Постанова № 24507916, 14.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2011 р.Справа № 22-а-7828/08

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Васильєва Л.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Скрипченка В.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання Тутової Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 04 серпня 2008 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2008 року ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача № 00004036/0 від 07 травня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 04 серпня 2008 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт зазначає, що виїзною позаплановою перевіркою з питань достовірності нарахувань сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок з ПДВ за лютий місяць 2008 року, встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на 1 377 772 грн.

В податковій декларації за лютий 2008 року в рядку 23.2 (значення рядку 26 декларації попереднього періоду - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) позивачем проставлений прочерк, тобто в попередньому податковому періоді -січень 2008 року, позивачу в повному обсязі відшкодовано ПДВ, оскільки від'ємне значення дорівнювало сумі податку, сплачений постачальникам у попередньому податковому періоду в повному обсязі. Таким чином, податковий кредит на наступний податковий період -лютий 2008 року, дорівнює нулю.

Апелянт зазначає, що від'ємне значення, з якого визначається сума до відшкодування, складається з залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету, за підсумками поточного бюджетного періоду (рядок 24 = позитивне значення рядок 23- рядок 20). В свою чергу рядок 23 декларації з ПДВ звітного періоду включає в себе залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 23.1) та залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту звітного податкового періоду (рядок 23.2).

Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (січень), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту звітного податкового періоду (лютий), позивач самостійно задекларував (рядок 23.2) прочерком, тобто цей залишок становить нуль.

Таким чином, апелянт вважає, що для відшкодування суми від'ємного значення лютого, можуть враховуватись тільки ті суми, які були сплачені у січні 2008 року, оскільки інші сплати буд-яких інших податкових періодів відсутні, що підтверджено рядком 23.2 податкової декларації за лютий 2008 року.

ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»подало письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивач здійснив виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації з ПДВ за лютий 2008 року, про що склав акт перевірки від 17.04.08 року № 274/36/33133003.

За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 00004036/0 від 07.05.2008 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року на суму 1 377 772 грн.

Суд першої інстанції встановив правомірність проведення відповідачем виїзної позапланової перевірки.

Суд встановив помилковість висновку відповідача про завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що в період з 07 по 17 квітня 2008 року позивач провів виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації з ПДВ за лютий 2008 року.

За наслідками перевірки складений акт від 17 квітня 2008 року № 274/36/33133003 (т. 1 а.с. 10-16).

За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 00004036/0 від 07 травня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року на суму 1 377 772 грн. (т. 1 а.с. 9).

Апеляційний суд погоджується з доводом апелянта, що від'ємне значення, з якого визначається сума до відшкодування, складається з сум зазначених в рядку 24 декларації з ПДВ звітного періоду (залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету, за підсумками поточного бюджетного періоду (рядок 23 -рядок 20, позитивне значення). В свою чергу рядок 23 декларації з ПДВ звітного періоду включає в себе залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 23.1) та залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту звітного податкового періоду (рядок 23.2).

Таким чином, від'ємне значення попереднього податкового періоду (січень), з якого розраховується сума бюджетного відшкодування (за лютий) складається лише з сум , зазначених в рядку 23 декларації з ПДВ поточного періоду (за лютий) -залишку від'ємного значення попереднього періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду (як від'ємне значення, що не було погашене позитивним нарахуванням ПДВ протягом двох податкових періодів).

Відповідно до п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетному відшкодуванню підлягає частини такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальника таких товарів (послуг).

Оскільки ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»в рядку 23.2 податкової декларації за лютий 2008 року самостійно задекларувало факт того, що все попереднє від'ємне значення дорівнювало сумі сплати ПДВ постачальниками (рядок 23.2 з прочерком), відповідач дійшов правильного висновку, що інші сплати будь-яких інших податкових періодів в даному випадку відсутні.

Перевіркою встановлено, в січні 2008 року підприємством було сплачено постачальникам 34 287 685 грн. з суми від'ємного значенні лютого 2007 року, у зв'язку з чим відшкодуванню підлягає ця сума відповідно до п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а не заявлені позивачем 35 665 457 грн.

При проведенні перевірки відповідачем були також використані данні бухгалтерських рахунків 631 «Розрахунки х постачальниками» (роботи по Дт) та 3111 «Поточні рахунки в національній валюті (роботи по Кт) та реєстри виданих та отриманих податкових накладених за січень 2009 року.

За таких, відповідач при проведенні перевірки правильно дійшов висновку про зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року на суму 1 377 772 грн.

Апеляційний суд дійшов висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена постанова -скасована та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202, ст. 207, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві задовольнити.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 04 серпня 2008 року скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 року -відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя В.О.Скрипченко

суддя Л.П.Шеметенко