Рішення № 24535218, 11.06.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-948/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

Головуючого судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі Поповій М.В., Кардаш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Первомайське автотранспортне підприємство СВ», треті особи -ОСОБА_2, Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, посилаючись на ту обставину, що є власником автомобіля марки HYUNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1. 31.08.2011 р. позивачка рухалася на зазначеному автомобілі під керуванням водія ОСОБА_3 по автомобільній дорозі по вул. Оборонна м. Луганськ. Приблизно о 12 годині 20 хвилин відбулося зіткнення автобуса БАЗ А079-23 реєстраційний номер НОМЕР_2 з автомобілем позивачки. Автобусом керував водій ОСОБА_4, який перебуває в трудових відносинах з приватним підприємством "Первомайське автотранспортне підприємство-СВ" і ДТП сталося в його робочий час.

Внаслідок ДТП, яке сталося через порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, автомобілю позивачки завдано матеріальної шкоди на суму 24709,40 гривень, що підтверджено відповідним висновком експертизи.

Страховою компанією "Оранта" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оформлений ЧП "Першотравневе АТП-СВ" на автобус БАЗ А079.23 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 відшкодовано 18 449,45 грн.

Позивачкою для проїзду в м. Луганськ з г. Красний Луч витрачено 610,50 гривень, згідно квитанцій, 900 гривень витрачено на проведення дослідження автомобіля.

Крім того, внаслідок дій водія ОСОБА_2 позивачка зазнала і моральної шкоди, оскільки вона і її сім'я упродовж двох місяців позбавлені можливості повною мірою користуватися автомобілем. Не представляється можливим залишити автомобіль без нагляду, оскільки не закривається кришка багажника, що заподіює позивачці незручності, а саме - позивачка вимушена максимально скоротити поїздки на автомобілі, в дощову погоду експлуатація автомобіля стала неможливою, оскільки вода заливає багажне відділення, позивачка була вимушена звертатися з проханням до знайомих, щоб відвезти на їх транспорті в м. Луганськ дочку студентку, яка не може користуватися громадським транспортом.

В зимовий період позивачка була змушена користуватися послугами таксі, змінити місце відкритої стоянки.

ДТП заподіяло позивачці сильний душевний біль, оскільки автомобіль до події перебував в ідеальному стані. Висока вартість робіт по заміні пошкоджених деталей автомобіля і їх фарбуванню, а також вартість оригінальних запасних частин не дозволяють позивачці провести відновний ремонт на станції технічного обслуговування офіційного дилера HYUNDAI.

Ринкова вартість мого автомобіля значно знизиться унаслідок втрати ним товарного виду, оскільки після установки і фарбування нових деталей їх лакофарбове покриття відрізнятиметься від заводського.

Посилаючись на наведене а також на положення ст. ст. 1166, 1172, 1187 ЦК України, позивачка просила стягнути з відповідача - ЧП "Первомайське автотранспортне підприємство - СВ" - завданий матеріальний збиток у розмірі 8253,10 гривень, моральну шкоду у розмірі 7000,00 гривень, та судові витрати.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовні вимоги, надала відповідні пояснення, за змістом аналогічні викладеним в позові та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів має бути відшкодованою шкода в межах суми 50000 гривень, як передбачено полісом, тому сума має бути відшкодована страховою компанією НАСК «Оранта». Надав письмові заперечення проти позову, які підтримав в судовому засіданні, просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа позов не визнав, вказавши, що сума шкоди є завищеною, вимоги не є обґрунтованими, оскільки шкоду має відшкодовувати НАСК «Оранта».

Представник НАСК «Оранта»в судове засідання не прибув, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено зворотним повідомленням про вручення судової повістки.

Згідно ч. 3 ст. 36 ЦПК України якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, перевіривши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 31 серпня 2011 року приблизно о 12 годині 20 хвилин у місті Луганську на вул. Оборонній, ОСОБА_2 (третя особа), керуючи автобусом БАЗ А079-23, державний номер НОМЕР_3, не дотримався безпечної дистанції руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Хундай», державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

За вказане правопорушення ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в доход держави в сумі 340 грн., що підтверджено постановою Первомайського міського суду Луганської області від 26.09.2011 року (а.с. 37).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України ця постанова є підставою звільнення від доказування, оскільки обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Також судом встановлено і це не заперечувалося сторонами справи в судовому засіданні, що ОСОБА_2 перебував на момент ДТП у трудових відносинах з приватним підприємством «Первомайське автотранспортне підприємство СВ»та в момент Дорожньо транспортної пригоди виконував свої трудові обов'язки, керуючи автобусом БАЗ А079-23 реєстраційний номер НОМЕР_2.

Вказаний вище транспортний засіб, що належить відповідачеві ПП «Первомайське автотранспортне підприємство СВ»було застраховано відповідно до полісу № ВЕ/6855379 НАСК «Оранта», ліміт відповідальності згідно полісу складає -за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) 50000 грн. (а.с. 56).

Автомобіль HYUNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_1 (позивач), що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію (а.с. 11).

Внаслідок ДТП автомобіль позивачки отримав механічні ушкодження, що підтверджено постановою про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності (а.с. 37), довідкою про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 36).

Вартість матеріальної шкоди з технічної точки зору, заподіяної володільцю автомобіля HYUNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 24709,40 грн., що підтверджено висновком № 363/27-11 експертного авто товарознавчого дослідження від 21.10.2011 року (а.с. 12-31).

У суду відсутні сумніви в обґрунтованості зазначеного висновку, оскільки суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_5 має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта. Представник відповідача та третя особа не надали суду переконливих доказів щодо неправильності вказаного висновку, тож суд приймає його в якості доказу розміру причиненої майну позивачки шкоди.

Національною акціонерною страховою компанією «Оранта»виплачено позивачці ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 18449,45 грн. (а.с. 40).

Таким чином, невідшкодованою залишилася сума (24709,40 -18449,45 = 6259,95 грн.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових обов'язків, то завдана позивачу матеріальна шкода повинна бути відшкодована приватним підприємством «Первомайське автотранспортне підприємство СВ» з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Статтею 6 Закону України «Про страхування» передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Тому, доводи відповідача стосовно необхідності відмовити в задоволенні позову з підстав неповного відшкодування страховою компанією матеріальної шкоди є безпідставними.

Щодо вимог позивачки про відшкодування витрат на бензин, суд дійшов наступного висновку.

Обґрунтовуючи вимоги в цій частині, позивачкою надано чеки на придбання пального в загальній сумі 763,49 грн. (а.с. 32), а також чек, що підтверджує спрямування телеграми 11.10.2011 року. Проте, належних доказів тому факту, що пальне саме у заявленій кількості було витрачено позивачкою на цілі, зазначені в позові (поїздки з м. Красний Луч до м. Луганська для проведення експертизи, отримання результатів експертизи тощо) суду не представлено, як не надано доказів необхідності спрямування телеграми.

Із змісту квитанції до прибуткового касового ордеру № 181 від 25.10.2011 року вбачається, що витрати в сумі 900 грн. за проведення дослідження автомобіля HYUNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 понесені ОСОБА_3, тож суд вважає за неможливе задоволення позову в цій частині та стягнення вказаної суми на користь позивачки ОСОБА_1

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 своєї постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(із змінами і доповненнями), за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває в трудових правовідносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Таким чином, суб'єктом відповідальності за моральну шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, є його власник - відповідач ПП «Первомайське автотранспортне підприємство СВ».

Доказів, які б свідчили про наявність моральної шкоди, заподіяної відповідачем, позивачкою не надано. У матеріалах справи немає відомостей, що ДТП, яке сталося з вини водія ОСОБА_2 і учасником якої позивачка не була, заподіяло ОСОБА_1 моральну шкоду, адже позивачкою надано докази лише щодо наявності матеріальної шкоди та її розміру. Не доведено позивачкою той факт, що вона або її сім`я зазнали будь-яких незручностей в зв'язку з пошкодженнями автомобіля, що зазначені у висновку експерта.

Посилання позиваки в якості обґрунтування наявності моральної шкоди на втрату товарної вартості автомобіля суд також вважає необґрунтованими, адже її оцінено у висновку від 21.10.2011 року із застосуванням відповідної методики.

В чому конкретно полягали для позивачки негативні емоції і переживання в судовому засіданні не наведено і не доведено. Факти багаторазових звернень позивачки до знайомих з причини неможливості експлуатації автомобіля, вимушені зміни в особистому житті, зокрема, зміна місця стоянки автомобіля, також нічим не підтверджені.

Твердження позивачки про те, що вона і її донька в момент ДТП перебувала у належному позивачці автомобілі, ґрунтуються виключно на усних поясненнях, тому у суду немає можливості їх перевірити у сукупності з іншими обставинами та оцінити слова позивачки. Суд не приймає доводи позивачки про те, що в разі необхідності можна допитати доньку, оскільки права у цивільному процесі позивачці роз'яснювались та нею усвідомлені, в порядку ЦПК України відповідні клопотання до початку розгляду судом справи по суті позивачкою не заявлені.

Сума 7000 грн., у яку позивачка оцінила моральну шкоду, заподіяну їй в результаті ДТП, також нічим не обґрунтована та не доведена.

Зважаючи на той факт, що судом виконані вимоги процесуального закону щодо надання можливості сторонам рівних прав у поданні доказів та доведення перед судом їх переконливості, сторонам забезпечені права, передбачені ЦПК України, проте позивачкою частково не доведені обставини, на які вона послалася в позові, суд вважає вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Висновки суду підтверджені документами, що наявні в матеріалах справи та згідно вимог ст. 58, 59, 64 ЦПК України покладаються судом в основу прийнятого по справі рішення, а саме -копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 11), висновком № 363/27-11 від 21.10.2011 року (а.с. 12-31), квитанцією від 25.10.2011 року (а.с. 31а), фіскальними чеками (а.с. 32), довідкою про ДТП № 8867750 (а.с. 36), постановою від 26.09.2011 року (а.с. 37), повідомленням НАСК «Оранта»від 24.11.2011 року (а.с. 40), полісом № ВЕ 6855379 (а.с. 56).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1166, 1172, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 23, 36, 58-60, 64, 88, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Первомайське автотранспортне підприємство СВ»(код платника 34724671, м. Первомайськ, вул. Бахмутського, буд. 26Д) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 6259,95 грн. (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять гривень 95 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов