Справа № 2-621/11
Провадження № 2/2302/14/2012
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2012 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі: судді Синиці Л. П., за участю секретаря судових засідань Шевченко Т.М., адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення, -
в с т а н о в и в :
представляючи інтереси ПАТ КБ «ПриватБанк» позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення, мотивуючи її тим, що відповідно до укладеного договору № CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 67 300,00 грн. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 15,56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 02.04.2018 року. За умовами договору, погашення заборгованості здійснюється щомісячно в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти, щомісячний платіж, для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами.
04.04.2011 року, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором із ОСОБА_5 укладено договір іпотеки № CSROGA0000000129, за яким остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 69,90 кв.м. і житловою площею 29,10 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 у м. Городище Черкаська області, і який належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється і на земельну ділянку загальною площею 0,35га., що розташована за адресою: Черкаська область, м. Городище, АДРЕСА_1, на якій розташований предмет іпотеки.
В порушення умов кредитного договору та статей 526, 527, 530 ЦК України ОСОБА_4, відповідач-1, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором, що склала 88 875,17 грн., а саме, 57 805,47 грн. - заборгованість за кредитом; 23 565,91 грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 496,73 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 7 007,06 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки.
Згідно ч.2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» за заявою іпотекодержателя, суд вправі винести рішення і про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно ч.1 ст. 40 цього закону та ст.109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
Звернувшись до суду, просять, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4, відповідача-1, за кредитним договором № CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року в розмірі 88 875,17 грн., звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,35 га. та житловий будинок загальною площею 69,90 кв.м. і житловою площею 29,10 кв.м., який належить на праві власності ОСОБА_5 і розташований за адресою: 19500, Черкаська обл., м. Городище, АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № CSROGA0000000129 від 04.04.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_5, відповідача-2, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; - виселити відповідачів та інших осіб при їх встановленні, які зареєстровані та проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: 19500, Черкаська обл., м. Городище, АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Городище; - стягнути з ОСОБА_4, відповідача-1, судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви і виселення у розмірі 897,25 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн..
В ході судового розгляду, представником позивача змінено розмір позовних вимог щодо суми заборгованості, яка утворилася за кредитним договором № CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року, і станом на 01.12.2011р., склала 76 925,53 грн., з них: 55 314,26грн. - заборгованість за кредитом, 14 138,02грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 666,57грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 6 806,68грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, з посилання на те, що 16.08.2011р. ними на підставі рішення суду було перераховано розмір відсоткової ставки по кредитному договору і скорегований розмір заборгованості по рахунку №29093059149671 на загальну суму 22 952,06грн., за умов реалізації предмета іпотеки початкову ціну реалізації предмета іпотеки встановити на рівні 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної на підставі оцінки відповідно до законодавства України, в іншій частині позовні вимоги залишені без змін. Підтримуючи зменшений розмір позовних вимог, представник позивача зазначив, що відповідач-1 ОСОБА_4, належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань за кредитним договором внаслідок чого заборгованість, яка утворилась на час звернення до суду з даним позовом, продовжує зростати, і станом на 10.01.2012р., склала 79 175,19 грн., з них: 55 314,26грн. - заборгованість за тілом кредиту, де 7 608,28грн. - прострочена заборгованість; 15 020,56грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, де 14 580,31грн. - прострочена заборгованість; 705,10грн. - прострочена заборгованість по комісії за користування кредитом; 8 135,27грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, на прохання погасити існуючу заборгованість не реагує, вважаючи, що банк продовжує нараховувати відсоткову ставку в збільшеному розмірі, тому і утворився борг. Та вказав, що на усні прохання представників банку, які мали місце до липня місяця 2011 року, відповідач-1 ОСОБА_4 не відреагував, як і не відреагував на письмовий лист, хоча був повідомлений належним чином; відповідач-2 ОСОБА_5 також не виконує взятих на себе зобов'язань за договором іпотеки, незважаючи на те, що їй говорилось про необхідність погашення заборгованості, і в разі невиконання, вона попереджалась про можливість подання позову про звернення стягнення, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх представники, адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов не визнали, просять у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, вказавши, що твердження банку, які вказані в розрахунку є необґрунтованими, а зазначені суми боргу перед банком не відповідають фактичним розрахунковим відносинам, що склались поміж сторонами, згідно наявних платіжних документів та проведеного спеціалістами в бухгалтерській сфері розрахунку оплати по отриманому кредиту за період з 29.04.2008р. по 26.02.2010р., за яким було сплачено 24 549,00грн., з яких 2 158,43грн. - пені; 1005,69грн. - винагорода за резервування; 16 497,48грн. - відсотки по кредиту, а тому залишок несплаченого тіла кредиту мав скласти 55 130,23грн.. Крім того, до кінця 2010 року вносилися ще платежі до банку, які в цілому склали близько 5000,00грн.. Отже, станом на час подачі позову, заборгованість перед банком по тілу кредиту складає 57 805,47грн., що перевищує розмір цієї суми по несплаченому тілу кредиту станом на 26.02.2010р. на 2 675,26грн.. Якщо врахувати зобов'язання банку на проведення перерахунку платежів з 09.01.2009р. згідно судового рішення від 04.08.2010р., а також внесенні суми платежів у 2010р. з лютого по грудень місяць, то заборгованості перед банком не було, і відповідно наявності у банку права на звернення стягнення на заставлене майно. Невідповідність у розрахунках обумовлена тим, що з 01.02.2009р. відсоткова ставка за користування позичкою, банком була незаконно збільшена в односторонньому порядку з 16,56% в рік на 29,04%. Рішенням Городищенського районного суду від 04.08.2010р., залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Черкаської області, визнано недійсним таке збільшення в односторонньому порядку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» відсоткової ставки з 16,56% на 29,04% за кредитним договором №SROGA0000000129 від 02.04.2008 року, з 01.02.2009р.. Вказане рішення районного суду, банком не виконане, а тому відділ ДВС Жовтневого району м. Дніпропетровська, за місцем знаходження головного офісу відповідача відкрито виконавче провадження, з метою примусового виконання рішення суду. За таких обставин позовні вимоги банку рівно, як і розрахунок на якому ґрунтуються, з врахуванням застосованої банком ставки пені по договору в розмірі 0,15%, суперечать положенням самого договору, так і не підтвердженими первинними платіжними документами.
Відповідач ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 зазначив, що сплачував необхідні платежів по кредитному договору, але враховуючи те, що банк підняв відсоткову ставку, утворилась певна заборгованість, проте вона не є такою великою, останній платіж по кредиту був здійснений в грудні місяці 2010р., до цього були місяці коли сума, яку він сплачував була більшою ніж передбачалась графіком погашення, інколи меншою. Після того як він взяв кредит у банку, в сім'ї відбулися зміни, дружина захворіла, він перестав отримувати доходи, що стало причиною тяжкого матеріального становища і неможливість вчасно повертати кошти по кредитному договору.
При винесені рішення, відповідач ОСОБА_5, представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить врахувати, що вона являється інвалідом першої групи, і за нею здійснює догляд її чоловік, сім'я має тяжке фінансове становище, проте вони не відмовляються сплачувати кредит, та за чотири місяці поточного 2012 року кошти по кредиту не сплачували.
Адвокат ОСОБА_3 звертає увагу, що у позивача відсутнє право на звернення стягнення на земельну ділянку на якій знаходиться заставне нерухоме майно - будинок, так як земля перебуває у користуванні, а не у власності ОСОБА_5.
Суд, розглянувши позов в межах позовних вимог, зменшених, вислухавши представника позивача, врахувавши думку відповідача ОСОБА_5, заперечення відповідача ОСОБА_4 їх представників, адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також вивчивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до загальних положень цивільно-процесуального законодавства суд повинен з'ясувати обставини, які пов'язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини (ст. 214 ЦПК України). При цьому, факти та підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являється предметом позову.
Зобов'язання, згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (божник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і діючого законодавства, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом
Відповідно до п.2.2.10 кредитного договору №CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року, позичальник зобов'язаний при настанні випадків, передбачених п.2.3.3. даного договору, достроково погасити заборгованість перед банком в повному обсязі, а згідно п.2.3.7 кредитного договору, банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п.8.1., 8.1.1., 8.1.2. даного договору, у т.ч., шляхом звернення стягнення на заставне майно, при настанні умов, передбачених п.2.3.3., і має право самостійно приймати рішення про спосіб інформування позичальника при наявності простроченої заборгованості за цим договором.
Згідно п.8.3 кредитного договору, забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає іпотека будинку.
Тобто, кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Стаття 3 Закону України «Про іпотеку», визначає, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» та умов Договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч.1 ст.39 ЗУ «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іподекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо є такі необхідності; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню в вартості предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_4, відповідач-1 по справі, відповідно до укладеного договору № CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року отримав у позивача кредит у розмірі 67 300,00 грн. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 15, 56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 02.04.2018 року /а.с.7-9/, котрий за поясненнями ОСОБА_4, відповідача-1 по справі, був потрачений на ремонт житлового будинку та на споживчі потреби для сім'ї.
Згідно умов кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами, і наведений у Додатку №2 від 04.04.2008р. - Графік погашення кредиту /а.с. 11/, що доданий до кредитного договору № CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року, та був узгоджений сторонами.
Відповідно п.2.3.3 умов кредитного договору, при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного Договору, банк має право, згідно ст. 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням позичальникові відповідного повідомлення.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року, що укладений з ОСОБА_6, відповідачем-1, позивач та ОСОБА_5, відповідач-2, 04.04.2011 року уклали договір іпотеки №CSROGA0000000129 /а.с. 12-14/, згідно з яким остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 69,90 кв.м. і житловою площею 29,10 кв. м., який розташований за адресою: 19500, Черкаська обл., м. Городище, АДРЕСА_1 та належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу /а.с. 16,17,18,19/, і знаходиться на земельній ділянці загально площею 0,35га., яка числиться за ОСОБА_5, відповідачем-2 /а.с. 22, 129, 140, 141/.
Пункт 8 Договору іпотеки передбачає, що у відповідності до ст.6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, опис якої зазначений у п.35.4 змінної частини цього Договору - земельну ділянку присадибного земельного фонду, наділеної на підставі рішення виконавчого комітету Городищенської міської ради та записів ЗКК №199 від 25.07.2000 року, загальною площею 0,35га. на якій розташований предмет іпотеки.
Правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку не видавалися /а.с. 138/.
Згідно п. 24 договору іпотеки, у випадках порушення кредитного договору позичальником або цього договору іпотекодавцем іпотекодержатель направляє іпотекодавця і позичальнику письмову вимогу про усунення порушень. Якщо протягом тридцяти денного строку вимога іпотекодержателем залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п..18.8.1, 18.8.2, 18.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.
За розрахунком заборгованості по кредитному договору № CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року /а.с. 94, 95/, з врахуванням рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 04.08.2010р. /а.с. 60-61/, що набрало законної сили 25.10.2010р. /а.с. 70-71/, щодо визнання недійсним внесення змін про збільшення щомісячних платежів, порядку зарахування платежів, відсоткової ставки по даному договору, позичальник ОСОБА_4, відповідач-1, станом на 01.12.2011р. заборгував по кредитному договору суму 76 925,53грн., яка складається з наступного: 55 314,26грн. - заборгованість за кредитом; 14 138,02грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 666,57грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 6 806,68грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, яка є співрозмірною до вартості предмету іпотеки, що була визначена в п. 35.5 Договору іпотеки від 04.04.2008р., і складала 86000,00грн..
При цьому, станом на 29.07.2011 року, на час звернення до суду із позовом, заборгованість по кредитному договору мала місце, і становила 69 730,90грн. /без урахування пені за несвоєчасність виконання зобов'язання/, 57 693,81грн. - заборгованість за кредитом, в. ч. прострочене тіло - 8 265,42грн., 11 324,78грн. - заборгованість по процентам, 712,31грн. - заборгованість з комісії.
Що стосується посилань сторони відповідача на те, що банк застосовує ставку пені по договору в розмірі 0,15% з дня укладення договору позики, якої не було раніше у їх розрахунках, то слід зауважити, що нарахування пені передбачено ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, п.5.1 кредитного договору, в якому йдеться, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі, який зазначений у п.8.4 Договору за кожний день прострочки, а саме, 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, але не менше 1 гривні.
Черкаським ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» 27.07.2011р. на адресу відповідачів був направлений лист в якому йшлося про існування заборгованості по кредитному договору, і містилась пропозиція її погасити, а також роз'яснювалися наслідки невиконання цього листа /а.с. 23/. 04.08.2011р., окремо, на адресу ОСОБА_5, відповідача-2, банком була направлена вимога /а.с. 78/ про негайне погашення заборгованості за кредитним договором по якому вона виступає іпотекодавцем, та попереджено, що в разі несплати чи ігнорування даної вимоги, банк буде змушений звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення всіх мешканців. Отримання адресатом даної вимоги, підтверджується рекомендованим повідомленням /а.с.79/.
Крім того, відповідачі визнали факт отримання вищенаведених листів, до отримання позову, як і надходження попереджень у телефонному режимі, що раніше мали місце.
Отже, у позивача, є всі законні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, житловий будинок загальною площею 69,90 кв.м., житловою площею 29,10 кв. м., який розташований за адресою: 19500, Черкаська обл., м. Городище, АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідача-1 умов кредитного договору за CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року, до того ж заборгованість ОСОБА_4 продовжує збільшуватися /кредит не погашається більше року/, що створює реальну загрозу неможливості виконання боржником, взятих на себе зобов'язань.
При ухвалені рішення, суд враховує посилання відповідачів на тяжке матеріальне становище сім'ї, і вважає, що у випадку несплати коштів протягом 2011 року та неповних п'яти місяців поточного 2012 року, у відповідача-1 ОСОБА_4, який на час закінчення розгляду справи в суді, не в змозі повернути заборгованість по кредиту та виплати її, необхідно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.
Суд, критично ставиться до: - розрахунку сплати кредиту за станом на 22.03.2011р., що наведений відповідачем-1 ОСОБА_4 /а.с. 62/ як на підтвердження своїх заперечень щодо існування у нього, на час звернення позивача до суду із позовом, заборгованості по кредитному договору за №CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року, тому що з наданих відповідачем-1 квитанцій /а.с. 63-68/ вбачається, що остання сплата по кредиту мала місце 29.12.2010 року, і у своїх поясненнях відповідачі показали, що з початку 2011 року, тобто протягом семи місяців, до часу подачі позову, кредит не сплачували, як і не сплачували його в поточному 2012 році; - того, що після винесення рішення суду по зменшенню відсотків, банк не здійснив їх перерахунку та продовжує стягувати кредит з відсотковою ставкою в розмірі у 29,04%, так як це заперечується поясненнями представника позивача та наданими розрахунками; - що банк не приймає їх платежів за кредитом, бо дані твердження не підтвердженні доказами.
Дійсно, рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 04.08.2010р., у справі №2-252/2010р., що узаконене ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25.10.2010 року, визнано внесення змін ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку до кредитного договору №CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року щодо збільшення позичальнику ОСОБА_4 щомісячних платежів, порядку зарахування платежів та відсоткової ставки; зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» відновити процентну ставку за кредитним договором №CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року на рівні 16,56% та провести перерахунок сплачених коштів на погашення кредиту з 09.01.2009 року до подачі позову до суду до 26.03.2010 року, і котре, з врахуванням постанови державного виконавця від 15.07.2011р. /а.с. 75/ та наданих позивачем розрахунків /а.с. 94, 95/ є виконаним.
Згідно ч.1 ст. 133 ЗК України, у заставу можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності, а також права на них - право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом, та ч.4 ст.6 ЗУ «Про іпотеку» в редакції Закону N 3273-IV (3273-15) від 22.12.2005, якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.
Тому, враховуючи наведені норми діючого законодавства, та те, що в судовому засіданні не підтверджено право власності земельної ділянки на якій розташований житловий будинок, що перебуває в іпотеці, суд, вважає, що в частині позовних вимог про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,35 га., слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку встановленому законом.
Згідно ч.2 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканців зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
З матеріалів справи вбачається відсутність письмової вимоги про добровільне звільнення житлового будинку відповідачів, я є лише вимога за вих. №20-21/2307 від 04.08.2011р. /а.с. 78/, про необхідність погасити заборгованість, яка утворилася за кредитним договором укладеним з ОСОБА_4, з повідомленням, що в разі несплати чи ігнорування даної вимоги, банк буде змушений звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення всіх мешканців, яка 12.08.2011р. за даними рекомендованого поштового повідомлення була отримана відповідачем ОСОБА_5 /а.с. 79/.
В ході судового розгляду справи, питання щодо дотримання процедури виселення відповідачів, які є зареєстровані та проживають за адресою по АДРЕСА_1 в м. Городище, Черкаської області /а.с. 128/, не обговорювалося, так як відповідачі не визнають позову, і відповідно не вбачають в цьому потреби.
Оскільки, як встановлено судом, на час звернення до суду з даним позовом, як і на день постановлення рішення по справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, у позивача відсутні виконанні імперативно-диспозитивні приписи, що встановлені у ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду відповідачів з житлового будинку, на який здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то позовні вимоги, на цій стадії, про виселення відповідачів та інших осіб при їх встановлені, які зареєстровані і проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: Черкаська обл., м. Городище, АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Городище, на думку суду, не підлягають задоволенню, оскільки відсутні порушенні, невизнані або оспорюванні права та свободи іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаного житлового приміщення відповідачами, в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.
Враховуючи положення ст. 79 ЦПК України та приймаючи до уваги те, що у зв'язку із розглядом справи в суді позивач, поніс витрати в розмірі 897 /вісімсот дев'яносто сім/ грн. 75 коп., з них: 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 75 коп. - судового збору, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд, стягує ці витрати на користь позивача, згідно ч.1 ст.88 ЦПК України /якщо позов задоволено частково судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог/, так як, вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно - процесуальним законодавством України.
Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 549, 575, 589, 610, 611, 1054, ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», ч.1 ст.133 ЗК України, ч.3 ст.109 ЖК України, ст. ст. 3, 5, 6, 10, 15, 30, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215, 294 Цивільно - процесуального Кодексу України, ЗУ «Про судовий збір», суд, -
в и р і ш и в :
позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення - задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № CSROGA0000000129 від 02.04.2008 року в розмірі 76 925,53 грн., з них: 55 314,26грн. - заборгованість за кредитом, 14 138,02грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 666,57грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 6 806,68грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, звернути стягнення на предмет іпотеки /нерухоме майно/: житловий будинок загальною площею 69,90 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., який знаходиться за адресою: 19500, Черкаська обл., м. Городище, АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк, іпотекодержателем, з будь-якою особою - покупцем.
Початкову ціну реалізації предмета іпотеки встановити на рівні 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної на підставі оцінки відповідно до законодавства України.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого по АДРЕСА_1 в м. Городище, Черкаської області на користь Публічного акціонерного товариства комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 889 /вісімсот вісімдесят дев'ять/ грн. 75 коп., з них: 769 (сімсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. - судового збору, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) зайво сплачену при подачі позовної заяви суму судового збору в розмірі 127 (сто двадцять сім) грн. 90 коп. .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги
Суддя Л. П. Синиця
Судове рішення № 24532909, Городищенський районний суд Черкаської області було прийнято 21.05.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-621/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: