Ухвала суду № 24513869, 15.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/199/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-1670/199/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Атом"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

16.01. 2012 року, Приватне акціонерне товариство "Атом" (далі- позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - відповідач ) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2011 року № 0011652301/280 та № 0011642301/3680.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 30.12.2011 року № 0011652301/280 та № 0011642301/3680.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду 01.03.2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, що на думку відповідача і призвело до не правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок про протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 30.12.2011 року № 0011652301/280 та № 0011642301/3680.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПрАТ "Атом" (ідентифікаційний код 25163708) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 23.01.1998 року та взято на податковий облік в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість з 06.02.1998 року.

З 12.12.2011 року по 13.12.2011 року відповідачем проведено виїзну документальну позапланову перевірку ПрАТ "Атом" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "Анілді", код ЄДРПОУ 36007739 їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 року.

За результатами, якої складено акт від 13.12.2011 року № 8442/23-290/25163708, у якому відображено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, в частині завищення від'ємного значення на суму 3 679 грн., та заниження ПДВ на загальну суму 89782,27 грн., в т.ч. за вересень 2011 року в сумі 89782,27 грн.

На підставі зазначеного акту винесено податкові повідомлення-рішення від 30.12.2011 року: № 0011642301/3680, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 112 227 грн. 84 коп., у т.ч. 89 782 грн. 27 коп. - за основним платежем, 22 445 грн. 57 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0011652301/280, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 3 679 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є висновок перевіряючих, викладений у акті перевірки від 13.12.2011 року № 8442/23-290/25163708, про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2011 року суми ПДВ за придбані у ПП "Анілді" товари.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2010 року між ПрАТ "Атом" та ПП "Анілді" укладено договір поставки № 7/1, за умовами якого, Постачальник (ПП "Анілді") зобов'язується поставити і передати у власність Покупця обладнання в кількості та по ціні згідно поданої заявки.

На виконання умов вищевказаного договору ПП "Анілді" виписано ПрАТ "Атом" податкові накладні та видаткові накладні, рахунки-фактури.

На підставі податкових накладних, виписаних ПП "Анілді", позивачем включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року суму ПДВ - 93461,27 грн.

На підтвердження розрахунку за придбаний товар позивачем надано копії банківських виписок, згідно яких ПрАТ "Атом" здійснено оплату за придбаний у ПП "Анілді" товар. Перевезення придбаного у ПП "Анілді" товару здійснювалось власним транспортом ПрАТ "Атом". Згідно видаткових накладних, виданих позивачу ПП "Анілді", товар (кабель та блок інверторний) отримано ОСОБА_1 на підставі довіреностей № 087 та № 088 від 19.09.2011 року, що підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей позивача, у якому відмічено про видачу довіреностей на отримання ОСОБА_1 товару у ПП "Анілді" у зазначений період.

Матеріалами справи підтверджено,що у подальшому позивач використав придбаний у ПП "Анілді" товар у своїй господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що реальность господарських операцій між позивачем та ПП "Анілді" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ПП "Анілді" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

На момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних, ПП "Анілді" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано а, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Таким чином, позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача правомірними, обгрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-1670/199/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2012 р.