Рішення № 24503822, 24.05.2012, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

2-296/11 2/0538/34/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді -Гноєвой С.С.,

при секретарі Ковальовій М.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Рожкової Л.О.,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про відшкодування моральної шкоди спричиненої в наслідок нещасного випадку на виробництві,

треті особи: Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Маріуполі; ОСОБА_6; ОСОБА_7,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2010 року позивачка звернулась до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» про відшкодування моральної шкоди спричиненої в наслідок нещасного випадку на виробництві. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що 06 листопада 2009 року в наслідок нещасного випадку на виробництві загинув її син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно висновків акту спеціального розслідування нещасного випадку від 06.11.2009 року та акту про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом від 27.11.2009 року в загибелі ОСОБА_8 встановлена безпосередня вина підприємства, на якому він працював і даний нещасний випадок трапився із загиблим під час виконання ним своїх трудових обов'язків. На теперішній час позивачка проживає разом зі своїм молодшим сином ОСОБА_9, до своєї загибелі ОСОБА_8 проживав разом з ними, вони вели спільне господарство, він віддавав практично усю свою заробітну плату яка була основним засобом для існування всієї родини, оскільки позивачка на той час не працювала та займалась домашнім господарством. Загибеллю ОСОБА_8 їй спричинена велика моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях пов'язаних зі втратою сина, який був єдиним дорослим чоловіком у родині, вихователем та прикладом для молодшого брата, повністю забезпечував родину та дбав про неї. У зв'язку із загибеллю сина у неї погіршилось здоров'я, вона була змушена змінити місце проживання, оскільки не могла більше проживати там де вони проживали усі разом. Посилаючись на вимоги діючого законодавства позивачка була змушена звернутись до суду із позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 300000 гривень, оскільки зазначена сума, на її думку є співмірною втрати яку вона понесла.

Представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просила задовольнити позов.

Представник відповідача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та зазначала, що нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, в наслідок якого загинув працівник підприємства ОСОБА_8, дійсно мав місце. Було проведене спеціальне розслідування нещасного випадку за наслідками якого було складено акти за формою Н-1 та Н-5 і були встановлені особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, серед яких був також загиблий ОСОБА_8 Підприємством відповідача позивачці були здійснені усі передбачені діючим законодавством виплати, надавалась інша допомога у тому числі допомога по організації поховання. Крім того, Фондом соціального страхування від нещасних випадків позивачці була виплачена одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю ОСОБА_8 Представник відповідача вважала, що позов про відшкодування моральної шкоди недостатньо обґрунтованим, чому саме відповідач повинен нести зазначену відповідальність, а тому просила відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи - Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Маріуполі ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, вирішення позову залишив на розсуд суду.

Треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди спричиненої в наслідок нещасного випадку на виробництві не підтримали вважаючи, що підприємство на якому працював загиблий ОСОБА_8 моральну шкоду не повинно відшкодовувати, оскільки в нещасному випадку що стався не було вини підприємства.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, треті сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи найменування відповідача Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» 26.04.2011 року було змінено на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго». 27.03.2012 року річними Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» було затверджено зміни до Статуту ПАТ «Донецькобленерго», у тому числі у зв'язку із перейменуванням у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго». Державну реєстрацію змін до установчих документів було проведено 30.03.2012 року.

З трудової книжки ОСОБА_8 вбачається, що останнього, відповідно до наказу №40к від 07 березня 2008 року було прийнято на роботу електрослюсарем по ремонту обладнання розподільчих пристроїв 2 розряду в Першотравневий РЕМ Першотравневої групи підстанцій ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі. На підставі наказу №96к від 02 червня 2008 року ОСОБА_8 було присвоєно 3 розряд електрослюсаря по ремонту обладнання розподільчих пристроїв Першотравневої групи підстанцій. (а.с.126,127)

06 листопада 2009 року під час виконання своїх трудових обов'язків з ОСОБА_8 стався нещасний випадок в наслідок якого останнього було вражено електричним струмом, що призвело до його загибелі.

Згідно акту за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 30 листопада 2009 року, була встановлена організаційна причина нещасного випадку - порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, супутня причина - невиконання вимог посадової з охорони праці. Особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці були визнані ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8 (а.с.5-11)

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого Виконкомом Ялтинської селищної ради Першотравневого району Донецької області 09 листопада 2009 року ОСОБА_8 помер 06 листопада 2009 року, про що в книзі реєстрації смертей було зроблено відповідний актовий запис за №84. (а.с.4)

Згідно запису №3 до трудової книжки ОСОБА_8, відповідно до наказу №253к від 06 листопада 2009 року, загиблого ОСОБА_8 було виключено зі списків працівників у зв'язку зі смертю.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " №1105-14 від 23.09.1999 року було визначено пакет видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, які надаються потерпілим на виробництві у разі настання страхового випадку. Серед цих виплат, статтями 1, 21, 28, 34, 35 Закону №1105-14 передбачалось зокрема і право потерпілих на відшкодування їм моральної шкоди за рахунок Фонду. Однак, відповідно Закону України Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " №717-16 від 08.10.2008 року, а саме пунктом 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу І, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду.

Проте, статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року та 27.02.2009 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 20.08.1987 року матір'ю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження є позивачка ОСОБА_4. (а.с.24)

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 22 березня 2010 року було встановлено факт родинних відносин ОСОБА_4 та померлого ОСОБА_8, яки мешкали однією родиною по день смерті останнього. (а.с.25,26)

Таким чином, згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України позивачка ОСОБА_4 є особою, яка має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_8 внаслідок нещасного випадку на виробництві, позивачці по справі ОСОБА_4 завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних, психічних стражданнях, яких вони зазнала у зв'язку із його загибеллю.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, та доповненнями від 25 травня 2001 року та 27.02.2009 року) розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості і домірності завданої моральної шкоди, з огляду на важкі незворотні наслідки, а саме смерть близької людини, сина, постійний характер негативних наслідків для позивачки, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків, а також з урахуванням порушень вимог законодавства про охорону праці з боку загиблого ОСОБА_8, вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь позивачки ОСОБА_4 25000 гривень, в порядку відшкодування моральної шкоди, що буде еквівалентним завданим моральним стражданням.

На підставі ст. 23, 1167, 1168 Цивільного Кодексу України, ст. 237-1 Кодексу Законів про Працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про відшкодування моральної шкоди спричиненої в наслідок нещасного випадку на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (юридична адреса: Донецька область місто Горлівка проспект Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268) на користь ОСОБА_4, що проживає у АДРЕСА_1 у відшкодування моральної шкоди спричиненої в наслідок нещасного випадку на виробництві 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення а у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Гноєвой С. С.