Ухвала суду № 24516575, 30.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р.Справа № 2а-14531/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. по справі № 2а-14531/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (далі по тексту позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (далі по тексту відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 р. позов Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено, а саме: скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000260843 від 23.05.2011 року та

№ 0000250843 від 23.05.2011 року.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187, п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1., п.п.7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», за що позивачу були визначені відповідні податкові зобовязання, тому зазначена постанова прийнята з порушеннями вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 11.05.2011 р. СДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Фірма «Стаг» (код ЄДРПОУ 23807685) за січень 2011 р., з ТОВ «Атос-Інвестгруп» (код ЄДРПОУ 3463017) за липень 2008 р., з ТОВ «Кремремпуть» (код ЄДРПОУ 3577900) за січень-лютий 2011 р.

За результатами проведеної перевірки СПДІ складено акт №1330/43-010/05471230 від 11.05.2011 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187, п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України шляхом завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Фірма «Стаг» на суму 1298332,05 грн., в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за перевірений період січень 2011 р. у вказаній сумі; п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» шляхом завищення валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Атос-Інвестгруп» за 9 місяців 2008 р. на суму 1828,33 грн., в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за перевірений період липень 2008 р. на вказану суму; п.п. 7.4.1., п.п.7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» шляхом завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Атос-Інвестгруп» на суму 365,67 грн., в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за перевірений період липень 2008 р. у вказаній сумі.

Відповідно до висновків акту перевірки, СДПІ встановлено неможливість фактичного здійснення контрагентами позивача ТОВ «Фірма «Стаг», ТОВ «Атос-Інвестгруп», фінансово-господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, порушення зазначеними контрагентами п.п. 1, 2 ст.215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 188, ст. 192 Податкового кодексу України, ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акту перевірки, СДПІ були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000260843 від 23.05.2011 р., №0000250843 від 23.05.2011 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, з того наступного.

Висновки акту перевірки СДПІ в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «Фірма «Стаг» базуються на податковій інформації іншого акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фірма «Стаг» (код ЄДРПОУ 23807685) від 08.04.2011 р. №2065/15-322/23807685, з питань правильності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за період січень 2011 р., складеного посадовими особами Кременчуцької ОДПІ. Інших доказів відповідачем в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, що визнано представником СДПІ в ході судового розгляду та підтверджується наявними у справі документами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що згідно договору підряду від 20.01.2011 р. №52 ТОВ «Фірма «Стаг» зобов'язувалося виконати для позивача роботи з капітального ремонту установки очищення стічних вод ремонт покрівлі баку нейтралізатору.

Згідно платіжного доручення №109 від 24.01.2011 р. позивачем здійснено передплату за капітальний ремонт очищення стічних вод згідно зазначеного договору у розмірі 89632,44 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 14938,74 грн.

До складу податкового кредиту позивачем у лютому 2011 р. згідно податкової накладної №1 від 24.01.2011 р. було включено податок на додану вартість в сумі 14938,74 грн., що фактично підтверджено матеріалами справи.

Підставами для проведення зазначених робіт є господарська необхідність, яка підтверджується наявними в матеріалах справи актами комісій з обстеження технічного стану баку-нейтралізатору №1 від 22.06.2006 р., обстеження технічного стану покрівлі баку-нейтралізатору №1 від 15.11.2008 р.

Загальна вартість робіт згідно п. 2.1.2. договору та погодженого сторонами протоколу узгодження договірної ціни склала 298774,80 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 49795,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, для виконання робіт заступник директора ТОВ «Фірма «Стаг» Степаненко Ю.С. звертався до головного інженера позивача з листами б/н про дозвіл з метою виконання договору на ввезення на територію позивача авто вишки ЗІЛ 131 ВС-22, цементу М-400, проходу робітника для проведення геодезичних робіт, вих. №121 від 25.06.2011 р. щодо дозволу на ввезення дошки обрізної, вих. №82 від 13.05.2011 р. щодо дозволу на вивезення зварювального випрямувача, б/н щодо дозволу на ввезення/вивезення інструмента, вих. №70 від 13.05.2011 р. щодо дозволу на вивезення затвору поворотного дискового, вих. №71 від 13.05.2011 р., вих. №66 від 29.04.2011 р. щодо дозволу на вивезення інструментів, вих. №18 від 05.02.2011 р., вих. №14, вих. №15 від 01.02.2011 р. щодо дозволу на заїзд автомобіля КрАЗ, вих. №18/1 від 05.02.2011 р. щодо дозволу на заїзд автомобіля Форд Транзит, вих. №45 щодо дозволу на заїзд автокрану марки КР 6478.

Виконання зазначених робіт підтверджується актом №1 приймання виконаних робіт за лютий 2011 р. типової форми №КБ-2в з боку позивача підписами заступника головного інженера з організації ремонтів, начальника ХЦ, начальника ОППР, начальника ОМТО, інженера ПЕО, економіста ХЦ та головного інженера.

Згідно актів комісії позивача з приймання в комісіїексплуатацію покрівлі баку-нейтралізатору №1 від 01.03.2011 р., актом №3085 від 01.03.2011 р., експертним висновком ПАТ «Северодонецький НІІХІММАШ» №00220183-09-06-0305.11 від 04.11.2011 р. Виконані роботи були прийняті позивачем.

Згідно довідки від 28.02.2011 р. про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) типової форми №КБ-3 вартість виконаних у лютому 2011 р. робіт склала 284403,10 грн.

На суму вартості прийнятих робіт позивачем отримано податкову накладну №6 від 28.02.2011 р. з сумою податку на додану вартість в розмірі 32461,78 грн.

Платіжним дорученням №527 від 02.03.2011 р. позивач здійснив оплату виконаних робіт в сумі 194770,66 грн.; загальна сума оплати виконаних робіт разом із передплатою (89632,44 грн.) склала 284403,10 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що роботи за договором №52 від 20.01.2011 р. було здійснено у лютому 2011 р. та віднесено до складу валових витрат у межах 10% ліміту сукупної балансової вартості основних засобів (фондів) на початок звітного року.

Згідно договору підряду від 28.01.2011 р. №95 ТОВ «Фірма «Стаг» повинно було виконати для позивача роботи з будівництва другої лінії мережної води та підживлення тепломережі з головного корпусу до ПВК.

Згідно платіжного доручення №179 від 28.01.2011 р. позивачем здійснено передплату за будівництво другої лінії мережної води та підживлення тепломережі з головного корпусу до ПВК згідно договору №95 від 28.01.2011 р. без ПДВ у розмірі 6466666,67 грн., та згідно платіжного доручення №180 від 28.01.2011 р. кошти для розрахунку з бюджетом з ПДВ до п/д №179 від 28.01.2011 р. у розмірі 1293333,33 грн.

До складу податкового кредиту позивачем у січні 2011 р. згідно податкової накладної №2 від 28.01.2011 р. було включено податок на додану вартість в сумі 1293333,33 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що закупівля позивачем робіт, з урахуванням перевищення нею суми 300000,00 грн. та приписів ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель», здійснювалася з проведенням конкурсних торгів (документація конкурсних торгів, протоколи засідання комітету конкурсних торгів, розкриття та оцінки пропозицій).

Підтвердженням господарської необхідності позивача у здійсненні підрядних робіт за договором є витяг з інвестиційної програми на 2011 р., погодженої акціонером НАК «Нафтогаз України».

Фактично матеріалами справи підтверджено, що на здійснення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури, ТОВ «Фірма «Стаг» має ліцензію Інспекції ДАБК у Полтавській області серія АВ №517208 від 23.06.2010 р. строком дії до 23.06.2015 р., а на виконання робіт та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки є дозвіл ТУ Держгірпромнагляду по Полтавській області №170.09.53-45.21.1 від 09.06.2009 р. строком дії до 08.06.2012 р.

Загальна вартість робіт згідно п. 2.1.2. договору та погодженого сторонами протоколу узгодження договірної ціни склала 19065000 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3177500 грн.

Для виконання робіт за договором, доставки обладнання, матеріалів ТОВ «Фірма «Стаг», в особі заступника директора Степаненко Ю.С., отримані письмові погодження позивача та забезпечено доступ на місце виконання робіт автотранспорту.

Позивач письмово погоджував ввезення на його територію ТОВ «Фірма «Стаг» 23.04.2011 р. - 26.04.2011 р., 06.05.2011 р., 10.05.2011 р., 31.05.2011 р., 11.06.2011 р., 13.06.2011 р., 25.06.2011 р., 06.07.2011 р., 08.07.2011 р., 14.07.2011 р., 26.07.2011 р, 28.07.2011 р., 29.07.2011 р., 02.08.2011 р. обладнання та матеріалів, необхідних для виконання договору.

Достовірність фактично виконаних обсягів робіт, правильність віднесення витрат до капітальному ремонту, відповідність витрачання матеріалів та обладнання підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в за період березня-жовтня 2011 р. на загальну суму 19063303,91 грн.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в за період березня-жовтня 2011 р. зазначені роботи були виконані на загальну суму 19063303,91 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що виконані роботи сплачені позивачем на користь ТОВ «Фірма «Стаг» в повному обсязі.

Згідно довідки позивача №300 від 28.12.2011 р. роботи з будівництва другої лінії мережної води та підживлення тепломережі з головного корпусу до ПВК згідно договору №95 від 28.01.2011 р. не включено до складу валових витрат у звязку з незавершенням будівництва.

Факти виконання ТОВ «Фірма «Стаг» за договорами №52 від 20.01.2011 р., №95 від 28.01.2011 р. власними силами та із залученням субпідрядників підрядних робіт, щодо позивача також встановлені рішеннями господарського суду Полтавської області від 04.01.2012 р. у справі №18/3360/11, від 17.11.2011 р. у справі №18/2789/11.

Перевіркою встановлено, що за договором №ПП/0104/15/182 від 04.04.2008 р. за період з 01.07.2008 р. по 31.07.2008 р. позивач повинен був отримати бітум марки БН 70/30 у кількості 0,5 т. на суму 2194,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 365,67 грн. (видаткова накладна РО-240782 від 24.07.2008 р.).

В період отримання ТМЦ позивачем віднесено до валових витрат 1828,33 грн. та, згідно податкової накладної №240782 від 22.07.2008 р., до податкового кредиту 365,67 грн.

Розрахунки за матеріали в сумі 2194,00 грн. між підприємствами проведено у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, платіжним дорученням позивача №4488 від 22.07.2008 р.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 75, ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме первинною документацією щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Атос-Інвестгруп», а саме договір №ПП/0104/15/182 від 04.04.2008 р. на поставку до 31.12.2008 р. бітуму та цементу на загальну суму 49860 грн., прибуткові ордери, платіжні доручення, рахунки на оплату за період з 11.04.2008 р. по 21.07.2008 р. на загальну суму 30404 грн.

Відповідно до ордеру №1251 від 24.07.2008 р. ТОВ «Атос-Інвестгруп», бітум марки БН 70/30 було оприбутковано позивачем на складське зберігання, а згідно акту №133 від 27.10.2008 р. після використання в господарській діяльності списано в якості витрачених матеріальних цінностей.

Пунктом 2.1. договору №ПП/0104/15/182 від 04.04.2008 р. передбачено відвантаження продукції на умовах EXW (ІНКОТЕРМС 2000) склад продавця (ст. Харків-Балашовський), позивачем згідно з п. 3, п. 11 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», п. 2 постанови КМУ №207 від 25.02.2009 р. здійснювалося самостійне перевезення продукції для власних потреб з оформленням подорожнього листа №933627 від 24.07.2008 р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що висновки акту перевірки відповідача про необхідність надання позивачем товарно-транспортних накладних для дослідження перевезення товару безпідставні.

Фактично матеріалами справи підтверджено здійснення перевезення зазначеного товару.

Згідно ухвали господарського суду Харківської області від 15.03.2011 р. у справі №Б-19/45-09 на момент складення ДПІ у Московському районі м. Харкова акту перевірки №611/23/34630175 від 12.03.2011 р. було завершено ліквідаційну процедуру ТОВ «Атос-Інвестгруп» та внаслідок реалізації майна банкрута було задоволено вимоги кредиторів на загальну суму 8800879,29 грн., в тому числі вимоги ДПІ у Московському районі м. Харкова в сумі 3418,72 грн.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками акту перевірки відповідача стосовно відсутності у у ТОВ «Атос-Інвестгруп» необхідних основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Згідно вищезазначеного акту перевірки, посадовими особами ДПІ у Московському районі м. Харкова не були досліджені первинні документи ТОВ «Атос-Інвестгруп» за 2007-2008 роки, вилучених правоохоронними органами згідно протоколу обшуку від 30.01.2009 р. та не наданих на запит податкового органу.

З висновків вищезазначеного акту перевірки вбачається, що відповідач кваліфікує договори позивача за 334 Цивільного кодексу України, згідно якої фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин згідно ст. 334 Цивільного кодексу України визнається недійсним судом.

Передбачена ст. 334 Цивільного кодексу України категорія правочинів належить до оспорюваних і жодний інший орган, крім суду, не має право встановлювати їх фіктивність. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, Податкового кодексу України, п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини такими, що не відповідають закону (є фіктивними).

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину, в той час як СДПІ не встановлено укладення позивачем та його контрагентами договорів без наміру створити наслідки, які ними передбачені.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. по справі № 2а-14531/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.06.2012 р.