Вирок № 24537938, 23.05.2012, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 1309/1123/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2012 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого -судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

за участю прокурора: Воронки Р.І.,

захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Солова Золочівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, невійськовозобов'язаного, розлученого, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, який проживає по АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз 03.08.2006року Золочівським районним судом Львівської області за ст.ст.185 ч.3, 186 ч.3, 289 ч.2 на 5 років позбавлення волі. 05.10.2009року звільнений умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 1 рік 4 місяців 8 днів,

за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 357 ч.3, 395 КК України, суд, -

в с т а н о в и в :

Гр. ОСОБА_2 12 листопада 2011 року перебуваючи у житловій квартирі ОСОБА_3, що знаходиться по АДРЕСА_2 повторно, умисно, таємно із корисливих спонукань викрав мобільний телефон марки «Нокіа 5230»разом із стартовим пакетом «Лайф»на рахунку якого знаходилися кошти та чохлом для мобільного телефону, спричинивши потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 1604 гривень.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ст.185 ч.2 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім цього, ОСОБА_2, якому згідно постанови Золочівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2011 року встановлено адміністративний нагляд на один рік, знаючи, що у нього є обмеження у вигляді заборони виходу із будинку за місцем проживання з 23.00години до 06.00години; заборона виїзду за межі Золочівського району в особистих справах без дозволу керівництва Золочівського РВ ГУ МВСУ у Львівській області; заборона перебування в місцях де дозволено продаж спиртних напоїв на розлив; реєструватися в Золочівському РВ ГУМВСУ у Львівській області три рази на місяць, з метою ухилення від адміністративного нагляду, умисно порушив правила адміністративного нагляду, а саме 07.11.2011року, 14.11.2011року, 21.11.2011року, 28.11.2011року, 05.12.2011року не з'явився на реєстрацію у Золочівський РВ ГУМВСУ у Львівській області, самовільно, без дозволу керівництва Золочівського РВ ГУ МВСУ у Львівській області, у вересні 2011року залишив своє місце проживання за адресою АДРЕСА_1 поїхав у м. Львів по особистих справах. Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями вчинив злочин передбачений ст.395 КК України, тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Крім цього, 09.12.2011року близько 21.00год. ОСОБА_2, перебуваючи на першому пероні залізничного вокзалу ст. Львів, за адресою: м. Львів, площа Двірцева, 1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння та побачивши, що у громадянина ОСОБА_4 в руках знаходиться паспорт громадянина України з грошовими коштами, з корисливих мотивів та маючи умисел на протиправне збагачення, умисно, відкрито, повторно, заволодів коштами в сумі 182грн., які знаходилися у паспорті громадянина України ОСОБА_4 однак після викрадення чужого майна на виході з касового залу вокзалу ст. Львів ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції, доставлений в чергову частину ЛВ на ст. Львів, де в присутності понятих викрадені ним гроші та паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_4, 1951року народження, у нього були вилучені.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, та вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 357 КК України, тобто незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом.

В судовому засіданні підсудний свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що на початку листопада 2011року він разом із своїм знайомим ОСОБА_5 зайшли в гості до спільного знайомого ОСОБА_6, який проживає в АДРЕСА_2 У будинку, де знаходиться квартира ОСОБА_6, також знаходиться квартира, в якій проживає ОСОБА_3 разом із своїм сином, з якою він раніше проживав, але офіційно з нею не був одружений. Перебуваючи у гостях ОСОБА_6 він вирішив зайти в гості до ОСОБА_3, яка в даний час знаходилася в квартирі сама. Під час розмови він попросив у неї склянку води, вона вийшла з кімнати та пішла на кухню, він побачивши на столі мобільний телефон, який був у чохлі, і в нього виникла думка забрати собі телефон для використання у власних цілях. Він підійшов до стола і взяв мобільний телефон разом із чохлом, який поклав собі в кишеню куртки непомітно для ОСОБА_3, оскільки вона була на кухні. Після того ОСОБА_3 принесла склянку води, яку він випив, коротко порозмовляли і він попрощався з нею. Коли він вийшов на двір він відразу витягнув батарею з мобільного телефону та сім картку для того щоб ніхто не зміг зателефонувати на мобільний телефон. Повернувшись до квартири ОСОБА_6, де в цей час знаходився Ранчишев, їм нічого не розповідав, що викрав мобільний телефон у ОСОБА_3, почав розглядати телефон і під час цього залишив на столі чохол від мобільного телефону. Через деякий час до квартири ОСОБА_6 прийшли ОСОБА_3 і її син, які почали просити його, щоб він повернув мобільний телефон, але він їм повідомив, що ніякого мобільного телефону він не брав і йому про це нічого невідомо. Посидівши деякий час у гостях ОСОБА_6 він разом із ОСОБА_5 вийшли з квартири та хотіли йти до магазину, але на дворі до них підійшов працівник міліції та запитав його чи він не викрав мобільний телефон, зрозумівши, що йому не вдасться втекти вирішив добровільно видати працівнику міліції. Що стосується порушення адміністративного нагляду ОСОБА_2 пояснив, що восени 2009 року він був звільнений з місць позбавлення волі та повернувся додому, де проживав разом із своїми рідними. 12 вересня 2011року згідно постанови Золочівського районного суду щодо нього було був встановлений адміністративний нагляд і відповідно були встановлені певні обмеження, в тому числі перебувати вдома з 23 години до 06 години ранку, без дозволу міліції не виїжджати за межі району, ходити на реєстрацію у міліцію. Він постійно їздив в Золочівський РВ для реєстрації. Після того, як він відмічався в Золочівському райвідділі міліції він часто їздив у м. Львів, а саме на ринок в районі «Санта-Барбара»Сихівського району, де працював неофіційно вантажником у різних людей, за що отримував гроші та повертався ночувати до себе додому. Письмового дозволу на покидання району від Золочівського РВ не отримував, проте розумів, що їдучи до м. Львова без дозволу міліції він тим порушував правила адміністративного нагляду.

На початку грудня 2011року, точного числа він не пам'ятає, близько 21.00год. він знаходився на Львівському залізничному вокзалі, де чекав на поїзд, щоб доїхати в м. Золочів, а звідти доїхати додому в АДРЕСА_1 В цей час побачив незнайомого чоловіка, в якого в руках знаходився паспорт, в якому лежали гроші, тоді в нього виник умисел на заволодіння паспортом та грошей. Підійшовши до незнайомого мужчини він вирвав з рук паспорт з грошима і почав втікати, однак на виході з касового залу вокзалу був затриманий працівниками міліції та доставлений в чергову частину, де в присутності понятих викрадені ним гроші та паспорт були вилучені. Зазначив, що зібрані слідством матеріали справи відповідають дійсності, він не має заперечень щодо повноти пред'явленого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює. Розкаюється у вчиненому і просить його суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його винуватість стверджується іншими доказами, зібраними по справі, однак суд визнає недоцільним дослідження доказів про фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, і проти чого не заперечують учасники судового розгляду, що відповідає положенням ст. 299 КПК України.

Суд знаходить винність ОСОБА_2 доведеною повністю. Дії підсудного кваліфіковано вірно за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.357, ст.395 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, які вчинені умисно; особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності /а.с.125-126/, на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, обтяжуючі обставини вчинення крадіжки та грабежу у стані алкогольного сп'яніння та рецидив, а також наявність пом'якшуючих відповідальність обставин, при цьому, суд бере до уваги, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, у скоєному щиросердечно розкаявся, злочинами не заподіяно тяжких наслідків. Вказані пом'якшуючі відповідальність обставини істотно знижують ступінь небезпечності підсудного для суспільства. Виходячи з переконання, що припинення протиправної поведінки та недопущення злочинів з його боку у майбутньому можливе за ефективного контролю його поведінки, суд переконаний за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 357 ч.3, 395 КК України та на підставі ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначивши покарання у виді позбавлення волі, яке знаходить необхідним і достатнім, що можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Питання про речові докази вирішити на підставі ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі пов'язані із проведенням експертизи покласти на засудженого.

Керуючись ст.ст. 323, 324,342 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 за ст.185 ч.2 КК України на 2 /два/ роки позбавлення волі; за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 /чотири/ роки позбавлення волі, за ст. 357 ч.3 КК України на 3 місяці арешту; за ст. 395 КК України на 6 місяців арешту.

На підставі ст.ст.70,72 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_2 обрати за сукупністю злочинів та визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на 4 /чотири/ роки позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - взяття під варту - залишити без змін.

Строк відбуття покарання рахувати з дня фактичного затримання, тобто з 09.12.2011року.

Речовий доказ /т.1 а.с.26/ - паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_4, серії та номеру НОМЕР_1 повернути потерпілому ОСОБА_4

Речовий доказ /т.2 а.с.32/ - товарний чек на придбання мобільного телефону «Нокіа 5230»від 07.10.2011року повернути потерпілій ОСОБА_3

Речовий доказ т.2 а.с.67/ - мобільний телефон «Нокіа 5230»разом із чохлом повернути потерпілій ОСОБА_3

Стягнути із ОСОБА_2 в користь Приватного підприємства «АгроКом»за проведення товарознавчої експертизи витрати в розмірі 236грн.90коп. /одержувач платежу ПП «АгроКом», код ЄДРПОУ 19159565, рахунок 26001011182, банк ВАТ «Кредобанк», МФО 325365; призначення платежу «За оцінку по висновку №11/8/ /т.2 а.с.53/.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції протягом 15-ти діб учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через районний суд з моменту його проголошення, засудженим -з часу отримання копії вироку

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський