Рішення № 24526206, 31.05.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/2320/2012

Провадження по справі 2/2506/1551/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2012 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючої -судді Карапута Л.В.,

при секретарі -Ніцай М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 до Чернігівської міської ради про визнання права власності на будівельні матеріали,

в с т а н о в и в:

17 квітня 2012 року позивачі звернулися до суду з позовом про визнання за ОСОБА_1 право власності на ? частину матеріалів й обладнання, які було використано під час будівництва (створення) житлового будинку загальною площею 88,1 кв.м. (у т.ч. 56,6 кв.м. житлової площі) (літ. А-1), веранди цегляної площею 2,5 кв.м. (літ. а-1), погребу з шийкою площею 9,50 кв.м., сараю цегляного площею 21,40 кв.м. (літ. В-1), гаражу цегляний площею 21,6 кв.м. (літ. Б-1), сараю дерев'яного площею 21,6 кв.м. (літ. Б1-1) по АДРЕСА_1, визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину матеріалів й обладнання, які було використано під час будівництва (створення) житлового будинку загальною площею 88,1 кв.м. (у т.ч. 56,6 кв.м. житлової площі) (літ. А-1), веранди цегляної площею 2,5 кв.м. (літ. а-1), погребу з шийкою площею 9,50 кв.м., сараю цегляного площею 21,40 кв.м. (літ. В-1), гаражу цегляний площею 21,6 кв.м. (літ. Б-1), сараю дерев'яного площею 21,6 кв.м. (літ. Б1-1) по АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину матеріалів й обладнання, які було використано під час будівництва (створення) житлового будинку загальною площею 88,1 кв.м. (у т.ч. 56,6 кв.м. житлової площі) (літ. А-1), веранди цегляної площею 2,5 кв.м. (літ. а-1), погребу з шийкою площею 9,50 кв.м., сараю цегляного площею 21,40 кв.м. (літ. В-1), гаражу цегляний площею 21,6 кв.м. (літ. Б-1), сараю дерев'яного площею 21,6 кв.м. (літ. Б1-1) по АДРЕСА_1. Одночасно просили визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 права та обов'язки забудовника щодо житлового будинку загальною площею 88,1 кв.м. (у т.ч. 56,6 кв.м. житлової площі) (літ. А-1), веранди цегляної площею 2,5 кв.м. (літ. а-1), погребу з шийкою площею 9,50 кв.м., сараю цегляного площею 21,40 кв.м. (літ. В-1), гаражу цегляний площею 21,6 кв.м. (літ. Б-1), сараю дерев'яного площею 21,6 кв.м. (літ. Б1-1) по АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 31.05.2012 року позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 права та обов'язки забудовника щодо житлового будинку загальною площею 88,1 кв.м. (у т.ч. 56,6 кв.м. житлової площі) (літ. А-1), веранди цегляної площею 2,5 кв.м. (літ. а-1), погребу з шийкою площею 9,50 кв.м., сараю цегляного площею 21,40 кв.м. (літ. В-1), гаражу цегляний площею 21,6 кв.м. (літ. Б-1), сараю дерев'яного площею 21,6 кв.м. (літ. Б1-1) по АДРЕСА_1, залишено без розгляду.

В судове засідання представник позивачів подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, подав заяву про визнання позову.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.3).

Позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_6 є його дітьми, що підтверджується свідоцтвами про народження та свідоцтвом про одруження ОСОБА_6 (а.с. 5-7).

Позивач ОСОБА_1 є колишньою дружиною покійного ОСОБА_4, оскільки одружилася з ним 26.09.1981р, а розлучилася 05.03.1996р., що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 4).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 13.04.1983р. № 210 «Про індивідуальне і гаражне будівництво», у п. 1.7 було виділено ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 600 кв.м. для індивідуального будівництва одноквартирного жилого будинку. При цьому в п. 5 цього рішення було зазначено про зобов'язання забудовників в чотиримісячний строк укласти договори на забудову з районними відділами комунального господарства і посвідчити їх в державних нотаріальних конторах районів, і в трирічний строк пред'явити держкомісії будинки, закінчені будівництвом, для здачі їх в експлуатацію.

13.04.1983р. складено акт про відведення меж ділянки ОСОБА_4 (як забудовника) в натурі, в якому зазначено про відведення земельної ділянки площею 600 кв.м. для індивідуального будівництва жилого будинку в Деснянському районі м. Чернігова по АДРЕСА_1 та отримано дозвіл № 277 від 18.11.1983р. зі строком дії до 18.11.1986р. на проведення робіт, яким було дозволено ОСОБА_4 на вказаній земельній ділянці на підставі рішення від 13.04.1983р. будівництво жилого будинку згідно проекту з доведенням жилої площі до 40,7 кв.м. і закінченням робіт до листопада 1986р.,

Крім того, було укладено договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності з числом кімнат від однієї до п'яти від 18.11.1983р. У п. 2 цього договору вказано, що ОСОБА_4 як забудовник зобов'язувався, зокрема, побудувати жилий одноповерховий цегляний будинок жилою площею 40,7 кв.м з трьома кімнатами та сарай площею 12 кв.м. Даний договір посвідчено 18.11.1983р. нотаріусом.

Разом з тим, розроблено робочий проект жилого будинку АДРЕСА_1, замовником якого був ОСОБА_4 З цього робочого проекту вбачається, що жила площа будинку була передбачена в розмірі 40,7 кв.м., допоміжна - 26,80 кв.м., а загальна -67,50 кв.м., а також вказано про те, що передбачається будівництво сараю.

Одночасно з інвентарної справи № 21160 на житловий будинок АДРЕСА_1 вбачається, що станом на 07.12.2011р. на земельній ділянці розміщені житловий будинок цегляний загальною площею 88,1 кв.м. (у т.ч. 56,6 кв.м. житлової площі) 1984 року побудови (літ. А-1) з верандою цегляною площею 2,5 кв.м. 1988 року побудови (літ. а-1), погріб з шийкою цегляний площею 9,50 кв.м. 1988 року побудови, сарай цегляний площею 21,40 кв.м. 1986 року побудови (літ. В-1), гараж цегляний площею 21,6 кв.м. 1994 року побудови (літ. Б-1), сарай дерев'яний площею 21,6 кв.м. 1994 року побудови (літ. Б1-1).

При цьому, в інвентаризаційній справі наявний штамп про те, що всі ці об'єкти зведено самочинно, а розмір земельної ділянки збільшився до 765 кв.м. за рахунок самочинного захоплення 165 кв.м.

Згідно листа КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської обласної ради від 14.07.2011р. № 7389 право власності на будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Незважаючи на те, що покійним ОСОБА_4 було отримано за життя всі необхідні документи для будівництва будинку, за життя він не ввів його в експлуатацію. Окрім того, будівництво будинку було проведено з певним відхиленням від проекту, оскільки проектом передбачалася одна загальна та житлова площа будинку, а наявна на сьогодні загальна та житлова площа будинку перевищують проектну. До того ж, проектом було передбачено зведення одного сараю, а на даний час на земельній ділянці наявні два сараї та гараж.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо, виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).»

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»зазначено, якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Окрім того, у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991р. № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»вказано, що суди мають враховувати, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради.».

У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Стаття 1216 ЦК України зазначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Як передбачено ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

У відповідності до частин 1 та 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті і при цьому право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно частин 1 та 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину, але незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1296 ЦК України вказує, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, і відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Оскільки будівництво усіх вище перелічених об'єктів нерухомості велося в період із 1994 по 1994 роки, тобто тоді, коли ОСОБА_4 перебув у шлюбі із позивачем ОСОБА_1, то всі будівельні матеріли й обладнання, які було використано в процесі будівництва (створення) майна, належали подружжю на праві спільної сумісної власності в рівних частках, що узгоджується з положеннями ст. ст. 22, 28 КпШС України, ст. 112 ЦК УРСР та ст. 16 закону України «Про власність»(законодавства, що діяло на момент зведення вказаних об'єктів нерухомості).

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відрилася спадщина на ? частину будівельних матеріалів й обладнання, які було використано під час зведення об'єктів нерухомості по АДРЕСА_1, адже інша ? їх частина належала позивачеві ОСОБА_1

Тому після смерті батька позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_6 як особи, які проживали із спадкодавцем на момент його смерті, що підтверджується записами в домовій книзі, на підставі положень ЦК УРСР вважалися такими, що прийняли спадщину.

Зокрема, ст. 548 ЦК УРСР зазначала, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Стаття 549 ЦК УРСР вказувала на те, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

На момент смерті ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3) його діти були неповнолітніми, так як ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, а ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, тому вони вважаються такими, що прийняли спадщину після батька.

Інших спадкоємців першої черги на момент смерті ОСОБА_4 не було.

Таким чином, за ОСОБА_1 слід визнати право власності на ? частину матеріалів й обладнання, які були використані при зведенні об'єктів нерухомості по АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 й ОСОБА_6 -по ? частині цих матеріалів й обладнання.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 292-294 ЦПК України, ст.ст. 180, 181 п.3, 182, 191 п.1 СК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 до Чернігівської міської ради про визнання права власності на будівельні матеріали, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину матеріалів й обладнання, які було використано під час будівництва (створення) житлового будинку загальною площею 88,1 кв.м. (у т.ч. 56,6 кв.м. житлової площі) (літ. А-1), веранди цегляної площею 2,5 кв.м. (літ. а-1), погребу з шийкою площею 9,50 кв.м., сараю цегляного площею 21,40 кв.м. (літ. В-1), гаражу цегляний площею 21,6 кв.м. (літ. Б-1), сараю дерев'яного площею 21,6 кв.м. (літ. Б1-1) по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину матеріалів й обладнання, які було використано під час будівництва (створення) житлового будинку загальною площею 88,1 кв.м. (у т.ч. 56,6 кв.м. житлової площі) (літ. А-1), веранди цегляної площею 2,5 кв.м. (літ. а-1), погребу з шийкою площею 9,50 кв.м., сараю цегляного площею 21,40 кв.м. (літ. В-1), гаражу цегляний площею 21,6 кв.м. (літ. Б-1), сараю дерев'яного площею 21,6 кв.м. (літ. Б1-1) по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину матеріалів й обладнання, які було використано під час будівництва (створення) житлового будинку загальною площею 88,1 кв.м. (у т.ч. 56,6 кв.м. житлової площі) (літ. А-1), веранди цегляної площею 2,5 кв.м. (літ. а-1), погребу з шийкою площею 9,50 кв.м., сараю цегляного площею 21,40 кв.м. (літ. В-1), гаражу цегляний площею 21,6 кв.м. (літ. Б-1), сараю дерев'яного площею 21,6 кв.м. (літ. Б1-1) по АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.В. Карапута