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» на користь УПФУ Київського району в м.Полтаві 7957,74 грн., суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 1 та списком № 2 за січень-лютий 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. по справі № 2а-1670/1310/12 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві до Публічного акціонерного товариства «Полтавський домобудівельний комбінат» про відшкодування коштів задоволено.

Стягнуто з до Публічного акціонерного товариства «Полтавський домобудівельний комбінат» (36000, м.Полтава, вул.Ливарна, 8, код ЄДРПОУ 01270581) на користь Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві (36000, м.Полтава, вул.Червоноармійська 3, кім.705, код ЄДРПОУ 22529729, р/р 25607301299 в філії Полтавського облуправління ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 331467) невідшкодовану суму витрат на виплату і поставку пенсій, призначених за списком № 1, 2 в розмірі 7957,74 грн.

Відповідач, не погодившись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального (ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати і залишити позовну заяву Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві від 01.03.2012 року вих.07-12/2142 - без розгляду. Вважає, що пенсії, призначені колишнім працівника відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до 01.08.1992 року, відшкодуванню не підлягають.

Позивач у надісланих до суду апеляційної інстанції письмових запереченнях проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання його представника, який в цей час перебуває на стаціонарному лікуванні.

Колегія суддів, враховуючи те, що відповідач не позбавлений можливості направити іншого представника, не надання доказів на підтвердження обставин, викладених в клопотанні, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання пояснень представником відповідача, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, а розгляд справи слід провести у відсутність представника відповідача.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-ІV), вбачається, що витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за Списком №1), склали 2622 грн. 76 коп. Витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за Списком №2), склали 5334 грн. 98 коп.

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1) Управлінням Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на адресу відповідача були направлені та вручені щомісячні повідомлення про наявність заборгованості у відповідача по відшкодуванню витрат на іиплату і доставку пільгових пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з січень-лютий 2012 року на загальну суму 7957,74 грн.

Склад витрат та їх фактичне понесення позивачем підтверджується відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та №2.

Як свідчать надані до матеріалів справи копії повідомлень про вручення поштових відправлень, надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були отримані відповідачем 23.01.2012 р. та 16.02.2012 р. відповідно (а.с.5, 7, 10, 12), однак суми, вказані у розрахунках, відшкодовані не були.

Недійсність спірних розрахунків стосовно визначених сум за рішенням суду не встановлена, а тому відповідач не позбавлений обов'язку їх сплати. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що рішення про призначення пільгових пенсій на дату розгляду справи відповідачем не оскаржувалися.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обов'язку у відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 1 та списку № 2, призначених на пільгових умовах.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючсь на ч.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, ст.ст.13, 100 Закону України «По пенсійне забечення», п.п. 6.4, 6.8 Інструкції № 21-1, виходив із обґрунтованості вимог Управлінні Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві про стягнення з ПАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» на користь УПФУ Київського району в м.Полтаві заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (за Списком № 1 та Списком №2) за січень-лютий 2012 року на загальну суму 7957,74 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівникам ПАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 було призначено пільгові пенсії відповідно за Списком №1 та за списком №2. При цьому, зараховано пільговий стаж роботи згідно довідок, виданих Публічним акціонерним товариством "Полтавський домобудівельний комбінат", копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.31-33).

Так, ОСОБА_1 пільгова пенсія призначена за період з 18.01.1983 року по 10.04.1992 року, ОСОБА_2 - за період з 08.09.1983 року по 02.07.1987 року, з 23.08.1988 року по 14.04.1989 року, з 01.04.1992 року по 05.01.1993 року, ОСОБА_3 - за період з 01.08.1985 року по 21.09.1990 року, з 18.08.1992 року по 28.04.1998 року.

Колегія суддів зазначає, що пенсія, що нараховується органами Пенсійного фонду України, доставляється та виплачується одержувачам (пенсіонерам) підприємствами поштового зв'язку згідно з Законом України "Про зв'язок" та Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 року № 14-1, а також наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 липня 2009 р. за № 592/16608. За пересилання, доставку і виплату пенсій органи Пенсійного фонду сплачують кошти підприємствам поштового зв'язку за тарифами, встановленими Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги" від 22 липня 2004 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 серпня 2004 р. за № 976/9575.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (у редакції, чинній у період, за який позивачем стягуються витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому частиною четвертою статті 13 зазначеного Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 р. №1931 -XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

З аналізу вищезазначених положень закону вбачається, що право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявність атестації робочих місць не вимагається. Особі, яка до і після 01.01.1992 р. працювала на роботах, передбачених Списками №1 та №2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Згідно з пунктом 6.1 глави 6 Інструкції № 21-1, підприємства відшкодовують витрати ПФУ на виплату та доставку пільгової пенсії, призначених на пільгових умовах, в таких розмірах:

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- 20 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій застрахованим особам, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включно особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим КМУ, які призначені та/або виплачені у 2004 році, з подальшим збільшенням суми на 10% кожен рік до 100% відшкодування у 2012 році.

Відповідно до пункту 6.4 глави 6 Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачу були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пeнciй, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказані розрахунки відповідачем отримано 20.01.2012 року, 23.01.2012 року та 21.02.2012 року відповідно про що свідчать надані до матеріалів справи копії повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.5, 7, 10, 12).

Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 глави 6 Інструкції № 21-1, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджено і не заперечується відповідачем по справі, що зазначені в повідомленнях місячні суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 за січень-лютий 2012 року ПАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» на користь позивача не відшкодовані.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обов'язку у відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 1 та списку № 2, призначених на пільгових умовах вищевказаним особам.

Колегія суддів також вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що спірна сума, яка заявлена до відшкодуванню є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача як така, що була фактично виплачена пенсійним фондом особам, яким призначено пільгові пенсії згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Доводи апелянта про незаконність призначення пенсій зазначеним особам згідно ст.13 Закону та необхідність призначення пенсій в спірному випадку згідно статті 100 Закону відхиляються як такі, що виходять за межі доказування у спору про регрес не відшкодування фактично понесених витрат.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування вищевикладеного або доказів сплати боргу до суду апеляційної інстанції не надав.

З огляду на встановлені факти й досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. по справі № 2а-1670/1310/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.