Рішення № 24521040, 10.04.2012, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 2-717/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2012 року. Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого -судді - Лободенка О.С.

при секретарі -Євтушенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2011 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «АІСЕ Україна»про стягнення суми 22423,39 грн., а також моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 31 липня 2008 року між ним та ПрАТ «АІСЕ Україна»було укладено Угоду № 201148, за умовами якої відповідач зобов'язався надати послуги із придбання автомобіля через організовану ним систему Автоплан, а позивач повинен був сплатити за автомобіль та послуги ПрАТ «АІСЕ Україна»у розмірі та на умовах встановлених статтею 4 вказаної Угоди.

Відповідно до умов зазначеної угоди, позивачем було сплачено вступний внесок в розмірі 2343,60 грн. та він зобов'язувався кожного місяця перерахувати на рахунок відповідача один відсоток вартості автомобіля; 0,35 відсотка від вартості автомобіля за послуги ПрАТ «АІСЕ Україна», 0,065 відсотка в оплату страхового платежу та 3 відсотка за право отримання автомобіля.

За час участі в системі «Автоплан»позивачем було перераховано на рахунок відповідача 33923,39 грн., але по теперішній час автомобіль не отримано.

01 жовтня 2010 року позивачем було направлено відповідачу лист про розірвання договору та вимогою повернути сплачені внески, посилаючись на сімейні обставини, грошову потребу та п. 16 Правил функціонування Автоплану.

Листом від 11 жовтня 2010 року відповідач підтвердив розірвання договору та зазначив про необхідність надіслання направлення на адресу відповідача копій квитанцій та копію ідентифікаційного коду, однак внески не було повернуто. Зазначені умови позивачем було виконано, повторний лист вимога було отримано відповідачем, що підтверджується наданими суду доказами - поштовим повідомленням про вручення.

Також позивач вказує на порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів»та просить стягнути моральну шкоду, мотивуючи її важким матеріальним та психічним становищем сім'ї.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надіслав пояснення та заперечення до позовної заяви, просив відмовити в задоволені позову повністю. Просив справу розглядати без участі представника відповідача та зазначив про існування порядку та черговості повернення внесків при відмові від участі в системі «Автоплан».

Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково за наступних підстав.

Згідно ст.ст. 509, 526, 546, 610-615, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що дійсно 31.07.2008 року між ПрАТ «АІСЕ Україна»та позивачем було укладено угоду № 201148. Відповідно до ст. 5 угоди учасник системи зобов'язується одноразово сплатити вступний внесок в розмірі передбаченому у додатку №1 цієї угоди. Плату за право на отримання автомобіля, для покриття витрат фірми, пов'язаних з передачею автомобіля учаснику, в розмірі передбаченому у додатку №1 до угоди. Щомісячно сплачувати: повні внески, включаючи: чисті внески; частина повного внеску, за рахунок якої фірма здійснює оплату ціни автомобіля, та розмір якої визначається шляхом ділення ціни автомобіля на кількість внесків, зазначеному у графіку внеску, адміністративні витрати плата за послуги фірми з організації діяльності Автоплану.

Згідно додатку №1 до угоди вступний внесок складає 2343,60 грн., щомісячний внесок в % - 1,0, щомісячні адміністративні витрати в %+ПДВ 0,35, плата за право на отримання в %+ПДВ -3. Ціна автомобіля відповідно додатку №1 складає 65100,00 грн.

Позивач на підставі вищезазначеної угоди перерахував на користь відповідача 33923,39 грн., відповідно до наданих квитанцій. Відповідно до наданих розрахунків чисті внески складають 21207,63 грн.

01 жовтня 2010 року позивачем було направлено відповідачу лист про розірвання договору з вимогою повернути сплачені внески, посилаючись на сімейні обставини, грошову потребу та п. 16 Правил функціонування Автоплану. Листом від 11 жовтня 2010 року відповідач підтвердив розірвання, однак внески не було повернуто. В повідомленні зазначено, що угоду розірвано згідно ст.10 угоди та ст.16 додатку №2, що повернення сплачених внесків буде здійснено по закінченню графіку внесків групи згідно черговості пп.. 16.4 Правил функціонування Автоплану.

Відповідач не повернув позивачу його внеску на час розгляду справи в суді. Посилання відповідача на черговість повернення внесків не доведено, адже стороною не надано доказів, витягів з виплат із сформованого фонду, черги виплат згідно п. 16.4.1 додатку № 2. Також важливим є строк який пройшов з моменту розірвання угоди. Тому суд не має підстав для врахування черговості повернення внесків.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст. 57 ЦПК України є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановляються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Таким чином ПрАТ «АІСЕ Україна»зобов'язане повернути позивачу отримані чисті внески в сумі 21207,63 грн., розмір яких підтверджується наданими позивачем квитанціями починаючи з вересня 2008 року, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що ж стосується вимоги про стягнення завданої моральної шкоди у розмірі 10000 грн. за невиконання зобов'язань, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Окремою нормою закону не передбачено відшкодування за спричинену моральну шкоду внаслідок порушення умов договору.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

При укладанні угоди сторонами не було передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення виконання умов угоди.

Посилання позивача на статтю 1167 Цивільного кодексу України є безпідставними, оскільки дана стаття регулює правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної шкоди, а тому не поширюється на спірні договірні відносини.

Крім того позивачем жодним чином не доведено в чому саме полягає нанесена йому моральна шкода та не зазначено якими доказами вона підтверджується.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягнення 214,60 грн. судового збору.

На підставі ст.ст.509, 526, 546, 610-615, 625 628 ЦК України, керуючись ст.ст.10,27,31,60,81,88, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна»про стягнення грошових коштів - задовольнити частково,

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна»(місце знаходження юридичної особи: 01054, м. Київ, вул.Воровського, буд.№24, корп.№1) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 21207,63 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна»на користь державного бюджету на р/рахунок № 31212206700009, отримувач: УДКСУ у м. Кременчуці (Автозаводський район), 22030001, код ЄДРПОУ: 37965850, банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019, код ЄДРПО Автозаводського районного суду м. Кременчука 02886019 - 214 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводським районний суд м. Кременчука протягом десяти діб з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом Полтавської області, якщо рішення не скасовано.

Суддя -підпис-

Копія вірна:

Суддя: