Рішення № 24535492, 31.05.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/489/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Старова Н. А.,

при секретарі -Гетманчук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Джанкойської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Джанкойської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Свої вимоги мотивують наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Джанкой АР Крим померла їх матір ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,0600 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки на бланку серії ВКІ № 696519, посвідченим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу 21.03.2008 року за реєстровим № 1282, витягом з Державного реєстру правочинів, виданим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу 21.03.2008 року. Вони є спадкоємцями за законом першої черги, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 є їх рідною матір'ю.

Вони звернулися до Джанкойської міської державної нотаріальної контори із заявами про видачу їм свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно. Постановою ОСОБА_5, державного нотаріуса Джанкойської міської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.03.2011 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку із тим, що він не надав відповідний документ, який підтверджує право власності спадкодавця ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0600 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою ОСОБА_5, державного нотаріуса Джанкойської міської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.03.2011 року позивачеві ОСОБА_2 також відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за тих же підстав.

Відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_5, державний нотаріус Джанкойської міської державної нотаріальної контори, послалась на статтю 126 Земельного Кодексу України та п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882.

Вони вважають, що спадкодавець ОСОБА_3, набула право власності на земельну ділянку правомірно, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі- продажу.

Однак, оскільки Договір купівлі-продажу земельної ділянки на бланку серії ВКІ № 696519, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу 21.03.2008 року за реєстровим № 1282, був посвідчений до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» від 05.03.2009 року N 1066-VI, державний акт на право власності на земельну ділянку виданий спадкодавцю не був, то в приватного нотаріуса, який посвідчив договір, немає можливості вилучити державний акт на право власності на землю (земельну ділянку), здійснити на ньому відмітку про перехід права власності на неї до спадкодавця, і видати цей державний акт. Оскільки право на одержання цього державного акту має тільки спадкодавець, а спадкодавець померла, тому не має можливості одержати цей державний акт, то в позивачів відсутня інша можливість для захисту свого права крім звернення до суду.

Спадкодавець набула право власності на земельну ділянку правомірно, на підставі договору купівлі-продажу у відповідності із законодавством, що діяло в той час до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» від 05.03.2009 року N 1066-VI і право власності спадкодавця за її життя ніким не оспорювалося.

Відповідно до роз'яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у встановлено законом порядку. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Посилаючись на ст. ст. 1261, 1269 ЦК України, просять визнати за ними право власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Джанкой АР Крим, на земельну ділянку площею 0,0600 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, належну спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки на бланку серії ВКІ № 696519, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу 21.03.2008 року за реєстровим № 1282, в частках, що є рівними.

Позивачі в судове засідання не з'явилися, надали на адресу суду письмову заяву про розгляд справи в їх відсутності, позовні вимоги просять задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просить справу розглянути в його відсутності на підставі матеріалів, що містяться у справі.

Відповідно до ч. 2 ст.197 ЦПК України фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суд, дослідивши письмові докази, що наявні в матеріалах справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Джанкой АР Крим померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 16.04.2008 року відділом РАЦС Джанкойського МРУЮ АР Крим.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,0600 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки на бланку серії ВКІ № 696519, посвідченим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу 21.03.2008 року за реєстровим № 1282, витягом з Державного реєстру правочинів, виданим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу 21.03.2008 року.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги після смерті спадкодавця, оскільки є рідними синами, що підтверджується свідоцтвами про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_2, виданим посольством СРСР в Вінгерії 29.01.1982 року, свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_2 серії НОМЕР_3, виданим Мирнівською сільською радою Джанкойського району АР Крим 20.03.1987 року.

Позивачі звернулися до Джанкойської міської державної нотаріальної контори із заявами про видачу їм свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно.

Постановами ОСОБА_5, державного нотаріуса Джанкойської міської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.03.2011 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку із тим, що ними не наданий відповідний документ, який підтверджує право власності спадкодавця ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0600 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить наступного.

Статтею 15 ЦК України передбачено виникнення права особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Нотаріус, відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії, посилався на ст.126 ЗК України, п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за N 283/8882, яка діяла на час ухвалення постанови, згідно яких підставою відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину є відсутність державного акту на земельну ділянку, що входить до складу спадщини.

Дійсно, згідно із п.п. 206, 212, 216 вказаної Інструкції свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Крім того, з 22.02.2012 року набрав чинності Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за N 282/20595.

Згідно п.4.20 розділу 10 зазначеного порядку видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку, витягу з поземельної книги, а також витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Про видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріус проставляє відмітку у верхньому лівому куті державного акта на право власності на земельну ділянку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку».

Судом встановлено, що право власності спадкодавця на земельну ділянку, посвідчується договором купівлі-продажу земельної ділянки на бланку серії ВКІ № 696519, посвідченим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу 21.03.2008 року за реєстровим № 1282, який зареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів, виданим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу 21.03.2008 року.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із статтею 126 Земельного Кодексу України (ЗК України) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно- правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ЗК України в редакції Закону України N 3 521-VI від 16.06.2011 року, при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.

Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.

У разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки.

Відповідно до ст. 132 ЗК України (в редакції, що діяла на час посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки), угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди повинні містити: назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи); вид угоди; предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо); договірну ціну; зобов'язання сторін. Частина 3 ст. 132 ЗК України передбачала, що угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» № 1066 от 05.03.2009 р. в ст. 132 ЗК України були внесені зміни, відповідно до яких угоди про перехід права власності на земельну ділянку підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою КМУ від 6 травня 2009 року № 439 відмітка про перехід права власності на земельну ділянку здійснюється на сторінках державного акта, де знаходиться план зовнішніх меж земельної ділянки, план меж земельної ділянки, починаючи з верхнього лівого кута зверху вниз, зліва направо. Нотаріус у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з державного реєстру земель проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку. Територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання до нього документа про перехід права власності на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності. Власник земельної ділянки подає для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку такі документи: а) державний акт з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку; б) цивільно-правовий договір про відчуження земельної ділянки у разі набуття права власності на земельну ділянку за таким договором або свідоцтво про право на спадщину. Забороняється вимагати для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку документи, не передбачені цим пунктом.

Пунктом 2 постанови КМУ від 6 травня 2009 року № 439 передбачено, що державні акти, долучені до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, можуть бути замінені у разі добровільного звернення громадян та юридичних осіб, до яких переходить право власності на земельну ділянку

Таким чином на час посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки норма щодо здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку на державному акті ще не діяла, державні акти вилучалися та зберігалися в нотаріальній конторі. Договір купівлі-продажу, зареєстрований у встановленому законом порядку є належним правовстановлюючим документом про належність цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Позивачі прийняли спадщину після смерті матері, оскільки подали до Джанкойської міської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що підтверджується постановою ОСОБА_5, державного нотаріуса Джанкойської міської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.03.2011 року.

Відповідно до роз'яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у встановлено законом порядку. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Враховую, що спадкодавцем ОСОБА_3 за життя правомірно набуте право власності на земельну ділянку, спадкодавці позбавлені можливості реалізувати свої спадкові права шляхом звернення до нотаріальної контори, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування є обґрунтованими.

3 урахуванням викладеного, на підставі статей 182,331, 1216, 1218 Цивільного кодексу України, 126, 132, 152,158 ЗК України, керуючись статтями 10, 60, 88, 174, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Джанкойської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Джанкой АР Крим, на земельну ділянку площею 0,0600 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, належну спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки на бланку серії ВКІ № 696519, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу 21.03.2008 року за реєстровим № 1282, в частках, що є рівними.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. А. Старова