Рішення № 24503249, 01.06.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2012 р.Справа № 5017/1116/2012

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

про стягнення 9023,69 грн.

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача Мартинюк А.М.;

від відповідача не з'явився

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 9023,69 грн.

Відповідач заперечень щодо позову не подав. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Беручи до уваги, що:

Згідно з договором добровільного комплексного страхування на транспорті від 19.08.2010р. № 030206/4007/0000013, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та страхувальником ОСОБА_3, був застрахований транспортний засіб "Hyundai Tucson", державний номер НОМЕР_1. Відповідно до умов зазначеного договору страхування позивач у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9393496, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Міська страхова компанія" та ОСОБА_4, був застрахований транспортний засіб "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2. Відповідно до умов зазначеного полісу Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія" взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 особою, відповідальність якої застрахована.

12.12.2010р. о 15 год. 00 хв. у місті Києві на вул. Ахматової відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, та транспортного засобу "Hyundai Tucson", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок якої автомобілю "Hyundai Tucson", державний номер НОМЕР_1 завдано технічних пошкоджень.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 10.03.2011р. по справі № 3-1365/11 водія автомобіля "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На замовлення позивача фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 було проведено автотоварознавче дослідження транспортного засобу "Hyundai Tucson", державний номер НОМЕР_1, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу в результаті пошкоджень при дорожньо-транспортній пригоді, про що складений звіт № 32б/12/10 від 23.01.2011р.

На підставі зазначеного звіту № 32б/12/10 від 23.01.2011р. позивачем був складений страховий акт № 00057999 від 28.01.2011р., згідно з яким сума страхового відшкодування склала 9023,69 грн.

На підставі зазначених документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 9023,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 004015 від 03.02.2011р.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, якого було визнано винним у скоєні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9393496 з відповідачем, який передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь -якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідно до ст.ст. 526, 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 3, 5, 6, 15, 22, 29, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягають задоволенню у заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у сумі 1609,50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Клопотання відповідача про направлення справи за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області за місцезнаходженням відповідача задоволенню не підлягає, тому що на момент надходження позовної заяви до господарського суду Одеської області відповідач знаходився за юридичною адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 2Б/1.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111, код 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код 20033533, п/р 26500455 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) страхове відшкодування у розмірі 9023 (дев'ять тисяч двадцять три) грн. 69 коп., судовий збір у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 06.06.2012р.

Суддя Панченко О.Л.