Вирок № 24529121, 19.04.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 1-357/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Просалової О.М.,

при секретарі Линичук Ю.П.,

за участю прокурора Демчишена А.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 року у м. Києві, є громадянкою України, працює касиром у ломбарді «Фенікс», має середню технічну освіту, зареєстрована та проживає у АДРЕСА_2 має на утриманні малолітню дитину -сина 2004 року народження, не судима,

-за ч.2 ст. 307 та ч.2 ст. 309 КК України,

та

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року у м. Києві, є громадянином України, має середню освіту, працював слюсарем у Київському метрополітені, одружений, має на утриманні малолітню дитину -доньку 2008 року народження, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_3, судимий: 1. 25 серпня 1999 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ст. 229-6 ч.2 КК України 1960 року на два роки і шість місяців позбавлення волі; 2. 5 червня 2003 року вироком Дарницького районного суду м. Києва за ст.186 ч.2 КК України на чотири роки і два місяці позбавлення волі. Звільнений 29 червня 2006 року по відбуттю покарання,

-за ч.2 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 15 серпня 2008 року приблизно о 17 годині, знаходячись на вул. Здолбунівській, 7 в м. Києві, з метою незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, -ацетильованого опію, який вона з метою збуту незаконно зберігала при собі у медичному шприці одноразового використання, місткістю 20 мл, вибрала із вказаного шприца до ін'єкційного шприцу одноразового використання, місткістю 5 мл, який їй дав ОСОБА_3, частину ацетильованого опію та збула його за 50 гривень ОСОБА_3, який повторно 15 серпня 2008 року близько 17 години, перебуваючи на вул. Здолбунівській,7 в м. Києві незаконно придбав наркотичний засіб опій ацетильований та одразу помістив його до своєї лівої шкарпетки де став незаконно зберігати при собі для власного вживання без мети збуту.

В подальшому ОСОБА_3, неподалік від будинку 7, що на вул. Здолбунівській в м. Києві близько 17 години 15 хвилин був затриманий працівниками міліції, які доставили його у Дарницьке РУ ГУ МВС України в м. Києві, де під час поверхневого огляду у останнього виявили та вилучили з лівої шкарпетки вказаний вище особливо небезпечний наркотичний засіб.

Згідно висновку експерта № 1879 від 19 вересня 2008 року вилучена у ОСОБА_3 речовина масою 1,208 грами, містить особливо небезпечний наркотичний засіб -опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину 0,094 грами. Згідно висновку спеціаліста № 3807х від 19 серпня 2008 року маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становила 0,108 грами (а.с.55 56 т.1)..

Крім того, ОСОБА_2 1 вересня 2008 року приблизно о 10 годині 25 хвилин, перебуваючи на території Центрального ринку м. Біла Церква, що знаходиться на вул. Ярмарковій,8, умисно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 307 КК України, з метою незаконного придбання особливо небезпечного наркотичного засобу -опію ацетильованого для власного вживання без мети збуту, у невстановленої досудовим слідством особи за 500 гривень придбала невстановлену масу (приблизно 25 мл) особливо небезпечного наркотичного засобу -опію ацетильованого, який знаходився у скляній медичній пляшечці, місткістю 50 мл. Частину придбаного наркотичного засобу ОСОБА_2 біля під'їзду будинку, що знаходиться поруч з ринком, внутрівенно вжила, а іншу частину, що залишилась у скляній пляшечці, поклала у свою сумочку та перевезла громадським транспортом у м. Київ на АДРЕСА_1, де продовжила зберігати для власного вживання без мети збуту.

Цього ж дня, приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого проживання у квартирі 81, що в будинку № 9 на вул. Здолбунівській в м. Києві, під час телефонної розмови з ОСОБА_4, керуючись раптово виниклим умислом, на незаконний збут частини особливо небезпечного наркотичного засобу -опію ацетильованого, з того, який вона придбала у Білій Церкві для власного вживання без мети збуту, на прохання останнього, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України погодилась безоплатно пригостити ОСОБА_4 2 мл вказаного вище особливо небезпечного наркотичного засобу.

Близько 16 години 30 хвилин 1 вересня 2008 року ОСОБА_2, перебуваючи в зазначеній вище квартирі внутрівенно вжила частину наркотичного засобу, а іншу частину, яка залишилась у скляній медичній пляшечці помістила у свою сумочку та з метою збуту частини наркотичного засобу а саме 2 мл ОСОБА_4, що знаходився у її сумочці в скляній пляшці, незаконно зберігаючи наркотичний засіб при собі на громадському транспорті перевезла його на вул. Ревуцького, 40 в м. Києві, де близько 18 години 00 хвилин цього ж дня була затримана працівниками міліції.

Згідно висновку експерта № 117 від 9 жовтня 2008 року надана на експертизу в медичній пляшечці ємкістю 50 мл рідина коричневого кольору в своєму складі містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину та першопочаткової кількості вилученої рідини 1,784 грами (а.с.43-44 т.1).

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 визнала свою вину по ст.309 КК України частково, пояснивши, що визнає свою вину за ч.1 ст. 309 КК України, і повністю не визнала вину за ст. 307 КК України. Суду показала, що 1 вересня 2008 року в м. Біла Церква у циганів для власного вживання вона придбала приблизно 25 мл наркотичного засобу, що був у скляній пляшечці, привезла її у Київ, і близько 17 18 години її затримали та доставили у райвідділ працівники міліції, де з її сумочки вилучили скляну пляшечку з наркотичною речовиною опієм ацетильованим, який вона зберігала для власного вживання. Вилучення відбувалося у присутності понятих.

За ст. 307 КК України підсудна ОСОБА_2 відмовилась давати показання, керуючись ст. 63 Конституції України. Зазначила, що розмови з ОСОБА_4 про наркотики у неї не було, вона тільки поцікавились про стан його здоров'я. Надала заяву про те, що на досудовому слідстві відносно неї слідчими ОСОБА_19 і ОСОБА_5 застосовувались незаконні методи слідства, здійснювався психологічний тиск, в зв'язку з чим вона змушена була визнати вину в інкримінованих їй злочинах.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 показав, що у ОСОБА_2 він наркотичний засіб не придбавав, а знайдений у нього в шкарпетці наркотичний засіб він влітку 2008 року знайшов та зберігав для власного вживання.

Також суду надав заяву про те, що слідчі ОСОБА_19 та ОСОБА_5 та оперуповноважений ОСОБА_6 застосовували до нього незаконні методі слідства в зв'язку з чим він оговорив ОСОБА_2

Також показав, що оговорив ОСОБА_2 під час попереднього судового слідства, оскільки не довіряв тому складу суду.

Під час судового слідства підсудний ОСОБА_3 неодноразово змінював свої показання, зазначаючи як про те, що він вчиняв цей злочин так і про те, що він його не вчиняв.

Не дивлячись на такі показання підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які вони надали під час удового слідства, суд, дослідивши та оцінивши докази, зібрані по справі в їх сукупності, вважає доведеною їх винуватість, що підтверджується наступним.

Свідок ОСОБА_4 в суді пояснив, що він був знайомий з ОСОБА_2 і вони періодично спілкувались. На момент знайомства з нею він вживав наркотичні засоби. Пояснив, що про наркотичні засоби вони ніколи не спілкувались і ОСОБА_2 йому ніяких наркотичних засобів не давала. Пояснив, що можливо раніше на досудовому слідстві він давав неточні показання, що спочатку його допитувала слідча жінка, а потім чоловік і було це у формі розмови, а потім все записали на папір і він підписав його. Підтвердив, що у нього хвора нога і про те, що він лікується казав ОСОБА_2 Пояснив, що не пам'ятає чи просив ОСОБА_2 привезти йому наркотичні засоби (а.с.39 40 т.4).

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_4 будучі допитаним 23 жовтня 2008 року показав, що ОСОБА_2 він знає з початку літа 2008 року і з того часу вони підтримували дружні відносини. Йому було відомо, що ОСОБА_2 також як і він, вживала наркотичні засоби. Він іноді пригощав її наркотиками. Після того як 23 червня 2008 року він був притягнутий до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання та збут наркотичних засобів, він перестав вживати наркотики і придбавати їх, розпочав лікування з метою звільнитись від залежності. Через тривале вживання наркотику у нього стали боліти ноги і його часто відвідувала ОСОБА_2, дзвонила по телефону, однак на тему наркотиків вони не спілкувались.

1 вересня 2008 року в денний час він був вдома і у нього сильно боліли ноги. В цей час йому зателефонувала ОСОБА_2 та запитала як у нього справи та чи пройшов він курс лікування від наркозалежності. Він, знаючи, що ОСОБА_2 продовжує вживати наркотичні засоби, з метою подолати біль в ногах, запитав у неї чи не може вона пригостити його наркотиком. На це ОСОБА_2 йому повідомила, що тільки-но приїхала з Білої Церкви де придбала ацетильований опій і вона може ним його пригостити. Вони домовились, що ОСОБА_2 приїде до нього з наркотиком та пригостить 2 мл, однак вона так і не приїхала. В подальшому від знайомих він дізнався, що ОСОБА_2 затримали працівники міліції (а.с.73 74 т.1).

Після оголошення судом в порядку ст. 306 КПК України зазначених вище показань свідка ОСОБА_4, останній підтвердив, що дійсно давав такі показання та підписував їх (а.с.43-44 т.4).

Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_4 6 лютого 2010 року надав аналогічні показання тим, які він давав 23 жовтня 2008 року, категорично зазначив про те, що це був один єдиний випадок коли він попросив ОСОБА_2 пригостити йому наркотичним засобом. Пояснив, що під час судових засідань він повідомляв, що не читав протокол, а просто підписав його тільки тому, що у нього з ОСОБА_2 були дружні відносини, нормально ставилися один до одного і тому він хотів покращити її ситуацію. Крім того у неї був адвокат і він розумів, що той почне задавати йому питання, пов'язані з його минулим життям, а йому цього не хотілося (а.с. 103-106 т.3).

Після оголошення судом в порядку ст. 306 КПК України зазначених вище показань свідка ОСОБА_4, останній також їх повністю підтвердив (а.с.41 т.4).

Такі показання свідка ОСОБА_4 узгоджуються з показаннями ОСОБА_7, які вона давала на досудовому слідстві 5 вересня 2008 року, будучи допитаною в якості підозрюваної, а в подальшому в якості обвинуваченої та 12 вересня 2008 року, будучи допитаною в якості обвинуваченої.

Так, ОСОБА_2, будучи допитаною в якості підозрюваної 5 вересня 2008 року показала, що наркотичні засоби вона почала вживати в кінці липня 2008 року внутрівенно коли перебувала у с. Черняхів Кагарлицького району Київської області, коли познайомилась з деякими мешканцями цього села, які самі виготовляли і пригощали її наркотиками. В Києві від наглядно знайомих, які вживали наркотичні засоби вона дізналась, що придбавають вони їх у Білій Церкві на ринку у циган, після чого стала їздити туди, щоб придбати наркотик. Їздила вона у Білу Церкву приблизно тричі. Крім того іноді її пригощав наркотичним засобом ОСОБА_4 Останній час як їй відомо він проходив курс лікування від наркоманії. 1 вересня 2008 року близько 10 години 20 хвилин вона у Білій Церкві за 500 гривень у цигана придбала для власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб -ацетильований опій, який знаходився в скляній медичній пляшці і одразу за будинком приблизно 3 мл вжила внутрівенно. Після чого, вона у сумці перевезла цей наркотичний засіб у Київ на маршрутному таксі додому. Вдома вона подзвонила ОСОБА_4, щоб дізнатись як у нього справи та чи пройшов він курс лікування від наркоманії. Її це цікавило т.я. хотіла також звернутися до лікувального закладу для лікування від наркоманії. В процесі розмови ОСОБА_4 їй повідомив, що йому треба вжити наркотичний засіб та запитав чи є у неї наркотик і чи не зможе вона пригостити його. Вона повідомила, що щойно приїхала з білої Церкви, де придбала наркотик і може його пригостити. Раніше вона ніколи ОСОБА_4 не пригощала. Приблизно біля 16 години вони частину наркотичного засобу вжила внутрівенно, а іншу частину, що знаходилась в скляній пляшці, поклала у свою сумочку та поїхала на речовий ринок, щоб придбати дитині речі, а в подальшому поїхати до ОСОБА_4, щоб пригостити його частиною наркотику. Дорогою вона вирішила придбати медичні одноразові шприці в аптеці і в підземному переході ст. метрополітену «Харківська»її затримали працівники міліції (а.с. 141-13 т.1).

Допитана в якості обвинуваченої ОСОБА_2 5 вересня 2008 року підтримала надані нею в якості підозрюваної показання, повністю визнала свою вину та власноручно виклала свої показання у протоколі допиту щодо придбання, зберігання, перевезення для власного вживання та мети збуту частини наркотичного засобу ОСОБА_4 (а.с.151-155 т.1).

12 вересня 2008 року під час допиту ОСОБА_2 в якості обвинуваченої, остання показала, що раніше надані показання щодо зберігання наркотичного засобу для власного вживання, а також мету збуту частки наркотичного засобу ОСОБА_4 вона підтримує у повному обсязі та на них наполягає та пояснила, що раніше вона ніколи нікого не пригощала наркотичним засобом, ОСОБА_3 вона знає протягом 2-х місяців, познайомилась з ним випадково через спільного знайомого, однак будь-яких відносин з ним не підтримує, факту збуту йому нею наркотичного засобу не було і вину вона не визнає (а.с.168-169 т.1)

28 жовтня 2008 року ОСОБА_2, в присутності захисника ОСОБА_8 в протоколі допиту її в якості обвинуваченої власноручно виклала показання про те, що пред'явлене обвинувачення за ст.307 КК України вона не визнає, ОСОБА_3 вона ніколи наркотичний засіб не збувала, знає його наглядно і бачила лише здалека, на очній ставці ОСОБА_3 її обмовив. Визнала свою вину у тому, що придбала у Білій Церкві наркотичний засіб для власного вживання, мети збувати ці наркотики ОСОБА_4 у неї не було. Підтвердила, що дійсно спілкувалася з ним 1 вересня 2008 року по телефону, однак він їй розповів, що вилікувався від наркотичної залежності і тому він не просив у неї наркотику і вона не могла його йому пропонувати. Покази, які вона давала раніше не відповідають дійсності та давала їх лише тому що їй сказали, що ОСОБА_4 її «здав»міліції як наркоманку і тому хотіла таким чином йому відомстити, щоб думали, що він також наркоман (а.с.189-190 т.1).

Підсудний ОСОБА_3 допитаний в якості підозрюваного 12 вересня 2008 року показав, що наркотичний засіб він вживає приблизно 2-3 рази на тиждень. Купляв його через свого знайомого ОСОБА_20 який познайомив його з ОСОБА_4 і в подальшому він став купляти наркотик у нього. Пізніше ОСОБА_9 йому повідомив, що у нього виникли проблеми з правоохоронними органами і тому він більше продавати наркотики не буде. Тоді він став купляти наркотичний засіб у наглядно знайомої на ім'я ОСОБА_2, з якою він познайомився у ОСОБА_4

15 серпня 2008 року близько 14 години він з метою придбати наркотичний засіб зателефонував ОСОБА_7, вона призначила йому зустріч о 17 годині в мікрорайоні «Буревісник», неподалік будинку 7, що на вул. Здолбунівській в м. Києві. Близько 17 години він зустрівся з ОСОБА_7 на вказаному місці, віддав їй 50 гривень та медичний шприц ємкістю 5 мл для придбання 1 мл ацетильованого опію. Наташа зі шприца ємкістю 20 мл набрала у шприц, який він їй дав приблизно 2 мл опію ацетильованого, але чому вона дала більше ніж він просив не цікавився. Придбавши ацетильований опій він одразу заховав його у ліву шкарпетку та пішов в сусідній будинок, щоб його вжити, однак був затриманий працівниками міліції (а.с.210 212 т.1).

Під час допиту слідчим ОСОБА_5 в якості обвинуваченого ОСОБА_3 12 вересня 2008 року, останній власноручно виклав свої показання, які за змістом аналогічні тим, що давалися ним під час допиту в якості підозрюваного, які викладені вище (а.с.220-223 т.1).

25 жовтня ОСОБА_3 будучи допитаним в якості обвинуваченого слідчим ОСОБА_5. також повністю визнав свою вину та дав такі ж самі показання, які давав під час його допиту в якості обвинуваченого 12 вересня 2008 року (а.с.235 237 т.1).

Підтвердив свої показання ОСОБА_3 під час його допиту в якості обвинуваченого 6 лютого 2009 року (а.с.39-40 т.2), а 7 лютого 2011 року власноручно у протоколі його допиту в якості обвинуваченого зазначив, що повністю підтримує показання, які давав раніше, вину визнає повністю (а.с.114 115 т.3).

Крім того, під час очної ставки між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 12 вересня 2008 року, останній також наполягав на своїх показаннях (а.с.99 100 т.1).

Під час судового слідства підсудний ОСОБА_3 відмовився від своїх показань, пояснивши це тим, що на досудовому слідстві відносно нього слідчими ОСОБА_5 та ОСОБА_10 та оперуповноваженим ОСОБА_6 здійснювалися недозволені методи слідства, в зв'язку з чим він оговорив ОСОБА_2 Підсудна ОСОБА_2 також заявила про те, що відносно неї застосовувалися вказаними особами недозволені методи досудового слідства.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка слідчий ОСОБА_19 пояснив, що дану справу йому передали, коли вона була направлена на додаткове розслідування. У відділі тоді працювало всього три слідчих, він, ОСОБА_5 і ОСОБА_11, який на той час перебував на лікарняному. Він провів у цій справі дві слідчі дії, а саме допитав ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а потім прокуратурою було задоволено заяву ОСОБА_2 про відвід. Підставою для задоволення йому відводу як слідчому було те, що раніше цю справу розслідувала його дружина ОСОБА_5 Пояснив, що ним допит обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 проводився відповідно до чинного законодавства. Підстав для заявлення самовідводу у нього не було.

З протоколу допиту в якості обвинуваченого вбачається, що під час допиту ОСОБА_3 слідчим ОСОБА_19. 7 лютого 2011 року, ОСОБА_3 показав, що визнає вину повністю та підтримує показання, які давав раніше (а.с.114-115 т.3).

З метою перевірки заяв ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо застосування до них недозволених методів досудового слідства, суд надав судове доручення прокурору Дарницького району м. Києва про перевірку тверджень ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в частині застосування до них недозволених методів досудового слідства та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України. В ході проведення перевірки старшим помічником прокурора Дарницького району м. Києва ОСОБА_12 2 березня 2012 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.365 КК України (відмовний матеріал №52/52 ПР-2012.

Враховуючи те, що під час допиту ОСОБА_3 слідчим ОСОБА_19., ОСОБА_3. підтримав свої показання, надані раніше, а раніше він надавав покази і іншим слідчим, зокрема, слідчій ОСОБА_13 і в цих показах він також визнавав свою вину повністю та власноручно виклав свої показання, враховуючи, що ОСОБА_3 в суді не заявляв, що цією слідчою застосовувались недозволені методи слідства, суд розцінює позицію підсудного ОСОБА_3 в частині невизнання своєї як спосіб захисту та спробу допомогти ОСОБА_14 уникнути відповідальності.

Показання підсудної ОСОБА_2, в яких вона не визнала свою вину та відмовилась від показань, які вона давали на досудовому слідстві та розказувала про обставини такими, суд розцінює такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене.

Також з зазначених вище підстав суд вважає неспроможними доводи захисту ОСОБА_15 щодо зацікавленості слідчого Мамалиги Р.А. у справі та порушення норм кримінально-процесуального закону на досудовому слідстві.

З огляду на викладене вище, суд бере до уваги в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні питання про кримінальну відповідальність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 саме ті показання, в яких вони визнавали свою вину.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що погано пам'ятає обставини, зазначила, що 1 вересня 2008 року близько 18 години вона була присутньою в якості понятої при тому, як у ОСОБА_2 вилучали з її сумочки скляну пляшечку з коричневого скла, в якій була речовина коричневого кольору. Повністю підтвердила показання, які давала на досудовому слідстві.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_16 пояснила, що в її присутності та в присутності ще одного запрошеного понятого в ході огляду сумочки дівчини, яка представилася ОСОБА_2 працівники міліції виявили медичну пляшечку з коричневого скла в якій знаходилась рідина коричневого кольору. ОСОБА_2 повідомила, що вказана пляшечка належить їй і в ній знаходиться належна їй наркотична речовина, яку вона зберігала для власного вживання без мети збуту. Після цього скляна пляшечка з речовиною була покладена у поліетиленовий пакет, який був прошитий та опечатаний і всі розписались (а.с.90 91 т.1).

Свідок ОСОБА_17 в суді дала аналогічні показання, які надавала свідок ОСОБА_16 та повністю підтримала свої показання, які надавала на досудовому слідстві, які не суперечать наданим показанням в суді (а.с.87-88).

Свідок ОСОБА_18 в суді показав, що з ОСОБА_2 вони перебували у шлюбі, однак розлучилися, оскільки не зійшлись характерами. Іноді він бачив ОСОБА_2 в компанії з незнайомими людьми, помічав іноді її у стані алкогольного сп'яніння. При ньому ніхто наркотичних засобів не вживав. Охарактеризував ОСОБА_2 як гарну матір.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_18 під час його допиту 22 жовтня 2008 року показав, що під час спільного проживання з ОСОБА_2 він став підозрювати її у вживанні наркотичних засобів, а саме, марихуани. Визначив це по її поведінці, по частим розширеним зіницям, частою зміною настрою. Який саме наркотичний засіб вона вживала йому відомо не було, вдома він ніколи не помічав підозрілих предметів, пляшечок, шприців. Руки у неї проколоті не були. Коли приходив з роботи дуже часто він заставав ОСОБА_2 в компанії незнайомих людей, яких вона представляла йому як друзів. З приводу причетності ОСОБА_2 до збуту наркотичних засобів йому нічого не відомо. Офіційно вони розлучились у 2008 році.

Після оголошення в порядку ст.306 КПК України зазначених показань свідок ОСОБА_18 в суді їх підтримав у повному обсязі (а.с.44 т.4).

Крім зазначеного вище, вина ОСОБА_2, і ОСОБА_3 підтверджується також:

- даними, які містяться у протоколі огляду та вилучення від 1 вересня 2008 року, згідно яких у ОСОБА_2 в присутності понятих було виявлено та вилучено медичну скляну пляшечку місткістю 50мл з речовиною коричневого кольору (а.с.15 т.1)

-даними, які містяться у акті медичного висновку амбулаторної судово-наркологічної експерти №126 від 7 жовтня 2008 року про те, що ОСОБА_2 «намагається постати перед експертами з найбільш вигідної для себе сторони. Відмічається морально-етичне зниження особистості, притаманне особам, що страждають на наркоманію (психічний стан) -страждає психічними розладами та розладами поведінки, внаслідок вживання наркотичних засобів групи опіоїдів. ОСОБА_2 проявляє ознаки наркоманії та відповідно потребує застосування до неї лікування від наркоманії (а.с. 66-67 т.1);

-даними, які містяться у акті медичного висновку №103 від 24 жовтня 2008 року про те, що ОСОБА_3 страждає на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, потребує психосоціальної реабілітації (а.с.246 т.1);

-речовими доказами по справі (а.с. 48, 60 т.1).

Оцінюючи та аналізуючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів, без мети збуту особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 вчинила незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, а також незаконне зберігання, перевезення особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту як особа, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_3 своїми умисними діям вчинив незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, повторно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 309 КК України.

Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують ОСОБА_2 покарання суд визнає її звернення до лікувального закладу для лікування від наркоманії та те, що вона утримує малолітню дитину 2004 року народження.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд враховує його звернення до лікувального закладу для лікування від наркоманії (а.с.245 т.1).

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання суд враховує, що вчиненні ними злочині, пов'язані з незаконним обігом особливо небезпечного наркотичного засобу, які на даний час представляють велику небезпечність, відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжкого злочину.

В зв'язку з наведеним вище, враховуючи дані про особи підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_3, конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально.

Судом враховується, що згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару та виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи, що ОСОБА_2 звернулася до лікувального закладу для лікування від наркоманії, утримує малолітню дитину, 2004 року народження, що відповідно до ст.66 КК України судом визнано обставинами, які пом'якшують покарання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, займається суспільно-корисною працею, позитивно характеризується (а.с.196 т.1), враховуючи її бездоганну поведінку під час судового слідства, а також, що з часу вчинення нею злочинів пройшло майже чотири роки і вона за цей час ні в чому ганебному помічена не була, що дає суду підстави вважати таку поведінку підсудної спрямовану на її виправлення, суд приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_2 ч.1 та ч.2 ст. 69 КК України та призначення їй покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статі 307 КК України без конфіскації майна.

ОСОБА_3, вирішуючи питання про призначення покарання, крім зазначених вище обставин, які стосуються даної особи, судом також враховується те, що він має малолітню дитину, 2008 року народження одружений (а.с. 247, 248 т.1), до затримання займався суспільно-корисною працею, характеризується посередньо (а.с.250 т.1) разом з тим раніше неодноразово судимий, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

З огляду на викладені вище обставини та принципу індивідуалізації покарання суд призначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі не в максимальних межах.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Судові витрати за проведення експертиз суд покладає на підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

визнати ОСОБА_3 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з 10 листопада 2009 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити у вигляді тримання під вартою.

Визнати ОСОБА_2 винною у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 309 та ч. 2 ст. 307 КК України та призначити їй покарання:

-за ч.2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

-за ч.2 ст. 307 КК України і застосуванням ч.1,2 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки сім місяців і двадцять два дні без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки сім місяців і двадцять днів без конфіскації майна.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_2 її попереднє ув'язнення у виді тримання під вартою з 29 вересня 2008 року по 20 травня 2011 року, в зв'язку з чим вважати, що ОСОБА_2 відбула покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у виді застави.

Речові докази по справі знищити (т.1 а.с. 48-60).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ДНДЕКЦ МВС України код 25574630 р/р 35223002000663 банк одержувача ГУДКУ у Київській області МФО: 821018, вартість проведення експертизи № 117 від 9 жовтня 2008 року у сумі 322 гривні 75 копійок (триста двадцять дві гривні 75 копійок) - ( а.с. 42 т.1).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 5226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 82118 вартість проведення експертизи № 1879х від 19 вересня 2008 року у сумі 963 гривні 28 копійок (дев'ятсот шістдесят три гривні 28 коп.) -(а.с.56 т.1).

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, -в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя