Постанова № 24504692, 30.05.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

30.05.12 Справа № 5015/723/12

ПОСТАНОВА

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді - Галушко Н.А.

суддів: Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ», м.Новояворівськ № 27-04/12-01 від 27.04.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 12.04.2012р.

у справі № 5015/723/12

за позовом: державного підприємства (далі ДП) «Енергоринок», м.Київ

до відповідача: ТОВ науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ», м.Новояворівськ

про стягнення 964 036,10 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Калінін М.В. - представник

від відповідача: Луців М.В. - представник

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.04.2012 р. позов задоволено частково. Стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Енергія -Новояворівськ»на користь державного підприємства «Енергоринок», м.Київ 660219,60 грн. основного боргу за придбану електроенергію за період з 01.09.2011р. по 31.12.2011р., 4100,58 грн. індексу інфляції, 6588,65 грн. 3% річних, 32086,42 грн. пені, 19280,72 грн. судового збору. В частині стягнення 260120,51 грн. основного боргу за придбану електроенергію за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р. провадження у справі припинено.

ТОВ науково-виробничим підприємством «Енергія-Новояворівськ», м.Новояворівськ подано апеляційну скаргу № 27-04/12-01 від 27.04.2012 р., в якій просить змінити рішення господарського суду Львівської області від 12.04.2012р. у справі № 5015/723/12, відстрочивши виконання рішення про стягнення основного боргу та судового збору терміном на шість місяців, а в частині рішення про стягнення штрафних санкцій (інфляційні, 3% річних, пеня) скасувати. Зокрема, скаржник в своїй апеляційній скарзі та додаткових поясненнях зазначає, що відповідач є підприємством сфери житлово-комунальних послуг, споживачами яких є мешканці та низка підприємців, установ та організацій міста Новояворівська. Між відповідачем та споживачами його послуг (зокрема, послуг енергопостачання) укладено відповідні цивільно-правові договори. Таким чином, належне виконання відповідачем своїх зобов'язань перед контрагентами безпосередньо залежить від стану платіжної дисципліни споживачів, які розраховуються за надані житлово-комунальні послуги. Інших видів доходів, з яких можна провести розрахунок за куплену для реалізації електричну енергію підприємство не має, тому не має реальної можливості сплатити на даний час залишок боргу, а також штрафні санкції.

ДП «Енергоринок», м.Київ подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

18.07.2008 між державним підприємством "Енергоринок" та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Енергія - Новояворівськ" укладено договір №4841/01.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з п.2.1 договору ДПЕ зобов'язується продавати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору. Крім цього, відповідно до умов договору, за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р., відповідачем придбано електроенергію в обсязі 17 860,528 тис. кВт.г., на загальну суму 8 032 920,05 грн., що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії та виписаними рахунками-фактурами за вищезазначений період.

Разом з тим, пунктами 7.2.1 та 7.2 договору передбачено також, що ЕК зобов'язана купувати у ДПЕ електроенергію відповідно до умов розділу 4 цього договору та здійснювати за неї своєчасні розрахунки відповідно до умов розділу договору, а також виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті нездійснення повних розрахунків та порушення строків оплати купованої електроенергії у ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ»перед ДП «Енергоринок»виникла заборгованість, яка в процесі розгляду справи в суді першої інстанції була частково погашена і на момент прийняття рішення становила 660 219,60 грн.

Відповідно до абз.1 п.7.3.2 договору в редакції згідно з додатковою угодою від 18.07.2008 №4842/01 до договору, в разі несплати ЕК за куплену в ДПЕ електроенергію у терміни, встановлені п.6.4 цього договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, ДПЕ має право нарахувати пеню ЕК у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягнути штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу. Сплата ЕК пені та штрафу здійснюється з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок ДПЕ і не звільняє ЕК від обов'язку відшкодувати збитки, спричинені несплатою або несвоєчасною оплатою отриманої електроенергії.

Таки чином, за прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано 4100,58 грн. індексу інфляції, 6588,65 грн. 3% річних, 32086,42 грн. пені.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.229 ГК України, ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А отже, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача про стягнення 4100,58 грн. індексу інфляції та 6588,65 грн. 3% річних.

Окрім цього, судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України, ст.617 ЦК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

Згідно ч.1 ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідно до ч.3 ст.101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заявлялося у суді першої інстанції клопотання про відстрочення виконання рішення та зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 12.04.2012р. у справі № 5015/723/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови

виготовлено 05.06.2012 р.

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.