Постанова № 24506050, 06.06.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. Справа № 5023/881/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., судді Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю прокурора - Булулуков О.О. (посв. №45 від 06.02.2012 р.), після перерви - Гончаренко С.В. (посв. №152 від 21.08.2009 р.)

та представників сторін:

позивача -ОСОБА_2 (дов. №108/01-21/08-16 від 16.01.2012 р.)

відповідача -після перерви - ОСОБА_3 (дов. №13-01 від 30.05.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1502Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 10 квітня 2012 року у справі

позовом Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт",

про стягнення 35124,25 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з ТОВ "Завод Укрелектроремонт" на користь держави шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 35 124,25 гривень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2012 р. у справі № 5023/881/12 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю. Стягнено з ТОВ "Завод Укрелектроремонт" шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 35124,25 грн., на користь Державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким зменшити суму стягнення до 9372,77 грн.

Державна екологічна інспекція у Харківській області проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що розрахунок шкоди здійснювався на підставі довідки відповідача від 14.07.2011 р. за №13-25/268 щодо часів роботи технологічного обладнання (в годинах), від якого здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із розбивкою на хімічні речовини. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Прокурор вимоги ухвали суду від 28.04.2012 р. не виконав, відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надав, в судовому засіданні, підтримуючи позицію позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.

Враховуючи, що представник відповідача, ОСОБА_3, з'явився в судове засідання з довіреністю, термін дії якої сплинув 15.05.2012 р., для надання йому можливості виступити в судовому засіданні в дотримання вимог ст.3 Господарського процесуального кодексу України та з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи, колегія суддів оголосила перерву в судовому засіданні до 10 год. 00 хв. 31 травня 2012 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні прокурора та уповноважених представників сторін, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2011 р., 01.07.2011 р. та 04-08.07.2011 р. Державною екологічною інспекцією в Харківській області на виконання листа Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 08.06.2011 р. за № 04-29-579 вих-11, було здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Завод Укрелектроремонт", про результати якої складено акт №722/07-46 (а.с.13-14).

Перевіркою встановлено, що на підприємстві нараховується 33 джерела викидів, з них 32 -організованих, 1 - неорганізоване, оснащених УОГ - 5.

На перевірку ТОВ "Завод Укрелектроремонт" надано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6310138800-158 від 25.06.2009 р., терміном дії п'ять років - з 25.06.2009 р. до 25.06.2014 р., згідно якого на ТОВ "Завод Укрелектроремонт" нараховується 27 джерел викидів, з них 26- організованих, 1 - неорганізоване, оснащених УОГ -5. (а. с. 39).

Таким чином, на джерела № 8 (ванна гартування), № 14 (двигуно-ремонтна дільниця), № 19 (двигуно-ремонтна дільниця, шафа), № 26 (випробувальна дільниця), № 27 (двигуно-ремонтна дільниця, шафа), № 33 (акумуляторна, зарядка акумуляторів) у підприємства був відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Термін дії попереднього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №944/83/00/02 від 05.02.2002 р., що діяв до 30.06.2005 р., листом-приписом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 23.05.2007 р. за № 05-06-1771 подовжено до 31.03.2008 р.

З наведеного вбачається, що відповідач працював без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 01.04.2008 р. по 25.06.2009 р. чим порушив приписи ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Фарафоновою Ю.Є. керівнику ТОВ "Завод Укрелектроремонт" винесено припис №10-25-135 від 08.07.2011 р. (а.с.15).

Даний припис 08.07.2011 р. особисто отримано генеральним директором ТОВ "Завод Укрелектроремонт" Зенченко О.М., про що свідчить його підпис.

В зв'язку з виявленими порушенням, посадовими особами Державної екологічної інспекції в Харківській області на адресу ТОВ "Завод Укрелектроремонт" направлено претензію №142 від 14.07.2011 р. щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок несанкціонованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 35124,25 грн. (а.с.19-22).

Розрахунок шкоди проведено у відповідності з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України № 38 від 18.05.1995 р.

При цьому, розрахунок шкоди здійснювався з урахуванням довідки відповідача №13-25/268 щодо часу роботи технологічного обладнання в період з 01.04.2008 р. по 25.06.2009 р., наданої позивачу (а.с.16-18).

Відповідач претензію залишив без реагування, суму збитків добровільно не сплатив. Своє небажання сплачувати визначену позивачем шкоду обґрунтовує тим, що оскільки розмір заподіяної шкоди розрахувався за період 01.04.2008 р. по 25.06.2009 р., а з 02.02.2009 р. набрала чинності Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 639 від 10.12.2008 р., тому позивач безпідставно застосував при розрахунках Методику 1995 року. Зокрема зазначає, що Методикою 2008 року суттєво змінений порядок визначення розмір заподіяних збитків.

Враховуючи наведене, позивач надав розрахунок шкоди від 05.04.2012 р., розрахований за період з 01.04.2008 р. по 01.02.2009 р. на підставі Методики 1995 року та за період з 02.02.2009 р. по 25.06.2009 р. розрахований на підставі Методики 2008 року. (а.с.74-84).

Відповідно до зазначеного розрахунку розмір шкоди за період з 01.04.2008 р. по 01.02.2009 р. склав 25751,49 грн., а за період з 02.02.2009 р. по 25.06.2009 р. - 9372,77 грн. Таким чином, загальний розмір шкоди, заподіяний державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 01.04.2008 р. по 25.06.2009 р. без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря склав 35124,26 грн.

На підставі вищевикладеного вбачається, що розрахунок розміру шкоди внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (без відповідного дозволу) суттєво не відрізняється.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що Методикою 2008 року не пом'якшувалась і не скасовувалась відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно - господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка н завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини".

Відповідно до частин 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів".

Пунктом 1.6 роз'яснень Вищого Господарського суду України передбачено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Твердження відповідача щодо пропуску строку позовної давності є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 2.2 Методики 2008 року, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 22/07-46 був складений 30.06, 01, 04-08.07.2011 року. Таким чином, перебіг позовної давності за цим спором розпочався з моменту встановлення факту наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря при проведенні перевірки відповідача.

Посилання відповідача на поквартальну сплату ним податку на забруднення навколишнього середовища як на належну компенсацію шкоди від експлуатації обладнання, що здійснює шкідливі викиди в повітря, а також те, що не з його вини він не отримав вчасно необхідний дозвіл, спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про атмосферне повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києва та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 р. за №548, що діяло на час здійснення перевірки, Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Відповідно до п. 4 Положення, інспекція здійснює державний контроль за: додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами; додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Харківській області як суб'єкт владних повноважень здійснює державний контроль за дотримання вимог природоохоронного законодавства, а не видачу дозвільних документів.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що факт невиконання вимог природоохоронного законодавства відповідачем є доведеним, заявлені позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2012 р. у справі №5023/881/12 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 22, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2012 р. у справі №5023/881/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови по справі №5023/881/12 складено та підписано 05.06.2012 р.