Постанова № 24504550, 05.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

05.06.12 Справа № 5008/227/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу Мукачівської ОДПІ

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.04.2012р.

у справі № 5008/227/2012

за заявою Мукачівської ОДПІ, м.Мукачево

до приватного підприємства «Карпат-Альянс», м.Мукачево

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника -не з»явився

від боржника - не з"явився

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 12.04.2012р. припинено провадження у справі № 5008/227/2012 (суддя Кадар Й.Й.) про банкрутство приватного підприємства «Карпат-Альянс», м.Мукачево.

Не погоджуючись з даною ухвалою ініціюючий кредитор -Мукачівська ОДПІ подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що суд першої інстанції безпідставно припинив провадження у справі про банкрутство, оскільки до заяви додано усі необхідні докази, що підтверджують неплатоспроможність боржника та можливість застосування судових процедур визначених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі -Закон). Крім того, як зазначає скаржник, всі можливі заходи передбачені чинним законодавством по стягненню заборгованості з боржника Мукачівською ОДПІ були здійснені.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Мукачівська ОДПІ, м.Мукачево звернулася до господарського суду Закарпатської області з заявою про порушення справи про банкрутство приватного підприємства «Карпат-Альянс», м.Мукачево в порядку ст. 52 Закону. Свої вимоги заявник (ініціюючий кредитор) обґрунтовував тим, що суми заборгованості, несплачені протягом більше трьох місяців, є підставою для порушення справи про банкрутство у зв'язку із відсутністю коштів та будь-яких активів, за рахунок яких можна було б погасити податковий борг боржника.

Виходячи з системного аналізу норм Закону про банкрутство, у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, господарські суди поряд зі ст. 6 Закону про банкрутство мають враховувати й положення преамбули та ст. 1 Закону про банкрутство, якими визначено такі поняття, зокрема, як "боржник" та "кредитор" (п. 4.2 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.04 № 04-5/1193).

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство кредитором, серед інших, є орган державної податкової служби.

Водночас, згідно із абз. 3 ст. 1 Закону про банкрутство боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, за приписами Закону про банкрутство боржником може бути суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможний виконати свої зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи з аналізу правових норм, чинне податкове законодавство не відносить суми пені та штрафу (штрафні санкції), що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказане також узгоджується із приписами ст. 1 Закону про банкрутство, згідно з якими до складу грошових зобов'язань боржника, тобто цивільно-правових зобов'язань боржника, не зараховується, зокрема, недоїмка (пеня та штраф).

Відповідно до п. 4.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.04 №04-5/1193 у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо. Проте кредитори з такими вимогами, які є публічно-правовими санкціями, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, згідно з ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство вправі подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.

Окрім того, як вказано у Постанові Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов»язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

Таким чином, суми заборгованості зі сплати пені та штрафу (штрафних санкцій), в т.ч. застосовані за порушення податкового законодавства, не можуть входити до складу грошових вимог ініціюючого кредитора та відповідно впливати на порушення справи про банкрутство боржника.

Як вбачається з заяви про порушення справи про банкрутство, безспірна заборгованість в сумі 5252,40 грн. складається лише з сум нарахованих штрафних санкцій.

Таким чином, зазначена в заяві Мукачівської ОДПІ заборгованість приватного підприємства «Карпат-Альянс»перед бюджетом не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

В контексті викладеного суд першої інстанції підставно дійшов висновку про припинення провадження у справі про банкрутство, оскільки ініціюючим кредитором не подано достатньо доказів, які є підставою для порушення справи про банкрутство відносно боржника в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Закарпатської області у справі № 5008/227/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Повний текст постанови складено «05»червня 2012р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.