Постанова № 24504732, 31.05.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.12 Справа № 5008/167/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий центр»від 12.04.2012р.

на рішення господарського суду Закарпатської області

від 03.04.2012 року у справі № 5008/167/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БЕГ», с.Нижній Коропець

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий центр», м.Ужгород

про стягнення 418 165,32грн.

за участю представників сторін:

від позивача Яшин В.Ю.

від відповідача не з?явився

Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.04.2012р. у справі №5008/167/2012 (суддя Мокану В.В.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «АГРО-БЕГ», присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий центр»на користь позивача 417000грн. боргу, 1165,32грн. 3% річних, 1609,50грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 17.04.212р. виправлено технічну помилку в резолютивній частині рішення від 03.04.2012р. в частині стягнення судових витрат, зокрема, правильною сумою, яку слід стягнути з відповідача у відшкодування витрат по сплаті державного мита визначено суму в розмірі 8363,30грн.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриману по видатковій накладній продукцію підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню з врахуванням положень ст. ст. 526, 625 ЦК України та ст.193 ГК України.

Дане рішення оскаржується відповідачем у справі -ТзОВ «Торгово-промисловий центр», оскільки, на його думку, таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що, в свою чергу, призвело до прийняття необґрунтованого рішення; просить рішення скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити. Як на підставу для скасування рішення скаржник посилається на те, що відповідач отримав продукцію згідно акту приймання-передачі, в якому відсутнє будь-яке посилання на договір, відтак, посилання суду на договір купівлі-продажу продукції №20/01 від 20.01.2012р. є безпідставним. Також зазначає, що оскільки дана поставка продукції є позадоговірною, то за відсутності вимоги позивача про оплату товару та за відсутності досудового врегулювання спору в порядку ст.6 ГПК України, право позивача на отримання грошових коштів не порушено, відтак, звернення з позовом є передчасним.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак, заперечив доводи скаржника усними поясненнями представника в судовому засіданні, зокрема, зазначив, що накладна №2601 від 26.01.2012р. у графі «підстава»містить посилання на договір №20/01 від 20.01.2012р., чим спростовуються доводи скаржника.

Відповідач явку представника в дане судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2012р. адресату (а.с.42).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов??язковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника, за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

20.01.2012 року між ТзОВ «Агро-Бег»(продавець по договору, позивач у справі) та ТзОВ «Торгово-промисловий центр»(покупець по договору, відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу №20/01, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність, а покупець -сплатити та прийняти сільськогосподарську продукцію врожаю 2011року, а саме, кукурудзу (далі-товар), що зберігається на зерновому складі ПАТ «Берегівський КХП»(Закарпатської області, м.Берегово), в кількості 350тон по ціні 1390грн. за одну тону ( з ПДВ) -а.с.6.

Відповідно до п.2.2. договору, перехід права власності на товар визначається в момент підписання трьохстороннього акту приймання-передачі товару між продавцем, покупцем та зерновим складом та видаткової накладної, виписаної продавцем.

Покупець зобов'язався сплатити вартість товару протягом 3-х банківських днів з моменту переходу права власності на товар (п.3.1. договору).

Пунктом 8.3. договору сторони погодили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р.

Даний договір підписаний директорами товариств, підписи яких скріплені відбитками печаток сторін.

Позивач, на виконання умов договору, на підставі накладної №2601 від 26.01.2012р., здійснив поставку відповідачу кукурудзи врожаю 2011року в кількості 300тон на загальну суму 417000грн. (з ПДВ) -а.с.7. Дана накладна підписана директором ТзОВ «Торгово-промисловий центр»та скріплена печаткою товариства.

Окрім того, 26.01.2012р. сторонами та ПАТ «Берегівський комбінат хлібопродуктів»(зерновий склад) складено та підписано акт приймання-передачі зерна кукурудзи врожаю 2011року в кількості 300тон, яке знаходиться на зберіганні на зерновому складі на підставі складської квитанції №904 від 23.01.2012р. АФ №188775. Даним актом сторони підтверджують факт передачі права власності на вищевказану продукцію від ТзОВ «Агро-Бег»у власність ТзОВ «Торгово-промисловий центр», про що свідчить складська квитанція №910 від 26.01.2012р. АФ №188781. Продукція знаходиться на зберіганні на зерновому складі за адресою: Закарпатська область, м.Берегово, вуд.Достоєвського, 3, яке відповідає за якісні показники продукції -а.с.8.

16.02.2012р. на адресу ТзОВ «Агро-Бег»направлено на адресу відповідача претензію за вих.№10 від 15.02.2012р. з вимогою оплатити 417000грн. у п'ятиденний термін з дня отримання даної претензії (а.с.10-12), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення з позовною заявою про стягнення даної суми боргу в судовому порядку.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 1165,32грн. 3% річних, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування рішення місцевого суду -відсутні, з огляду на наступне:

Спір у даній справі виник з виконання договору купівлі-продажу, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 54 Цивільного кодексу України та глав 20, 22 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 665 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору купівлі-продажу, поставив відповідачу товар, який відповідачем не оплачено.

Факт поставки товару позивачем підтверджується видатковою накладною №2601 від 26.01.2012р., яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками товариств, а також довіреністю, виданою відповідачем, на отримання товару від ТзОВ «Агро-Бег»- а.с.7,9.

Окрім того, відповідно до п.2.2. договору, 26.01.2012р. сторонами та ПАТ «Берегівський комбінат хлібопродуктів»(зерновий склад) складено та підписано акт приймання-передачі зерна кукурудзи врожаю 2011року в кількості 300тон, яке знаходиться на зберіганні на зерновому складі на підставі складської квитанції №904 від 23.01.2012р. АФ №188775 -а.с.8.

Даним актом сторони підтвердили факт передачі права власності на вищевказану продукцію від ТзОВ «Агро-Бег»у власність ТзОВ «Торгово-промисловий центр», яка знаходиться на зберіганні на зерновому складі за адресою: Закарпатська область, м.Берегово, вуд.Достоєвського, 3, яке відповідає за якісні показники продукції.

Колегія суддів вважає, що господарський суд дав правильну оцінку первинним документам і фактичним обставинам справи, що свідчать про факт отримання ТзОВ "Торгово-промисловий центр" товарно-матеріальних цінностей, та відповідно, виникнення зобов»язання по оплаті вартості отриманої продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, п.3.1. договору, сторони погодили, що відповідач зобов'язався сплатити вартість товару протягом 3-х банківських днів з моменту переходу права власності на товар.

Відповідачем доказів оплати товару не долучено до матеріалів справи як в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відтак, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо доведеності матеріалами справи факту неналежного виконання відповідачем умов договору.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, факт порушення зобов?язання в частині проведення розрахунків підтверджується матеріалами справи та документально не спростований скаржником (відповідачем), доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар відповідачем не подано. Натомість, позивачем вжито всіх заходів досудового врегулювання спору (претензія №10 від 15.02.2012р. про погашення 417000грн. заборгованості -а.с.10-12), які не дали результатів, а тому останній звернувся до суду за захистом порушеного права.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Пунктом 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія, зважаючи на приписи ст. 625 ЦК України, прийшла до висновку про обгрунтованість стягнення 1165,32грн. 3% річних, обчислених за 34 днів прострочки з 01.02.2012р., оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов?язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми.

Доводи скаржника про позадоговірну поставку та про відсутність досудового врегулювання спору спростовується матеріалами справи, зокрема, накладною №2601 від 26.01.2012р. у якій в графі «підстава»міститься посилання на договір №20/01 від 20.01.2012р., а також претензією №10 від 15.02.2012р., яка, згідно поштового повідомлення, отримана відповідачем 17.02.2012р. (а.с.10-12).

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за договором поставки, ступінь їх виконання та правові наслідки порушення зобов'язань, судова колегія прийшла до висновку про обгрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

У відповідності до ч.3 ст.94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Порядок та розмір сплати судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», зокрема, нормою п.п.4) п. 2 ч.2 ст.4 якого передбачено, що за подання апеляційної скарги підлягає сплаті 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.04.2012р. у даній справі (з врахуванням ухвали від 17.04.201р.) присуджено до стягнення з ТзОВ «Торгово-промисловий центр»на користь позивача 8363,30грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита.

Дане рішення оскаржено відповідачем повністю, відтак, розмір судового збору, який слід було сплатити відповідачу за подання апеляційної скарги становить 4181,65грн. Скаржником до апеляційної скарги долучено платіжне доручення №1931 від 13.04.2012р. про сплату 805грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

З огляду на викладене, з ТзОВ «Торгово-промисловий центр»слід достягнути в доход Державного бюджету України 3376,65грн. судових витрат за подання апеляційної скарги.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 03.04.2012р. у справі №5008/167/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий центр» - без задоволення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий центр»(м.Ужгород, вул.Боженка, 2/4; код ЄДРПОУ 22090788) в доход Державного бюджету України 3376,65грн. судових витрат за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.06.2012р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.