Ухвала суду № 245313, 18.10.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

18.10.06 Справа № 5/874-28/133А

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Скочко Ю.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ»Метпромінвест» без номера та дати

на постанову господарського суду Львівської області від 15.06.06

у справі 5/874-28/133А

за позовом ТзОВ»Метпромінвест»

до відповідача ДПІ у Личаківському ра-ні м. Львова

провизнання недійсними податкових повідомлень- рішень

за участю представників сторін:

Від відповідача Саковець В.П.

Від позивача- Бельдій Н.І.

З правами та обов”язками , передбаченими ст..ст. 49,51,54 КАС України, сторони ознайомлені. Відводу складу суду та секретареві не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Львівської області від 15.06.06 у справі № 5/874-28/133А, позов ТзОВ»Метпромінвест» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення- рішення від 13.05.05 № 0000032310/1/7342/23-1 в частині визначення штрафної (фінансової) санкції в сумі 9205 грв. як податкового зобов»язання. Скасовано податкове повідомлення- рішення від 13.05.05 № 0000012340/1/7343/23-4 в частині визначення штрафної (фінансової) санкції в сумі 340 грв. як податкового зобов»язання. В задоволенні решта позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, позов задоволити повністю. Апелянт вказує, що судом не повно досліджені обставини справи. Зокрема зазначає, що суд безпідставно дійшов до висновку про те, що позивачем недоведено кількість виконаних робіт первинними документами, витрати по яких відніс до валових витрат.

Судом не надано оцінки поданої накладної № 05/07 від 05

липня 2004 року, Акту приймання-передачі ремонтних робіт від

05 липня 2004 року, що містять усі необхідні реквізити, визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 року.

Апелянт вважає, що виходячи із характеру проведених робіт, у акті неможливо визначити обсяг господарської операції інакше як у грошовій сумі, а одиниці виміру - в гривнях, що і було зроблено в акті прийому-передачі. Представлені до перевірки акт приймання-передачі ремонтних робіт від 15 липня 2004 року, податкова накладна № 05/07 від 05.07.2004 р., платіжні доручення, якими сплачено суму за проведення ремонтних робіт ПП "Луїза" та банківські виписки з особового рахунку позивача є згідно п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку". Невключення витрат до валових, внаслідок невідповідності первинних документів вимогам п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" на думку апелянта, непередбачено чинним законодавством України. Також апелянт вважає, що платіжне доручення № 130 від 08 липня 2004 року на суму 29 000,00 грн і платіжне доручення № 126 від 06 липня 2004 року на суму 43 100,00 грн, якими було здійснено оплату за ремонт тепловоза спростовує твердження про те, що ПП "Луїза" не здійснювало господарської діяльності. Поступлення грошових коштів повинно було знайти відображення у фінансовій звітності ПП "Луїза". Апелянт вважає, що він не може і не повинен нести відповідальність за правильність відображення у звітності результатів господарської діяльності контрагентами. Що ж до виключення сум ПДВ, то витрати на ремонт тепловоза ТГМ-40 та двигуна 1Д12 віднесені до складу валових витрат Товариства на думку апелянта правомірно, а отже, сума ПДВ, сплачена за ці послуги на підставі податкової накладної № 05/07 від 05.07.2004 р. у розмірі 13 900,00 грн, правомірно включена до податкового кредиту, оскільки згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР податковий кредит звітного податкового періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Позивач вважає безпідставним застосовання штрафних санкцій у сумі 9 205,00 грн, та 340,00 ргн. Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач грубо порушив законодавство України та перевищив свої повноваження, видавши в даному випадку податкові повідомлення-рішення, а саме, податковий орган неправомірно застосував процедуру, встановлену Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки в перелік видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що міститься у Законі України "Про систему оподаткування", зазначені штрафи не включено. Тому суми штрафів у цих податкових повідомленнях-рішеннях неправомірно визначені як податкові зобов'язання. У поданих поясненнях на апеляційну скаргу, ДПІ заперечила проти доводів апелянта з підстав викладених у поясненнях, просила постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства. Колегія суддів, розглянувши доводи апелянта, доповнення до апеляційної скарги, пояснення відповідача, дослідивши обставини справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм чинного законодавства, дійшла до висновку, що доводи апелянта є необґрунтованими, а вимоги безпідставними. Як встановлено колегією, за результатами проведеної працівниками відповідача комплексної планової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ „Метпромінвест" за період з 11.03.2002 року по 30.09.2004 року ( акт№ 380/23-2/31897361 від 25.02.2005 року) прийнято податкові повідомлення - рішення від 13.05.2005 року: № 0000012310/1/7340/23-1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 17 375 грн. - основного платежу та 3 475 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (разом 20 850 грн); № 0000022310/1/7341/23-1. яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 13 900 грн. - основного платежу та 6 950 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (разом 20 850 грн); № 0000032310/1/7342/23-1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, в сумі 9205грн - штрафних (фінансових) санкцій; № 0000012340/1/7343/23-4, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у ЗЕД, штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, у сумі 340 грн штрафних(фінансових) санкцій. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в липні 2004 року на валові витрати віднесено 69 500 грн. вартості ремонту тепловоза ТГМ 40 та двигуна 1Д12, згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 05 липня 2004 року від ПП «Луїза»на суму 83 400 грн, в т.ч. ПДВ 33 900 грн, та договору від 23.06.2004 року на виконання ремонтних робіт № 6/23. Згідно поданих позивачем, договору на виконання ремонтних робіт, акту приймання-передачі виконаних робіт, в останніх не зазначено чітко об'єму робіт, одиниці виміру об'єму робіт, інших витрат, тобто не відображено результату робіт(послуг), не вказано, які саме ремонтні роботи виконувалися, тобто ці документи не містять всіх необхідних елементів первинних документів, визначених п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16.07.1999 року. Як пояснив представник ДПІ, згідно листа від 14.02.2005 року № 249/23-4/36 Мостиського відділення Городоцької МДПІ , ПП "Луїза" зняте з реєстрації в податковому органі 12.10.2004 року на підставі заяви платника від 20.06.2004 року. Копії декларацій ПП "Луїза" з податку на додану вартість за червень 2004 року, липень 2004 року, серпень 2004 року, подавалися ПП «Луїза»до податкового органу з нульовими показниками, баланс ПП»Луіза»на 1 серпня 2004 року заповнений з нульовими показниками. Колегія суддів, погоджується із судом першої інстанції, що вищенаведені факти, вказують на те, що ПП «Луїза»в червні та липні 2004 року(коли укладався договір і складався акт приймання-передачі) не здійснювало ніякої діяльності, тобто має місце непідтвердженість самого факту виконання робіт. Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. З огляду на викладене, відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2005 року № 0000012310/1/7340/23-1.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва(обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку із таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Враховуючи безпідставне віднесення позивачем в липні 2004 року на валові витрати вартості ремонту тепловоза ТГМ - 40 та двигуна 1Д12 на суму 83 400 грн. в т.ч. ПДВ 13 900 грн, суд першої інстанції підставно відмовив в позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.05.2005 року № 0000022310/1/7341/23-1.

Згідно матеріалів справи, позивачем 04.01.2003 року було отримано в банку готівкові кошти на господарські витрати в сумі 15 000 грн. Перевіркою зафіксовано, що дані кошти видані згідно видаткового касового ордера № 6 від 04.01.2003 року на відрядження в сумі 9205 грн. , що є порушенням вимог п.2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затв. Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 року № 72 (яке було чинним на дату вчинення порушення).

Пункт 2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" чітко передбачає, що підприємства витрачають готівку виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку, за яким одержується готівка в банку.

Згідно ст.. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95 (із змінами) у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

З огляду на викладене, відповідачем правомірно застосовано до ТзОВ «Метпромінвест»штраф у розмірі 9205 грн.

Колегія суддів, погоджується із судом першої інстанції про порушення ДПІ при визначенні штрафу у розмірі 9205 грн., норм Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо порядку прийняття податкових рішень. Згідно норм даного Закону, в перелік видів податків і зборів(обов'язкових платежів), що міститься у в Законі України „Про систему оподаткування», зазначений штраф не включено, а тому сума штрафу 9205 грн. в спірному податковому повідомленні-рішенні від 13.05.2005 року № 0000032310/1/7342/23-1 неправомірно визначена, як податкове зобов'язання.

За результатами перевірки, відповідачем за порушення п.1 Указу Президента від 18.06.1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України»(із змінами і доповненнями), зокрема незакларування позивачем 1560 євро. яка станом на 01.07.2003-року незаконно знаходилась за межами України, застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян на підставі п. 2.7 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року(із змінами і доповненнями).

Ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні, позивач належними доказами не зміг спростувати факту порушення зафіксованого в акті перевірки.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про порушення ДПІ при визначенні штрафу у розмірі 340 грн., норм Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо порядку прийняття податкових рішень. Згідно норм даного Закону, в перелік видів податків і зборів(обов'язкових платежів), що міститься у в Законі України „Про систему оподаткування», зазначений штраф не включено, а тому сума штрафу 340 грн. в спірному податковому повідомленні-рішенні від 13.05.2005 року № 0000012340/1/7343/23-4 неправомірно визначена як податкове зобов'язання.

З огляду на викладені вище обставини справи, останніми спростовуються доводи апелянта, а тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалив:

Постанову господарського суду Львівської області від 15.06.06 у справі № 5/874-28/133А залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Суддя-доповідач Р. Марко

Судді С. Бойко

Т. Бонк