Ухвала суду № 245323, 23.10.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

23.10.06 Справа № А5/21-2/3(9/118)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Скочко Ю.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Дрогобицькому ра-ні від 24.07.06 № 1710/10/10-010

на постанову господарського суду Львівської області від 22.06.06

у справі А5/21-2/3(9/118)

за позовом ВАТ»НПК»Галичина»

до відповідача ДПІ у Дрогобицькому ра-ні

провизнання нечинним податкового повідомлення- рішення

за участю представників сторін:

Від позивача_ - Сивуляк Н.Б.

Від відповідача_ - Галицький Р.М.

З правами та обов”язками , передбаченими ст..ст. 49,51,54 КАС України, сторони ознайомлені. Відводу складу суду та секретареві не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Львівської області від

22.06.06 у справі А5/21-2/3(9/118), позов ВАТ «НПК»Галичина»

задоволено. Скасовано податкове повідомлення- рішення №

002639/3/23-1/00152388 від 12.12.05.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, ДПІ подало

апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та

притйняти нову, якою в позові відмовити.

Зокрема вказує, що позивачем безпідставно до складу валових витрат у 4 кв. 2004 року віднесено 687098,92 грв. Також вказує, що між ВАТ "НПК-Галичина" (Замовник) та СП "Максіл" (Виконавець) 25.12.1998 була укладена генеральна угода без номера про надання консультаційно-інформаційних та правових послуг. Відповідно до п.4 цієї Угоди, Замовник виплачує Виконавцеві аванс по кожному конкретному випадку згідно додаткової угоди до цієї Угоди. Крім цього, між Замовником та Виконавцем були укладені ще додаткові угоди № 1 від 05.07.99, № 2 від 05.07.99, № з від 01.10.99, згідно яких Замовник доручає Виконавцеві вивчити та проаналізувати зібрані Замовником документи та надати пропозиції щодо можливих варіантів вирішення проблеми погашення заборгованості ДАК "Хліб України" перед Замовником, та надати пропозиції щодо можливих варіантів перегляду рішень арбітражного суду за позовом до АТ " Укрінбанк" та ДПА у Львівській області. Відповідно до додаткових угод до генеральної угоди, Замовник авансує проведення робіт в розмірі 140,00тис.грн ( додаткова угода № 1), 200,00тис.грн (додаткова угода № 2), 527,00тис.грн.( додаткова угода № 3).

На виконання умов додаткових угод ВАТ "НПК»Галичина" перераховано авансові платежі у сумі 677 500,0 грн.І

На підставі п.п. 5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР при перерахуванні попередньої оплати продавцю ( СП " Максіл") у покупця ( ВАТ " НПК- "Галичина") виникали валові витрати у періоді, в якому проведена попередня оплата. Отже, попередня оплата в сумі 439583,33грн. (без ПДВ) вкючена у І кварталі 2000р. до складу валових витрат та в сумі 125000,000грн. (без ПДВ) до складу валових витрат четвертого кварталу 2000р., про що свідчить п.п. 2.2 "Валові витрати" акту повторної документальної перевірки № 870/23-1 від 25.06.2001, в якому розбіжностей між фактично задекларованими даними підприємства та даними документальної перевірки не встановлено.

Апелянт зазначає, що консультаційно-інформаційні та правові послуги Виконавцем фактично не були надані, а тому сума перерахованої передоплати є дебіторською заборгованістю, що виникла в результаті невиконання продавцем (Виконавцем) своїх зобов'язань.

Станом на 01.07.03 по СП "Максіл" по бухгалтерському обліку ( журнал-ордер № 6) рахується дебіторська заборгованість в сумі 687098,92грн., в т.ч. вищевказана попередня оплата в сумі 677500,00грн. Документів на підтвердження заборгованості в сумі 9598,92грн. (687098,92 - 677500,00) для перевірки не представлено.

06.02.2001, позивачем поштою відправлено вимогу № 32/01-214 від 06.02.2001 про повернення заборгованості в сумі 687098,92грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням умов генеральної угоди від 25.12.1998р. Відповіді на надіслану вимогу, а також інших документів, які б свідчили про вжиття подальших заходів щодо стягнення заборгованості з СП "Максіл" для перевірки не представлено.

Відповідно до ст.257 глави 19 розділу V Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється в 3 роки.

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 (зі змінами та доповненнями) до безнадійної заборговлності відноситься заборгованість із зобов'язань, за якою минув строк позовної давності. Згідно з п.п.5.2.8 п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Враховуючи вищенаведене, апелянт вважає що ВАТ "НПК-Галичина" безпідставно віднесено до валових витрат у IV кварталі 2004 року 687 098,92 грн.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

За результатами проведеної комплексної планової документальної перевірки ВАТ»НПК»Галичина»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.03 по 31.12.04 ( акт № 68/23/1/00152388 від 22.04.05) відповідачем прийнято податкове повідомлення- рішення № 00639/3/23-1/00152388 від 12.12.05, яким визначено суму податкового зобов»язання у сумі 206130,00 грв. податку на прибуток.

Як вбачається із матеріалів справи, між ВАТ "НПК»Галичина" (Замовник) та Спільним українсько-польським підприємством "МАКСІЛ" (Виконавець) 25 грудня 1998 року укладено Генеральну угоду. Згідно з умовами даної Угоди (п. 1.1., 4.1.), Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати консультаційно-інформаційні послуги з питань поточної діяльності замовника, які замовник зобов'язується приймати та оплачувати в порядку та на умовах, визначених цією Генеральною Угодою та додатками до неї. Замовник виплачує Виконавцеві аванс в кожному конкретному випадку згідно додаткової годи до цієї Угоди.

Згідно умов Додаткової угоди №1 від 05.07.1999р. до Генеральної угоди від 25.12.1998 року, Замовник авансує проведення робіт в розмірі 10% від ціни цієї Додаткової Угоди. Аванс в розмірі 140 000грн. перераховується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця протягом трьох днів з моменту підписання цієї Додаткової Угоди.

Згідно умов Додаткової угоди №2 від 05.07.1999р. до Генеральної угоди від 25.12.1998 року, Замовник авансує проведення робіт в розмірі 200 000грн., які перераховується в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Виконавця протягом трьох днів з моменту підписання цієї Додаткової Угоди.

Згідно умов Додаткової угоди № 3 до Генеральної угоди від 25.12.1998 року, Замовник авансує проведення робіт в розмірі 50% від ціни цієї Додаткової Угоди №3. Аванс в розмірі 527 500грн. перераховується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця до 29.02.2000р.

На виконання вищевказаних умов Додаткових угоди ВАТ "НПК-Галичина" здійснило перерахування вищевказаних сум авансу: 25.10.2000р. в розмірі 100 000грн. (платіжне доручення №1597 від 25.10.2000р.), 28.02.2000 р. - 527 000 грн. (платіжне доручення №203 від 28.02.2000р.), 09.11.2000р. - 20 000грн. (платіжне доручення №1627 від 09.11.2000р.), 14.11.2000р. - 30 000грн. (платіжне доручення від 14.11.2000р. №1671) .

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994р. № 334/94-ВР ( з наступними змінами і доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 11.2.1. п.11.2. ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податків результатів робіт (послуг).

Як зазначено в п. п. 2.2. "Валові витрати" Акту повторної документальної перевірки №879/23-1 від 25.06.2001 року, розбіжностей між фактично задекларованими даними підприємства та даними документальної перевірки не встановлено. Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що дана обставина лише підтверджує факт відсутності порушень порядку ведення податкового обліку та відображення валових витрат підприємством ВАТ "НПК-Галичина", в тому числі відсутність порушень п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Отже, висновок ДПІ про те, що попередня оплата в сумі 439583,33грн. (без ПДВ) включена у 1-му кварталі 2000р. до складу валових витрат та в сумі 125 000,00грн. (без ПДВ) до складу валових витрат четвертого кварталу 2000р., про що свідчить п.п.2.2. "Валові витрати" акту повторної документальної перевірки №870/23-1 від 25.06.2001р., не відповідає п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994р. № 334/94-ВР / з наступними змінами і доповненнями/.

Як зазначив представник позивача, 06.02.2001 року ВАТ "НПК-Галичина" звернулось з СП "Максіл" з вимогою №32/01-214 про повернення суми сплачених коштів в розмірі 687 098,92 грн., що виникла в зв'язку з невиконанням умов Генеральної угоди. Зазначену вимогу СП "Максіл" залишено без реагування. За даними бухгалтерського обліку, що не заперечується сторонами та зафіксовано в Акті перевірки від 22.04.2005 року, станом на 01.07.2003 року по СП "Максіл" числиться дебіторська заборгованість в сумі 687 098,92 грн. Згідно Акту звірки розрахунків станом на 01.09.2002 року сторони підтверджують наявну дебіторську заборгованість в сумі 687098,92 грн.

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безнадійна заборгованість - заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Отже з врахуванням вищезазначених вимог та вимог про позовну давність Цивільного кодексу УРСР 1963 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк позовної давності закінчився у першому кварталі 2004 року, а тому в першому кварталі 2004 року підприємство отримало право на віднесення до складу валових витрат суми безнадійної заборгованості, оскільки відповідно до п.5.2.8. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що діяла на момент спливу строку позовної давності встановлено, що до складу валових витрат відносяться, в тому числі суми заборгованості, стосовно яких минув термін позовної давності.

Також, позивачем суми безнадійної дебіторської заборгованості, по яких минув строк позовної давності, віднесені були до складу валових витрат 4 кварталу 2004 року.

Відповідно до абз. 3 п.п.1) п. З Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 01 липня 2004 року N 1957 (вперше опублікований та вступив в силу 30.07.04 ) у підпункті 5.2.8 слова "а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності" виключено.

Проте відповідно до Розділу III вищевказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня опублікування та його норми поширюються на результати фінансово-господарської діяльності платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає дата такого набрання.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій позивача при включенні до складу валових витрат сум безнадійної заборгованості .

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалив:

Постанову господарського суду Львівської області від 22.06.06 у справі № А5/21-2/3(9/118) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Суддя-доповідач Р. Марко

Судді С. Бойко

Т. Бонк