Рішення № 2453658, 12.08.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

12.08.08 Справа№ 26/180

Суддя Деркач Ю.Б.

Секретар судового засідання Боровець Я.

По справі:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферозіт-Альфа”, с.Солонка Пустомитівського району Львівської області

До відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів

Про стягнення 35796,02грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Коваль-предст. доручення № 111 від 14 липня 2008року

Від відповідача: не з'явився

Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферозіт-Альфа” про стягнення із Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 35796,02грн боргу.

Ухвалою господарського суду від 27.06.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.07.2008року.

В зв'язку із неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 12.08.2008року.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча був повідомлений відповідно до вимог ст. 64 ГПК України про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Позивач від здійснення звукозапису судового процесу відмовився.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

На підставі укладеного між сторонами договору поставки товарів № 37-1/05/06 від 06 травня 2006року позивач поставляв відповідачу товар (будівельні матеріали) на загальну суму 27137,19грн., з якої оплачено лише 2200,00грн. Решту суми, що складає 24937,19грн. залишається непогашеною.

Факт поставки неоплаченого товару підтверджений наступними видатковими накладними:

- № ТРН/ЛВ/ФА1945 від 06.06.2007року на суму 12430,79грн.;

- № ТРН/ЛВ/ФФО788 від 06.06.2007року на суму 1040,71грн.;

- № ТРН/ЛВ/ФГ0978 від 06.06.2007року на суму 1868,83грн.;

- № ТРН/ЛВ/ФА1946 від 06.06.2007року на суму 180,00грн.;

- № ТРН/ЛВ/ФА1990 від 08.06.2007року на суму 4030,69грн.;

- № ТРН/ЛВ/ФА2418 від 05.07.2007року на суму 38,00грн.;

- № ТРН/ЛВ/ФГ1266 від 06.07.2007року на суму 4735,69грн.;

- № ТРН/ЛВ/РФ0208 від 06.07.2007року на суму 389,28грн.;

- № ТРН/ЛВ/ФФ0991 від 06.07.2007року на суму 223,20грн.;

Пунктом 11 договору сторони передбачили оплату відповідачем вартості отриманого товару протягом 30-ти календарних днів від дати його отримання уповноваженою особою „покупця”.

Враховуючи те, що остання поставка відбулася 06.07.2007року, а оплата за поставлений товар не була здійснена, позивач звернувся до відповідача із вимогою № 39 від 23.05.2008року про сплату заборгованої суми.

Оскільки претензія залишена останнім без відповіді та реагування, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованої суми в розмірі 24937,19грн.

На суму основної заборгованості позивачем нараховано 2098,06грн. пені, 2578,11грн. річних та 6182,66грн. інфляційних на підставі п.14 договору.

Таким чином, загальна сума позову складає 35796,02грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представник, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Позивачем поставлено товар відповідачу на загальну суму 24937,19грн. на підставі укладеного між сторонами договору №37-1/05/06 від 06 травня 2006року.

Факт поставки товару підтверджений відповідними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Пунктом 11 договору передбачено, що розрахунок проводиться протягом 30-ти календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою „покупця”.

Остання партія товару була відвантажена 06.07.2007року.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач поставив відповідачу товар, а відповідач зобов'язався провести оплату у визначений строк.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст.525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача обґрунтовані та підтверджені долученими до справи матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або за неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

В процесі укладання договору сторони передбачили п.14 договору, що при несвоєчасному виконанні взятих на себе за даним договором зобов'язань (щодо оплати згідно п.11 договору) „покупець” сплачує „постачальнику” пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення включаючи день оплати, двадцять процентів річних з простроченої суми, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочки.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано 2098,06грн. пені, 2578,11грн. річних та 6182,66грн. інфляційних.

Загальна сума позову становить 35796,02грн.

В судове засідання 12.08.2008 року представником позивача подано клопотання про часткове припинення провадження у справі, в зв'язку із проведеною відповідачем оплатою в розмірі 3000,00грн.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги частково, відповідно до поданого уточнення.

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. 49, п.1.1 ст.80, ст.ст. 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1(ідн.код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферозіт-Альфа”, вул. Людкевича, 40, с.Солонка Пустомитівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 30543304) 21937,19грн. основного боргу, 2098,06грн. пені, 2578,11грн. річних, 6182,66грн. інфляційних, 357,96грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення суми 3000,00грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя