Ухвала суду № 24548432, 24.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/168/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. по справі № 2а-1670/168/12

за позовом Науково-виробничого підприємства "Фероліт"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Науково-виробниче підприємство «Фероліт», звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2011 №0000772301/2882, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 11 126,00 грн, з яких 7 414,00 грн - основний платіж та 3 709,00 грн - штрафні (фінансові) санкції, а також від 09.09.2011 №0000762301/2881, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11 589,00 грн, з яких 9 271,00 грн - основний платіж, 2 318,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необґрунтованими. На час здійснення господарських операцій з Приватним підприємством «Астелікс-2007» (далі - ПП «Астелікс- 2007») підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0000772301/2882 від 09 вересня 2011 року та №0000762301/2881 від 09 вересня 2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого підприємства «Фероліт» (ідентифікаційний код 31103705, вул. Будівельників, 66, м. Комсомольськ, Полтавська область) витрати зі сплати судового збору в розмірі 64 (шістдесят чотири) гривні 38 (тридцять вісім) копійок.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість", п.п. 5.2.1 п.5.2,ж п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №Про оподаткування прибутку підприємств", ст.1,9 Закону України "Про бухгалтерчькій облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що НВП «Фероліт» зареєстроване виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області в якості суб'єкта господарювання (ідентифікаційний код 31103705).

З 18.05.2011 НВП «Фероліт» є платником ПДВ, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва №100335987 серії НБ №201040.

Відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії А А №396946 видами діяльності НВП «Фероліт» є виробництво чавуну, сталі та феросплавів, виробництво інших готових металевих виробів, діяльність у сфері інжирінгу, будівництво будівель, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, діяльність їдалень.

У період з 16.08.2011 по 22.08.2011 КОДПІ у Полтавській області проведено позапланову виїзну перевірку НВП «Фероліт» з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП «Алтер», ПП «Алтер плюс», ПП «Інко», ПП «Авеланж», ПП «Арона Сервіс», ПП «Саланг-ТМ», ПП «Асіст», НВП «Інтермаксервіс», ПП «Маркап», ПП «Альпарі- Т», ПП «Агат Сервіс», ПП «Астелікс-2007», НВП «Алівіс», ПП «Оріль», ПП «Алькасар Плюс» згідно постанови про призначення документальної перевірки від 25.07.2011.

Перевіркою встановлено заниження відповідачем ПДВ на загальну суму 7 417,00 грн, а саме, за жовтень 2010 року - 4133,33 грн., за листопад 2010 року - 3283,33 грн, а також заниження податку на прибуток на загальну суму 9271,00 грн., а саме, за IV квартал 2010 року.

За результатами перевірки складено акт №6161/23-209/31103705 від 22.08.2011 р, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2., підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпунктів 5.3.1., 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

09.09.2011 року на підставі акту перевірки КОДПІ у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0000772301/2882, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 11 126,00 грн., з яких 7 414,00 грн. - основний платіж та З 709,00 грн -штрафні (фінансові) санкції, а також №0000762301/2881, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11 589,00 грн., з яких 9 271,00 грн - основний платіж, 2 318,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

22.09.2011 року позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації у Полтавській області прийняті КОДПІ у Полтавській області податкові повідомлення-рішення.

07.11.2011 року за наслідками адміністративного оскарження Державною податковою адміністрацією у Полтавській області прийнято рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення.

За наслідками повторного оскарження 12.12.2011 Державною податкової службою України прийнято рішення про залишення скарги НВП «Фероліт» без задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 09.09.2011 №0000772301/2882, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 11 126,00 грн, з яких 7 414,00 грн - основний платіж та 3 709,00 грн - штрафні (фінансові) санкції, а також від 09.09.2011 №0000762301/2881, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11 589,00 грн, з яких 9 271,00 грн - основний платіж, 2 318,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 9 271,00 грн. та ПДВ у сумі 7 417,00 грн. стали господарські операції між позивачем та ПП «Астелікс-2007».

27.10.2010 року між НВП «Фероліт» та ПП «Астелікс-2007» укладено договір за умовами якого останній зобов'язався передати у власність НВП «Фероліт» металоконструкцію б/у чорних металів, утворених в результаті діяльності продавця.

Як свідчать матеріали справи, в період з жовтня по листопад 2010 року позивач придбав у ПП «Астелікс-2007» металоконструкції. Транспортування вантажу здійснювалось ПП «Астелікс-2007» автомобілем МАЗ 10263.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 7 417,00 грн. та суми 9271,00 грн, віднесеної до валових витрат підприємства, НВП «Фероліт» надало суду копії договору, рахунків-фактури, накладних, видаткових та податкових накладних, товарно- транспортних накладних, специфікації, планової потреби поставки шихтових матеріалів, плану підготовки виробництва для випуску мелючи тіл, плану виробництва готової продукції, платіжних доручень, а також матеріальних звітів та витягів з журналу №1 приходу шихтового матеріалу.

На підставі господарських операцій з ПП «Астелікс-2007» позивач відніс до валових витрат 9 271,00 грн та сформував податковий кредит з ПДВ у розмірі 7 417,00 грн.

У розумінні пункту 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1. зазначеного закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), "які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, щро для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Разом з тим, аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини другої 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Матеріалами справи підтверджено факт використання металоконструкцій, придбаних у ПП «Астелікс-2007» у господарській діяльності НВП «Фероліт».

Транспортування та рух товарів підтверджується витягами з журналу №1 приходу шихтового матеріалу, а також складською та виробничою документацією.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апеляційної скарги на неправомірне формування позивачем податкового кредиту у зв'язку з порушенням кримінальної справи за обвинуваченням посадових осіб контрагента ПП «Астелікс-2007» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 28, частинами другою та третьою статті 358 Кримінального кодексу України, оскільки відповідно до вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010, копія якого наявна у матеріалах справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнані винними у вчиненні злочину по підробленню первинних документів щодо реалізації товарів (робіт, послуг) за період з травня 2006 по квітень 2010 року Приватних підприємств «Алерт», «Алтер Плюс», «Інко», «Авеланж», «Арона Серівс», «Сатанг ТМ», «Асіст», «Маркап», «Альпарі-Т», «Оріль» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтермаксервіс», тоді як НВП «Фероліт» мало господарські правовідносини саме з ПП «Астелікс-2007», а період вчинення злочинів не співпадає з періодом, що перевірявся податковим органом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що під час здійснення господарських операцій ПП «Астелікс-2007» було зареєстроване в установленому порядку та мало право видавати податкові накладні, а тому висновок КОДПІ у Полтавській області про заниження НВП «Фероліт» ПДВ на загальну суму 7 417,00 грн, а саме, за жовтень 2010 року - 4133,33 грн, за листопад 2010 року - 3283,33 грн, а також заниження податку на прибуток на загальну суму 9271,00 грн, а саме, за IV квартал 2010 року є неправомірним.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. по справі № 2-а-1670/168/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. по справі № 2а-1670/168/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.