Рішення № 24543572, 28.05.2012, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/2430/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі

головуючого судді Рогозіна С.В.

при секретарі Кулик Т.М.

з участю представника ПАТ «Родовід Банк»Савонюка М.Я.,

представника прокуратури м. Рівне Грисюка О.І.

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Рівне, що діє в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, суд -

встановив:

Заступник прокурора м. Рівне, в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(далі ПАТ «Родовід Банк»), в порядку ст. 45 ЦПК України звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по кредиту в сумі 127021,05 грн.

В судовому засіданні представник прокуратури м. Рівне Грисюк О.І. підтримав уточнені позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «Родовід Банк», 116456,20 грн.

Представник ПАТ «Родовід Банк»Савонюк М.Я., у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, надав пояснення в обґрунтування позовних вимог, просив позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме в частині нарахування тіла кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, плати за обслуговування кредиту, заперечила проти стягнення пені, просила зменшити розмір надміру нарахованих штрафних санкцій, що значно перевищує розмір збитків посилаючись на важкий матеріальний стан, зазначила що вона одна виховує та утримує сина, її дохід складається лише з мінімальної заробітної плати.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково, з наступних міркувань.

05 грудня 2007 року, між ВАТ «Родовід Банк», який згідно наказу тимчасового адміністратора від 05 червня 2009 року № 215 було перейменовано на ПАТ «Родовід Банк»та ОСОБА_3 був укладений Договір № Ск -070 -000040/12 -2007 (далі -Договір), відповідно до якого, відповідачу відкрито картковий рахунок НОМЕР_2 у гривнях, та надано споживчий кредит у розмірі 21818,00 грн., строком до 05 грудня 2009 року, зі сплатою 7% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 передала в заставу майнові права на кошти у сумі 23999,80 грн., що надходять щомісячно на картковий рахунок у рамках Договору.

ПАТ «Родовід Банк»повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором.

Згідно з п.п. 2.2, 2.4, 2.5, 4.1.9, 4.1.25 Договору відповідач зобов'язалась щомісяця не пізніше останнього дня місяця частково погашати суму заборгованості за Договором та сплачувати нараховані відсотки та плату за обслуговування кредиту, згідно з встановленим графіком (додаток № 1 Договору), шляхом внесення готівкою, або безготівковим перерахуванням чи переказом грошових коштів на картковий рахунок.

Відповідно до п. 2.14 Договору, відповідач зобов'язувалась здійснювати щомісячну плату за обслуговування споживчого кредиту у розмірі 2,65 % від суми наданого кредиту, що нараховується в останній день місяця, а також 05 грудня 2009 року та в день повного погашення кредиту.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як вбачається зі змісту ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення умов Договору, ОСОБА_3 взяте на себе зобов'язання щодо повернення суми заборгованості по кредиту, сплати процентів у строк, передбачений вказаним договором не виконано.

Пунктом 6.1.4 кредитного договору передбачено, що у випадку непогашення заборгованості за картковим рахунком у визначені ним строки, відповідач гарантує її погашення всіма належними йому коштами, майном, майновими правами тощо, а також сплачує банку пеню, розмір якої встановлено Тарифами та/або Договором.

У відповідності до п.п. 4.1.23, 5.2.16 Договору банк вправі за кожен день прострочки платежу стягувати з відповідача пеню, у розмірі 1,6 % від суми простроченого платежу.

Так, згідно розрахунку заборгованості станом на 24 жовтня 2011 року, наявна заборгованість ОСОБА_3 за кредитним Договором становить 116456,20 грн., з якої 9514,01 грн. -кредиту, 573,59 грн. -відсотків, 6938,16 грн. -плата за обслуговування кредиту та 99430,44 грн. -нарахована пеня.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

За положенням ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки сума заборгованості відповідача по кредиту становить 9 514,01 грн., а нарахована пеня становить 99 430,44 грн. то суд приходить до висновку про те, що її розмір значно перевищено від розміру фактично заподіяних позивачу збитків зі сторони відповідача.

З врахуванням того, що розмір неустойки (пені) значно перевищує розмір збитків, за наявності обставин тяжкого фінансового становища відповідачки, яка тривалий час перебувала на лікуванні, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 4 000 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме 214,60 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 551, 610, 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги заступника прокурора м. Рівне, що діє в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" 21025,76 (двадцять одну тисячу двадцять п'ять) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судові витрати по справі, а саме: 214,60 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.06.2012 року.

Суддя Рівненського міського суду Рогозін С.В.