Рішення № 24536994, 29.05.2012, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

29.05.2012

Справа № 2-825-795\2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2012 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі головуючого -судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Латій В.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бачевського Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Нова Експедиція» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

в с т а н о в и в :

10.02.2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Нова Експедиція»у якому просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду, поновити його на посаді механіка автомобільної колони в ТОВ «Нова Експедиція», стягнути з ТОВ «Нова Експедиція»середньомісячній заробіток за час вимушеного прогулу.

Мотивом позовних вимог вказує те, що 04.01.2012 року йому було вручено надруковану заяву про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, та під психологічним тиском він був вимушений підписати її, хоча наміру на звільнення у нього не було. Усвідомивши помилку він 06.01.2012 року на адресу головного офісу у м. Київ надіслав заяву про відзив заяви про звільнення, однак був звільнений. Причиною пропуску строку вказує те, що він намагався врегулювати спір в позасудовому порядку, звертався до прокуратури.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримав в повному обсязі, просить його задовольнити, суду пояснив, що від нього вимагали підписати заяву про звільнення та після консультації з юристом він відкликав заяву, намагався продовжувати працювати, однак охорона його не пропускала на роботу на вимогу ОСОБА_4. Він був звільнений 04.01.2012 року, однак наказ про звільнення у той день йому не надали та він його не підписував, з наказом був ознайомлений 06.01.2012 року та наказі вказав, що не згоден зі звільненням. З приводу акту у якому вказано, що позивач відмовився 04.01.2012р. від ознайомлення та підпису наказу про звільнення вказав, що він не логічний та суперечливий так як відповідач вказав, що він звільнився за власним бажанням. Виходячи також з цього наполягає, що звільнення було під тиском та не відповідало його волі.

Представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі, пояснив, що звільнення було проведено з дотриманням усіх норм законодавства, позивач добровільно написав заяву про звільнення за власним бажанням, добровільно отримав трудову книжку та розрахунок при звільненні. 11.01.2012 року у головному офісі у м. Київ отримали заяву позивача про відкликання заяви про звільнення, та можливо було його поновити на роботі, однак позивач на роботу не виходив та не звертався з приводу поновлення на посаді. Позивач ознайомлювався з наказом про своє звільнення 06.01.2012 року, та наказ про його звільнення, у той же день 04.01.2012 року, позивачеві не надавався, так як він пішов на 4 години раніше з роботи. Також представник відповідача вказав на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що позивач сам написав заяву про звільнення, причину звільнення не вказував, та був звільнений, але потім подав позов до суду. У середньому з підприємства звільнюються біля 25-30 працівників, та буває звільнюються за власним бажанням. Також свідок пояснив, що він не керівник підприємства та не має повноважень звільнювати працівників, позивача він не примушував підписувати заяву про звільнення. Позивач сказав, що хоче звільнитися йому дали бланк заяви, потім заяву направили до головного офісу у м. Київ, а позивач після обіду пішов з роботи 04.01.2012 року. Від підписання наказу про звільнення позивач відмовився та сказав, що будемо розбиратися у суді. Акт про відмову від підпису наказу про звільнення свідок підписував, але не пам'ятає коли він складався.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_3 був звільнений за власним бажанням у день написання заяви про звільнення та пішов з роботи, через два дні 06.01.2012 року прийшов і отримав трудову книжку та копію наказу про звільнення. Свідком складався акт про відмову від підпису наказу, акт було складено 06.01.2012 року та датувався акт 04.01.2012 роком. Копію наказу про звільнення було надіслано з Києва по електронній пошті та ОСОБА_3 видавався другий екземпляр наказу. ОСОБА_3 заявляв про свою не згоду підписувати наказ та забрав трудову книжку, причину відмови не пояснював.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до вимог ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу у межах вимог, заперечень, та доказів наданих сторонами. Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що наказом №257к від 14.06.2011 року, позивач був прийнятий на роботу на підприємство відповідача на посаду механіка автомобільної колони у транспортний відділ департаменту з організації перевезень.

Наказом від № 8к від 04.01.2012 року, ОСОБА_3 був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та на підставі своєї заяви від 04.01.2012 року.

Представниками ТОВ «Нова Експедиція» був складений акт про відмову ОСОБА_3 від підпису наказу про звільнення який датований 04.01.2012 року.

05.01.2012 року ОСОБА_3 написав заяву директору ТОВ «Нова Експедиція» про відзив своєї попередньої заяви про звільнення, та яку надіслав до керівництва підприємства 06.01.2012 року.

Позивач ОСОБА_3 з наказом № 8к від 04.01.2012 року про звільнення з посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, був ознайомлений 06.01.2012 року, про що свідчить його особистий підпис з приміткою про не згоду з наказом.

Згідно до копії особової картки працівника, копії книги обліку трудових книжок, ОСОБА_3 отримав трудову книжку 04.01.2012 року.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

У відповідності до положень ст. 38 КЗпП України, підставою для розірвання договору є заява працівника. Оскільки трудовий договір є основним юридичним фактом, з яким пов'язано виникнення, зміна або припинення трудових відносин, основні елементи інституту трудового договору (порядок укладення трудового договору, його зміст, гарантії працівникам при укладенні, зміні та припиненні трудового договору, підстави припинення трудового договору тощо), як такі, що мають засадничий характер, повинні регулюватись лише на підставі норм права, закріплених законом. Сторони трудового договору вправі домовитися про будь який строк звільнення в межах двотижневого строку та у разі якщо існує така домовленість, працівника можна звільнити навіть у день подання ним заяви про звільнення. У разі якщо працівник самовільно залишив роботу, роботодавець має право звільнити його за прогул.

З наданих сторонами суду доказів, документів, пояснень свідків, вбачається, що 06.01.2012 року ОСОБА_3 приходив до ТОВ «Нова Експедиція»та ознайомився з наказом про звільнення та отримав трудову книжку, хоча акт про відмову ОСОБА_3 від підпису наказу про звільнення який був складений 06.01.2012 року, датований 04.01.2012 року, відмітки у особовій картці працівника, копії книги обліку трудових книжок про отримання трудової книжки датовані 04.01.2012 року, хоча насправді події мали місце 06.01.2012 року.

Таким чином суд приходить до висновку, що всі процедурні питання передбачені діючим трудовим законодавством України у частині звільнення позивача проведені 06.01.2012 року у період коли позивач виявив свою незгоду з наказом про звільнення та відіслав до головного офісу підприємства заву про відкликання заяви про звільнення. Суд приходить до висновку, що позивач не мав реального наміру на звільнення з підприємства відповідача за власним бажанням, про що й повідомив керівництво відповідача.

Згідно до ст. 233, 234 КЗпП України працівник може звернутися до суду про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин строку, суд може поновити цей строк.

Встановлені статтями КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк передбачений ст.233 КЗпП України. Якщо строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін.

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду 10.02.2012 року, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися 06.01.2012 року. Враховуючи незначний проміжок часу пропуску процесуального строку, зважаючи на те, що заяву ОСОБА_3 про відкликання заяви про звільнення керівництво ТОВ «Нова Експедиція»отримало 12.01.2012 року, відповідно до відмітки у поштовому повідомленні, звернення ОСОБА_3 27.01.2012 року до органів прокуратури з приводу його звільнення, суд вважає за можливе поновити позивачеві пропущений строк для звернення до суду.

Згідно до ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Що стосується питання про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, то суд вважає, що дані вимоги підлягають задоволенню у розмірі 3753 грн. 75 коп. так як час вимушеного прогулу склав 5 місяців(з січня 2012 року по включно травень 2012 року) та відповідно до довідки наданої суду, середньомісячний заробіток позивача складав 750,75 грн.

Керуючись ст. 10, 11, 27, 31, 57, 60, 88 ЦПК України, ст. 38, 233, 234, 235 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_3 пропущений строк для звернення до суду.

Позовні вимоги задовольнити.

Поновити ОСОБА_3(ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на посаді механіка автомобільної колони в ТОВ «Нова Експедиція»(08132, Київська обл., Києво Святошинський район м. Вишневе вул. Промислова б.5 код ЄДРПОУ 33269068).

Стягнути з ТОВ «Нова Експедиція»(08132, Київська обл., Києво Святошинський район м. Вишневе вул. Промислова б.5 код ЄДРПОУ 33269068) на користь ОСОБА_3(ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) середньомісячній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3753(три тисячі сімсот п'ятдесят три)грн. 75 коп.

Стягнути з ТОВ «Нова Експедиція»(08132, Київська обл., Києво Святошинський район м. Вишневе вул. Промислова б.5 код ЄДРПОУ 33269068) на користь держави судовий збір у розмірі 214(двісті чотирнадцять)грн. 60 коп.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області, протягом 10 днів, з часу його оголошення.

Суддя: