Рішення № 24546754, 30.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/4709-2012 30.05.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техностар», м.Харків

до Відповідача: Дочірнього підприємства -100% -ою іноземною інвестицією «Сіменс Україна», м.Київ

про: стягнення 11 723,41 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - ОСОБА_1 - (за довіреністю №б/н від 03.01.2012р.)

від Відповідача - ОСОБА_2 - (за довір. №127/2011-LS/CA-UK2 від 12.09.2011р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техностар», м.Харків (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства -100% -ою іноземною інвестицією «Сіменс Україна», м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення 11 723,41 грн. пені

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 26.04.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. розгляд справи було відкладено на 30.05.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.

03.05.2012р. від Відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по суті спору (відзив), відповідно до яких, останній визнав існування прострочення поставки товару на 19 днів, частково заперечив проти вимог Позивача про нарахування пені та визнав пеню у розмірі 11072, 96 грн. Крім того, Відповідач надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: докази направлення відзиву Позивачу, копію довіреності, копію Специфікації до Договору поставки № 5А911336 від 27.04.2011р.,копію Додаткової Угоди № 1 від 19.09.2011 до Договору поставки № 5А911336 від 27.04.2011 р., копію накладної № 50013384 від 01.12.2011 та копія довіреності на ОСОБА_3, копію листа ТОВ «Техностар»вих. № 16/11-07 від 16.11.2011 р., копію листа ДП «Сіменс Україна»№ РТD2211 від 22.11.2011 р., копію виписки з банківського рахунку № 00097 від 26.05.2011 р., копію виписки з банківського рахунку № 00216 від 14.11.2011 р. та копію платіжного доручення № 10678 від 18.11.2011р.

14.05.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по суті справи та додаткові документи, а саме: копія Виписки з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача, копію Довідки з ЄДРПОУ станом на 07.05.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

30.05.2012р. через канцелярію суду від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 10 490,18 грн.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 30.05.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судовому засіданні 30.05.2012р. не заперечував проти стягнення пені у розмірі 10 490,18 грн.

Представники сторін в судових засіданнях, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Постачальник) укладений договір поставки № 5А911336 від 27.04.2011р.

Відповідно до умов цього Договору, Відповідач зобов'язався поставній Позивачу, а Позивач зобов'язується прийняти та оплатити електрообладнання, ціна та кількість якого визначена в специфікації, що є додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору, строк поставки Продукції складає 5,5 місяців.

Згідно до п.2.3 Договору, відлік строку поставки здійснюється від дати зарахування суми авансового платежу згідно з п.4.2.1 Договору на банківський рахунок Постачальника, вказаний в п.12.1 статті 12 Договору.

Як вбачається з п.8.3 Договору, за порушення встановлених умовами Договору строків виконання зобов'язань (за винятком грошових) стягується пеня у розмірі 0,1% вартості Продукції або її частини, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Договір вступає в силу з моменту його підписання представниками Сторін та діє до 27.10.2012р. (п.11.3 Договору).

На виконання умов Договору, Позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок Відповідача авансовий платіж у розмірі 63 032,81 грн., що підтверджується копією банківської виписки № 00097 від 26.06.2011р., яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач в порушення умов Договору поставив Позивачу продукцію 01.12.2011р., що підтверджується накладною № 50013384 від 01.12.2011р., яка підписана з боку обох сторін без заперечень та зауважень.

Позивачем 20.12.211р. на адресу Відповідача була направлена претензія, щодо сплати пені, передбаченої п.8.3 Договору, яка була залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв'язку з вищевикладеним, Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Відповідача пені, передбаченої п.8.3 Договору № 5А911336 від 27.04.2011р. у розмірі 10490,18 грн.

Відповідач визнав позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог у повному обсязі, про що зазначив в судовому засіданні 30.05.2012р.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору №5А911336 від 27.04.2011р. перераховано на розрахунковий рахунок Відповідача авансовий платіж у розмірі 63 032,81 грн., що підтверджується копією банківської виписки № 00097 від 26.06.2011р., яка міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що період прострочення поставки продукції Відповідачем складає 20 днів, а саме з 12.11.2011р. по 01.12.2011р., проте, враховуючи те, що Позивачем період прострочення визначений як 18 днів, суд розглядає розрахунок пені та період прострочення поставки товару з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог Позивача - за 18 днів.

Відповідач в порушення умов Договору поставив Позивачу продукцію 01.12.2011р., що підтверджується накладною № 50013384 від 01.12.2011р., яка підписана з боку обох сторін без заперечень та зауважень.

Позивачем 20.12.211р. на адресу Відповідача була направлена претензія, щодо сплати пені, передбаченої п.8.3 Договору, яка була залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв'язку з вищевикладеним, Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Відповідача пені, передбаченої п.8.3 Договору № 5А911336 від 27.04.2011р. у розмірі 10490,18 грн.

Відповідач визнав позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог у повному обсязі, про що зазначив в судовому засіданні 30.05.2012р.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі невиконання своїх зобов'язань сформульована безпосередньо у п. 8.3. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1" програми „Калькулятори", дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 10 490,18грн.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 10 490,18 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі 10 490,18 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техностар», м.Харків (код ЄДРПОУ 30884393) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства -100%-ою іноземною інвестицією «Сіменс Україна», м.Київ (код ЄДРПОУ 24940089), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техностар», м.Харків, (код ЄДРПОУ 30884393) пеню у розмірі -10490,18 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Дочірнього підприємства -100%-ою іноземною інвестицією «Сіменс Україна», м.Київ (код ЄДРПОУ 24940089), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техностар», м.Харків, (код ЄДРПОУ 30884393) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 30.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 05.06.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева