Вирок № 24525887, 08.06.2012, Хотинський районний суд Чернівецької області

Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 1-17/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2012 року м.Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Єфтеньєва О.Г.

при секретарі Шинкарюк О.В.

за участю прокурора Гінгуляка В.М.

адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в с. Шилівці, Хотинський район, Чернівецька область, громадянин України, освіта професійно технічна, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, раніше судимий, 30.03.2006 року Хотинським районним судом Чернівецької області за ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна та

20.11.2009 року Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в:

11 листопада 2011 року, біля 18.00 години ОСОБА_3, перебуваючи в гостях в свого знайомого ОСОБА_2 в будинку, що розташований по АДРЕСА_1, розпочав конфлікт з останнім. Даний конфлікт виник на ґрунті розповсюдження ОСОБА_2 інформації про його намір одружитися з ОСОБА_4, яка є сестрою ОСОБА_3 та про те що він любить її.

В ході даного конфлікту, ОСОБА_3 з мотивів помсти за образливу на його думку поведінку ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння останньому тілесних ушкоджень. Реалізуючи такий умисел, діючи умисно та протиправно, ОСОБА_3 наніс кулаком правої руки два цілеспрямованих удари в ділянку обличчя ОСОБА_2, внаслідок чого останній впав на сідниці та обперся спиною до спального ліжка.

У подальшому ОСОБА_3 підійшов впритул до потерпілого та завдав йому ліктьовою частиною правої руки два удари зверху вниз в ділянку обличчя ОСОБА_2, чим спричинив йому тілесні ушкодження, від чого потерпілий втратив свідомість і впав на підлогу, а ОСОБА_3 залишив місце вчинення злочину.

В результаті застосованого фізичного насильства, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_2 наступні тілесні ушкодження: забій головного мозку важкого ступеня з внутрішньочерепною гематомою лівої гемісфери, синців та саден в ділянці голови, підкон'юктивальних крововиливів обох очних яблук, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі що небезпечні для життя; синці в ділянці шиї, лівої кисті, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Такими своїми діями ОСОБА_3 умисно спричинив ОСОБА_2, тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечні для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 в пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України свою вину в ході судового слідства, до моменту допиту потерпілого, визнав частково та підтримав повністю покази, які він давав під час досудового слідства, показав що наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2 з метою самооборони. Показав яким чином, коли та при яких обставинах він наніс тілесні ушкодження потерпілому.

Після того як потерпілий ОСОБА_2 дав свої покази в суді, ОСОБА_3 спочатку скористався вимогами ст. 63 Конституції України та відмовився від дачі будь-яких показів. На далі ж, в наступних судових засіданнях, а саме 4 травня 2012 року, ОСОБА_3 показав, що він не спричиняв ніякі тілесні ушкодження ОСОБА_2, вину свою у вчиненні злочину передбаченому ст. 121 ч.1 КК України не визнав. ОСОБА_3 показав, що 11.11.2011 року він був з ранку до 17 години в м. Чернівці та там його бачив в компанії двох дівчат, прізвище яких він не знає, приблизно в 14 годині, його сусід ОСОБА_5 на вул. М. Олімпіади за столиком біля автобусної станції, звідки їздять маршрутні автобуси до його села. Він на вітання з сторони сусіда ОСОБА_5 привітався до нього у відповідь. З міста Чернівці він в 17 годині поїхав в с. Шилівці Хотинського району, до ОСОБА_2 в той день не заходив. Останній раз був в будинку ОСОБА_2 декілька років назад, за життя свого батька.

ОСОБА_3 показав, що явку з повинною в даній справі він написав, оскільки троє працівників міліції, серед яких був і заступник начальника Хотинського РВ УМВС України ОСОБА_6 пластиковою бутилкою заповненою водою та кулаками наносили удари в область грудей, голови та нирок на протязі доби. Більше до нього не застосовувались заходи фізичного впливу. Про дані факти, застосування до нього заходів фізичного впливу, він нікому не повідомляв до судового засідання 4 травня 2012 року. ОСОБА_3 не зміг пояснити, чому підчас перших судових засідань по даній справі визнавав себе частково винним і давав покази в яких вказував, що наносив чотири удари ОСОБА_2, хоча в суді на нього не чинився ні фізичний ні психічний тиск, повідомив тільки, що не усвідомлював, що каже.

30 травня 2012 року, ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 2 чи 3 місяці до 11.11.2011 року він, будучи одягнутий в куртку чи дублянку, ідучи на своєму мотоциклі, потрапив в ДТП по дорозі до Рашкова і саме тоді напевно забруднився в нього одяг кров'ю. Крім того він показав, що за пару місяців до 11.11.2011 року він все ж таки заходив в подвір'я ОСОБА_2, та залишив біля будинку їжу, про те в самий будинок не заходив.

Потерпілий ОСОБА_2 допитаний в судовому засіданні показав, що він дійсно по селу говорив, що любить сестру підсудного і має намір з нею одружитися, пам'ятає, що в лікарні до нього приходили сусіди, серед яких ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і що він з ними розмовляв. При цьому ОСОБА_8 відвіз його з лікарні до дому. Він не пам'ятає як отримав тілесні ушкодження, але робить припущення, що тілесні ушкодження 11.11.2011 року в нього виникли в наслідок можливого падіння з велосипеда, при цьому не заперечує можливість виникнення в нього тілесних ушкоджень від нанесення йому ударів ОСОБА_3

ОСОБА_2 показав, що від тілесних ушкоджень 11.11.2011 року він втратив свідомість і прийшов до тями лише в лікарні. Потерпілий показав також, що він задовго до 11.11.2011 року перестав їздити на велосипеді, оскільки останній зламався і не був придатний для їзди, крім того вказав, що він використовував для їзди та перевозки дров тільки велосипед, який знаходиться в нього в будинку і який згідно фотознімків до протоколу огляду місця події (т.1 а.с 14-21) знаходився із зламаним колесом в непридатному для використанні вигляді, в кімнаті завалений різними речами і одягом.

В судовому засіданні мати підсудного ОСОБА_10, будучи допитана в якості свідка, в судових засіданнях до дачі показів потерпілим, підтримала покази дані нею під час досудового слідства, показала, що ОСОБА_3 повідомив їй під час розмови, що 11.11.2011 року він завдав ОСОБА_2 тілесні ушкодження, від яких останній потрапив в лікарню, з метою помсти за те, що потерпілий розповсюджує чутки по селу, що любить ОСОБА_4 і має намір з нею одружитися.

ОСОБА_10, в своїх показах починаючи з 04 травня 2012 року, змінила свої покази, показала, що ОСОБА_3 не повідомляв її про те, що наносив тілесні ушкодження ОСОБА_2 і в попередніх судових засіданнях будучи попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384 та 385 КК України умисно повідомила суду неправду, про те що ОСОБА_3 повідомив їй під час розмови, що 11.11.2011 року він завдав ОСОБА_2 тілесні ушкодження, від яких останній потрапив в лікарню, з метою помсти за те, що потерпілий розповсюджує чутки по селу, що любить ОСОБА_4 і має намір з нею одружитися. При цьому, під час дослідження матеріалів справи, на запитання до неї показала, що протокол додаткового її допиту в якості свідка (т.2 а.с.14) підписала вона особисто, а протокол її допиту в якості свідка (т.2 а.с. 13) підписувала не вона.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 підвердили покази, які вони давали під час досудового слідства, які показали, що перебуваючи в лікарні ОСОБА_2 перший раз, на запитання працівника міліції хто його побив і чи не ОСОБА_3, то потерпілий відповіді не дав, а лише перелякався, та схвильовано зреагував, пізніше повідомив їм, що до нього 11.11.2011 року заходив саме ОСОБА_3, маючи на увазі в розмові ОСОБА_3

ОСОБА_8 та ОСОБА_11 показали крім того, що ввечері 11.11.2011 року біля господарства ОСОБА_2 вони бачили мотоцикл „Урал", на якому вони часто бачив ОСОБА_3, та який останньому належить.

ОСОБА_12 допитаний в судовому засіданні в якості свідка показав, що він знаходився в лікарні біля ОСОБА_2 та на повторне його запитання хто завдав йому тілесні ушкодження, потерпілий відповів, що це ОСОБА_3, а на уточнююче запитання вказав, що ОСОБА_3 при цьому плакав та був схвильований.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показав, що дійсно осінню 2011 року, коли саме він не пам'ятає, але пам'ятає, що через два тижня в їхньому селі випав сніг, він знаходячись на „Кемпінгу" по вул. м. Олімпіади в м. Чернівці бачив ОСОБА_3 біля 14 години дня, який сидів за столиком в спортивному костюмі в компанії двох дівчат.

Допитані в якості свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в судовому засіданні показали, що вони 13.11.2011 року приїхали на місце злочину, добре пам'ятають, що 13.11.2011 року випав перший сніг в тому році в с. Шилівці Хотинського району, шаром до 5 см.

За наслідками перевірки працівниками Хотиснького РВ УМВС України в Чернівецькій області по факту застосування ними до ОСОБА_3 заходів фізичного та психічного впливу, 21 травня 2012 року Слідчим прокуратури Хотинського району Чернівецької області була винесена постанова, якою було відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом перевищення своїх службових обов'язків працівниками Хотинського РВ УМВС України в Чернівецькій області та працівниками УМВС України в Чернівецькій області на підставі п.2 ст. 6 КПК України, за відсутністю в даному випадку складу злочину. Даною постановою було встановлено, що до ОСОБА_3 заходи фізичного та психічного тиску не застосвувались.

Судом досліджено матеріали кримінальної справи, в тому числі дані про особу підсудного.

Не дивлячись на невизнання підсудним своєї вини, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України підтверджується доказами, зібраними у кримінальній справі:

Протоколом допиту підозрюваного із застосуванням відеозапису (т.2 а.с. 43-51), протоколом відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відеозапису (т.2 а.с. 55-60), протоколом допиту обвинуваченого (т.2 а.с. 68-69), показами ОСОБА_3 дані ним під час судового слідства 16.02.2012 року, з яких вбачається, що підсудний частково визнавав свою вину у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2, детально повідомляв суду та слідству подробиці нанесення ним 4 ударів потерпілого ввечері 11.11.2011 року, через розповсюдження останнім чуток по селу з приводу ОСОБА_4, під час відтворення детально показав як наносив та механізм нанесення ним ударів ОСОБА_2

В наступних судових засіданнях ОСОБА_3 почав плутатись в своїх показах, давав різні відповіді на одні і ті самі запитання, відмовився від визнання вини, його покази різнилися з показами інших свідків по справі та доказами наявними в матеріалах справи, а тому такі дії суд розцінює як намагання ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинені дії.

Крім того, вина ОСОБА_3 підтверджується і показами потерпілого під час досудового слідства (т.2 а.с. 3), в яких він показав, що ОСОБА_3 наніс йому тілесні ушкодження 11.11.2011 року.

Зміна показів ОСОБА_2 та дача показів, що він не пам'ятає подій 11.11.2011 року, що ОСОБА_3 та різні припущення, при цьому не виключення що його побив ОСОБА_3 суд критично оцінює.

Показами свідків ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11 (т.2 а.с. 11), як під час досудового слідства так і під час судового слідства (т. 2 а.с. 23, 27), з яких в сукупності з іншими доказами вбачається, що ОСОБА_3 був в господарстві ОСОБА_2 11.11.2011 року і що саме ОСОБА_3 наніс потерпілому тілесні ушкодження.

Показами ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , як під час досудового слідства так і під час судового слідства на перших судових засіданнях, які показали, що ОСОБА_2 дійсно розповсюджував чутки по сел., з приводу яких виник конфлікт між потерпілим та ОСОБА_3 Зміна показів ОСОБА_10 після допиту потерпілого в судовому засіданні, дача різних відповідей на одні і ті ж питання в одному засіданні, нечіткі покази, суд розцінює як бажання ОСОБА_16 допомогти сину ОСОБА_3 уникнути кримінальної відповідальності.

Показами свідка ОСОБА_12, з яких вбачається, що ОСОБА_3 наніс 4 удари ОСОБА_2

Показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_5, яким спростовується покази ОСОБА_3, щодо перебування його 11.11.2011 року в м. Чернівці та про неможливість його в зв'язку з цим нанести тілесні ушкодження потерпілому.

Висновками судово-медичних експертиз №2439 д, № 2219 екс, 2228 мд (т.1 а.с. 205-209, 195-198, 199-203), показами експерта в судовому засіданні, які підтверджують факт наявності в ОСОБА_17 тяжких тілесних ушкоджень, спростовують можливість отримання виявлених в нього тілесних ушкоджень внаслідок падіння з велосипеда з прискоренням, підтверджують можливість отримання їх від декількох ударів руками, а наявність ушкоджень правої руки ОСОБА_3 підтверджує факт заподіяння саме ним таких тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Висновками імунологічних експертиз №1575, 1588, 1577, 1576, цитологічних експертиз №226, 227, комплексної дактилоскопічної- імунологічної експертизи, комплексної криміналістичної, дактилоскопічної та імунологічної експертизи, дактилоскопічної експертизи, які в сукупності з протоколами огляду та вилучення, відібрання зразків, огляду місця події та додаткового огляду місця події, вилучення зразків для експертного дослідження (т.1 9-21, 22-28, 91-92, 96-104, 106, 108, 115-203, 205-214), з яких вбачається, що в приміщенні ОСОБА_2 був виявлений відбиток пальця, який належить ОСОБА_3, на одягу ОСОБА_2 та на речах в його будинку знайдена кров, яка може належати як підсудному так і потерпілому. На одязі ОСОБА_3 виявлені сліди крові, яка може належати ОСОБА_2 Крім того велосипед який знаходиться в приміщенні будинку ОСОБА_2 є непридатним для використання і закиданий речами та одягом.

Суд прийшов до висновку, що всі докази в своїй сукупності вказують на наявність конфлікту між підсудним та потерпілим та нанесення саме ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Суд критично відноситься до зміни показів, які були не чіткими, різнилися і невпевненими які дав підсудній після допиту в судовому засіданні потерпілого. Вважає, що підсудний таким чином намагається ухилитися від кримінальної відповідальності.

Таким чином, аналізуючи всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ст. 121 ч. 1 КК України.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

По місцю проживання ОСОБА_3 характеризується з негативної сторони.

Суд враховує, що ОСОБА_3 раніше був судимий.

Беручи до уваги вищенаведені обставини, характер злочину суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі.

При обранні міри покарання ОСОБА_3, суд також враховує обставини справи, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу підсудного.

Розмір судових витрат по справі становить 2250 гривні 24 копійок.

Речові докази по справі знаходяться на зберіганні в камері схову Хотинського РВ УМВС України в Чернівецькій області.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 81, 323-324, 328, 330, 343 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

Визнати винним ОСОБА_3 в скоєнні злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою, а строк відбуття покарання ОСОБА_3 вираховувати з 15 листопада 2011 року.

Речові докази по справі, а саме:

Одяг ОСОБА_2, що вилучений в останнього 13.11.11 року та зберігається в трьох поліетиленових пакетах в кімнаті зберігання речових доказів Хотинського РВ УМВС України - повернути ОСОБА_2.

Одяг ОСОБА_3, що був вилучений у останнього 15.11.11 року, який зберігається в двох поліетиленових пакетах в кімнаті зберігання речових доказів Хотинського РВ УМВС України - повернути ОСОБА_3.

Зняти арешт з трьох мобільних телефонів Моторола С-115 ІМЕІ НОМЕР_1, Самсунг ІМЕІ НОМЕР_2, Самсунг з написом ТІМ, які зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Хотинського РВ УМВС України повернути власнику.

Інші речові докази по справі - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Чернівецькій області (код 25575279, НБУ м. Чернівці МФО № 856135, реєстраційний рахунок № 31256272210002 за послуги НДЕКЦ") судові витрати в сумі 2250 гривні 24 копійок.

Апеляція на вирок суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Хотинський районний суд Чернівецької області.

Суддя О. Г. Єфтеньєв