Постанова № 24504398, 24.05.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2012 № 13/155

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Гуль Г.Й. - юрист

Від відповідача: Пилипчук Г.В. - юрист

Розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2011

у справі № 13/155 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Державного підприємства «Антонов»

до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного

підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес»

про стягнення 1799028,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Антонов» до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» про стягнення 1799028,08 грн.

Відповідно до прийнятого рішення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1606904,00 грн. основного боргу, 55955,48 грн. пені, 112483,28 грн. штрафу, 10830,09 грн. 3 % річних, 12855,23 грн. інфляційних втрат, 17990,28 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2012.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що при винесенні даного рішення судом не в повній мірі досліджено всі матеріали справи, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції відповідача та спростовують правильність винесеного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України задоволено касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 скасовано, справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

В судовому засідання, призначеному на 24.04.2012, представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Ухвалою суду від 24.04.2012 задоволено клопотання Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес», зобов'язано Державне підприємство «Антонов» надати документи про результати здачі екзаменів та заліків спеціалістами льотного та інженерно-технічного складу, які проходили навчання по договору № 07-701-09 від 26 листопада 2009 року, а також документи, якими підтверджується видача сертифікатів про проходження відповідної перепідготовки згаданими особами.

Державним підприємством «Антонов» надані письмові пояснення на ухвалу від 24.04.2012, в яких позивач зазначає, що п. 5.1 договору не встановлено конкретного строку для отримання сертифікату про проходження підготовки, апелянт не звертався із запитом про їх надання, доказів подібного звернення не надавав.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

26.11.2009 року між ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова» (відповідно до Наказу Міністерства промислової політики України № 17 від 22.01.2010 року було перейменовано на Державне підприємство «Антонов») (далі - позивач) та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» Державним підприємством «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» (далі - відповідач) укладено договір на надання послуг із перепідготовки льотного та інженерного технічного складу на літак Ан-32Б № 07-701-09 (далі -договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати, а відповідач прийняти та оплатити згідно умов договору послуги з навчання авіаційного персоналу.

Згідно з п. 3.3 договору, загальна сума договору складає 549328,00 грн.

Як передбачено п.п. 3.4.1, 3.4.2 договору, відповідач зобов'язаний здійснити попередню оплату не пізніше 7 банківських днів до початку надання послуг в розмірі 50% вартості наданих послуг, а остаточний розрахунок - не пізніше 7 банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

06.08.2010 року між сторонами була укладена додаткова угода про надання додаткових послуг № 2 до договору.

У відповідності до п. 2.1 додаткової угоди № 2 до договору, вартість надання додаткових послуг, передбачених угодою складає 2466230,00 грн.

Як передбачено п.п. 2.4.1, 2.4.2 додаткової угоди № 2, попередня оплата в розмірі 50 % вартості наданих послуг здійснюється до початку надання послуг, а остаточний розрахунок - протягом 7 банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

На виконання п. 3.4.1 договору та п. 2.4.1 додаткової угоди № 2, відповідачем було сплачено 50 % вартості наданих послуг, а саме 274664,00 грн. (передбачених договором) та 1332240,00 грн. (передбачених додатковою угодою № 2).

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем надано послуги, передбачені договором та додатковою угодою № 2 на загальну суму 3213808,00 грн., що підтверджується Актом № 1 прийому-передачі наданих послуг за договором № 07-701-09 від 26.11.2009 року та Актом № 2 прийму-передачі наданих послуг згідно додаткової угоди № 2.

Зважаючи на те, що остаточний розрахунок здійснюється протягом 7 банківських днів з дати підписання Акту прийому-передачі наданих послуг, відповідач повинен оплатити надані позивачем послуги до 19.11.2010 року включно. Проте, станом на 09.02.2011 року відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим, на думку позивача, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 1606904,00 грн.

Господарським судом міста Києва позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Проте, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду з огляду на наступне.

25 серпня 2009 року між позивачем та апелянтом укладено договір комісії № 084/890/09-804-Д-103-02/2009/П (далі - договір комісії) за умовами якого апелянт, як комісіонер, зобов'язався від свого імені за комісійну винагороду, в інтересах, за дорученням та за рахунок позивача, як комітента, укласти із замовником - нерезидентом України зовнішньоекономічний контракт на виконання позивачем продажу та постачання 6 літаків АН-32Б з комплектами експлуатаційно-технічної документації та засобів наземного обслуговування, інструменту та запасних частин до літаків.

25 вересня 2009 року апелянт, виконуючи взяті на себе обов'язки за договором комісії, уклав з Міністерством оборони Іраку Контракт № С-18- 02/2009/Рr на постачання літаків АН-32Б (надалі - контракт). Статтею 12 контракту передбачено, що апелянт, як продавець, повинен забезпечити навчання, необхідне для експлуатації та технічного обслуговування літака, для 12 пілотів, 6 штурманів, 6 інженерів і 30 техніків Міністерства оборони Іраку. Додатковим договором № 1 до Контракту від 25 вересня 2009 року передбачено, що за результатами навчання представників покупця (Міністерства оборони Іраку), уповноваженими представниками апелянта та Міністерства оборони Іраку складається і підписується Акт приймання послуг з навчання.

Відповідно до п. 12.4. договору комісії, позивач зобов'язується надавати технічну допомогу замовнику (Міністерству оборони Іраку) в експлуатації літака/літаків, які поставляються за даним договором, на умовах окремих договорів та контрактів.

26 листопада 2009 року між ДП «Антонов» та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» Державним підприємством «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» укладено окремий договір № 07-701-09 на надання послуг з перепідготовки льотного та інженерно технічного складу на літак АН-32Б. Таким чином, вказаний договір на надання послуг з перепідготовки льотного та інженерно технічного складу на літак АН-32Б був укладений на виконання контракту, який, в свою чергу, був підписаний апелянтом з Міністерством оборони Іраку для реалізації договору комісії, укладеного з ДП «Антонов». Отже, договір комісії, контракт та договір № 07-701-09 на надання послуг з перепідготовки льотного та інженерно технічного складу на літак АН-32Б є пов'язаними між собою.

10 листопада 2010 року між апелянтом та позивачем були підписані Акт № 1 здачі-приймання послуг за договором № 07-701-09 від 26.11.2009 та Акт № 2 здачі-приймання послуг згідно додаткової угоди № 2 від 06.08.2010 до договору № 07-701-09 від 26.11.2009, якими апелянт та позивач встановили факт надання послуг з навчання авіаційного персоналу.

Додатковим договором № 1 до контракту від 25.09.2009 передбачено, що за результатами навчання представників покупця (Міністерства оборони Іраку) уповноваженими представниками апелянта та Міністерства оборони Іраку складається і підписується акт приймання послуг з навчання. Як зазначає апелянт, вказаний акт між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» Державним підприємством «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» та Міністерством оборони Іраку підписаний не був.

28 березня 2010 року між апелянтом та позивачем була підписана додаткова угода № 3 до договору № 7-701-09 від 26.11.2009 року, пунктом 1.2 передбачалось проведення додаткових теоретичних та практичних занять авіаційного персоналу за тематикою перепідготовки, зазначених у п.п. 1.1.1. та 1.1.2. цього договору № 7-701-09 від 26.11.2009 року.

03.01.2011 на адресу відповідача направлено лист від Головного управління з питань постачання та озброєння Міністерства оборони Іраку, в якому останнє повідомляє, що посилаючись на звіт старшого студента, який приймав участь у навчанні в Україні в період з 12.09.2010 по 25.10.2010, а також після дослідження звіту та досягнутої мети навчання, виявлено, що навчальний курс не відповідає обов'язковим вимогам. В даному листі Міністерство оборони Іраку просить розпочати новий навчальний курс з метою додаткового навчання технічного персоналу та екіпажу літака відповідно до теоретичної та практичної навчальної програми.

16 вересня 2011 року між апелянтом та Міністерством оборони Іраку було укладено додаткову угоду № 3 до контракту, пунктом 3 якої встановлено обов'язок апелянта провести додаткове тренування фахівців Міністерства оборони Іраку. Пунктом 1 додатку № 2 до додаткової угоди № 3 до контракту встановлено, що апелянт повинен за свій рахунок провести додаткове теоретичне та практичне тренування, яке є необхідним для експлуатації та технічного обслуговування літаків АН-32Б для 12 пілотів, 6 штурманів, 6 бортових інженерів, 6 фахівців з завантаження вантажу та 30 фахівців з наземного обслуговування літаків, які будуть розподілені на чотири групи (фюзеляж, двигун, електричне обладнання та радіо навігація) в Іраку.

27 січня 2012 року між апелянтом та позивачем підписано додаткову угоду № 4 до договору № 7-701-09 від 26.11.2009 року, якою визначено зобов'язання позивача та апелянта щодо проведення додаткових теоретичних та практичних занять для 12 пілотів, 6 штурманів, 6 бортінженерів та 36 фахівців інженерно-технічного складу військово-повітряних сил Міністерства оборони Республіки Ірак з питань експлуатації літаків АН-32 Б (п. 1.1. додаткової угоди № 4). Визначено місце проведення - Республіка Ірак м. Багдад та об'єм теоретичних і практичних додаткових занять, а також порядок прийняття послуг з навчання.

В матеріалах справи міститься копія дозволу Державної служби експортного контролю України, який є підставою для прийняття послуг з теоретичної та практичної підготовки в Іраку 12 пілотів, 6 штурманів, 6 фахівців із завантаження вантажу та 30 наземних техніків для обслуговування та експлуатації літаків АН-32Б.

Як стверджує апелянт, послуги з навчання авіаційного персоналу, перелік, об'єм та вартість яких були детально обумовлені умовами договору, були надані позивачем неякісно та не в повному обсязі.

Фактично, замовником послуг з навчання авіаційного персоналу, обумовлених умовами договору, укладеного між позивачем та апелянтом, виступало Міністерство оборони Республіки Ірак, з яким ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» було укладено окремий двосторонній контракт № С-18-02/2009 від 25.09.2009 (далі - контракт). Витяг з даного контакту додано до апеляційної скарги. Відповідно до ст. 12 контракту апелянт (Продавець авіаційної техніки за контрактом) повинен був забезпечити навчання, необхідне для експлуатації та технічного обслуговування літака для 12-ти пілотів, 6-ти штурманів, 6-ти інженерів та 30-ти техніків. Оскільки апелянт є державним посередником у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності з передачі товарів та послуг військового призначення, у відповідності до статуту, він звернувся до ДП «Антонов» з пропозицією щодо укладення договору на проведення навчання авіаційного персоналу Міністерства оборони Республіки Ірак, внаслідок чого і був укладений договір.

Навчання авіаційного персоналу, що було проведено позивачем згідно умов договору, виявилося неякісним та таким, що було виконане не в повному обсязі, про що апелянту стало відомо від Міністерства оборони Республіки Ірак після перевірки спеціалістами Міністерства отриманих авіаційним персоналом знань та навичок за результатами проходження навчання в Україні.

В матеріалах справи міститься лист від Міністерства оборони Республіки Ірак. В даному листі вказано, що курси були недостатніми для підготовки льотних і технічних екіпажів та вказані причини, за яких навчання виявилося неякісним, зокрема: відсутність навчальної літератури, плану лекцій, мала кількість технічно підготованих перекладачів, відсутність навчання з використання спеціального обладнання літаків, недостатня кількість льотних занять, відсутність будь-якого практичного навчання технічного складу на літаках тощо. З огляду на викладений перелік недоліків у навчанні, Міністерство оборони Республіки Ірак вважає льотний та технічний склад авіаційного персоналу не готовим до роботи на літаку АН-32.

Відповідно до умов п.п. 5.1. п. 5 договору спеціалісти льотного інженерно-технічного складу, що пройшли навчання у позивача, після здачі екзаменів, повинні були отримати сертифікат про проходження відповідної підготовки. Разом з тим, не дивлячись на завершення навчання, авіаційний персонал, так і не отримав відповідні сертифікати і не має можливості виконувати свої функціональні обов'язки.

Відповідач вказує, що ДП «Антонов» не було виконано умов договору № 07-701-09 на надання послуг з перепідготовки льотного та інженерного технічного складу на літак АН-32Б від 26.11.2009. Позивач направив апелянту на підписання Акт № 1 та Акт № 2 від 10.11.2010 здачі-приймання послуг за договором з метою отримати оплату за не надані належним чином та в повному обсязі послуги. Як зазначає апелянт в своїх поясненнях, зазначені акти були підписані ТВО директора ДП СЗТФ «Прогрес» ОСОБА_6, який на момент підписання вказаних документів не володів належною інформацією щодо умов укладання та стану виконання договору, оскільки тимчасово виконував обов'язки керівника ДП СЗТФ «Прогрес».

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи все вище зазначене, а також проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 та задоволення апеляційної скарги Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес».

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 у справі № 13/155 скасувати.

3. В задоволенні позову Державного підприємства «Антонов» відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства «Антонов» (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1, код 14307529) з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, будинок 2, корпус 39, будівля літера В, код 05311609) 17990 (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 28 (двадцять вісім) коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу виконавчих документів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 13/155 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Тищенко А.І.

Михальська Ю.Б.