Рішення № 24539743, 29.05.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/1467/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"29" травня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого -судді Ротар М.М., при секретарі -Попенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

30.03.2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 29.03.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредитні кошти у розмірі 2673,59 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення до 29.03.2009 року.

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту, процентів за користування ним та комісії виконував не належним чином в зв'язку з чим станом на 22.02.2012 року виникла заборгованість по кредитному договору на загальну суму 19387,64 грн., в тому числі:

заборгованість по кредиту -2673,60 грн.;

заборгованість по процентам -196,61 грн.;

заборгованість по комісії -720,50 грн.;

пеня -14397,52 грн.;

нарахованих штрафів - 500 грн.(фіксована частина);

нарахований штраф 899,41 грн. (процентна складова).

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до п.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Зокрема судом встановлено, що 29.03.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредитні кошти у розмірі 2673,59 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення до 29.03.2009 року.

Зі своєї сторони позичальник зобов'язався частинами повертати отриманий кредит, а саме кожного місяця сплачувати встановлений щомісячний платіж, відсотки та комісію за користування кредитом

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1049, ч.1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором. В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання та повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбачених договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник повинен був повністю погасити заборгованість за кредитом протягом періоду з 29.03.2008 року до 29.03.2009 року, проте свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За такого суд приходить до висновку, про можливість зменшити розмір пені та стягнути з відповідача ОСОБА_1 пеню в сумі 2000 грн.

Що стосується стягнення з відповідача пені та штрафів, то в даному випадку суд вважає, що позивач просить застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того самого ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання -повернення кредиту), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів як фіксованої частини, так і процентної складової.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, що утворилася станом на 22.02.2012 року а саме:

заборгованість по кредиту -2673,60 грн.;

заборгованість по процентам -196,61 грн.;

заборгованість по комісії -720,50 грн.;

пеня -2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (28,83 відсотки), а саме 192,57 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором в розмірі 5590 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень 71 копійок, в тому числі: заборгованість по кредиту -2673,60 грн.; заборгованість по процентам -196,61 грн.; заборгованість по комісії -720,50 грн.; пеня -2000 грн., перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в рахунок повернення судових витрат 61 (шістдесят одна) гривня 87 копійок, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні під час оголошення рішення, мають право оскаржити рішення протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення .

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.М. Ротар