Рішення № 24503218, 30.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2012 р.Справа № 5017/1079/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Салагорник А.В. -ліквідатор, паспорт серії НОМЕР_1;

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Український шлях";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

про стягнення 269 232,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач -Приватне Підприємство "Український шлях" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути з відповідача 269 232,62 грн. суми основної заборгованості за договором підряду та покласти на відповідача судові витрати у сумі 5 384,65 грн. При цьому, позивачем заявлено клопотання, на підставі статті 8 Закону України „Про судовий збір", згідно якого позивач просив суд відстрочити сплату судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПП "Український шлях" посилається на те, що на підставі укладеного між ПП «Український шлях»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договору підряду №06-01 від 05.06.2007 року позивачем свої зобов'язання було виконано вчасно та в повному обсязі, між тим, відповідач в порушення вимог договору за виконані підрядні роботи не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою суду від 09.04.2012р. суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом порушено провадження у справі № 5017/1079/2012, призначено розгляд справи в засіданні суду та враховуючи обставини майнового стану ПП "Український шлях", судом було відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових відправлень (а.с. 33, 40). При цьому, 24.04.2012 року від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. ГСОО № 12611/2012 від 24.04.2012р.), у якому проти заявлених позовних вимог відповідач заперечував та просив суд відмовити у їх задоволені в повному обсязі (а.с.35-36). Заперечуючи проти заявлених ПП «Український шлях»позовних вимог, відповідач посилається на пропущення позивачем строку позовної давності для звернення з відповідним позовом, передбаченої ст. 257 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим, в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України просить суд застосувати до даних правовідносин строк позовної давності та у задоволені позовних вимог ПП «Український шлях»відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 30.05.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено під час розгляду справи, 05 червня 2007 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі -замовник) та ПП "Український шлях" (надалі -підрядник) було укладено договір №06-01 (надалі - договір), згідно умов якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника у відповідності з проектом та затвердженою замовником договірною ціною з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язується забезпечити, прийняти та сплатити наступні роботи: виконати кошторисну документацію, провести закупівлю матеріалів, провести роботи по електрифікації, установці освітлення та заземлення торговельних приміщень та контейнерів, розташованих на території промислового ринка „7-й кілометр", Одеська область, Овідіопольський район, 7-й кілометр Овідіопольської дороги, надалі об'єкт.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість робіт по об'єкту визначається у відповідності з затвердженою замовником договірною ціною на підставі кошторисної документації. Договірна ціна та кошторис можуть бути складені на весь обсяг робіт, так і на окремі види робіт у складі загального обсягу.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що замовник проводить оплату поетапно на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт за фактично виконані обсяги не пізніше 7-ми днів після підписання кожного актом будь-яким, не забороненим діючим законодавством України чином.

Термін виконання робіт встановлений п. 3.1 договору, відповідно до умов якого підрядник приступає до виконання робіт, передбачених розділом 1 даного договору поетапно:

- виконання кошторисної документації з 05.06.2007 року по 19.07.2007 року;

- проведення робіт по електрифікації, установці освітлення та заземлення торговельних приміщень та контейнерів, розташованих на території промислового ринку за адресою: Овідіопольський район, 7- й кілометр Овідіопольського шосе, у строк не пізніше 31.12.2007 року.

Положеннями п. 4.1 договору встановлено обов'язок замовника, зокрема, передати підряднику об'єкт в обсязі та в строки, встановлені календарним планом робіт; прийняти роботу, виконану підрядником, у відповідності до умов договору; своєчасно та в повному обсязі сплачувати роботи підрядника у відповідності до умов п. 2.3 даного договору.

Згідно п. 5.5 договору, за прострочення сплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми фактичної заборгованості за виконані роботи.

У відповідності до п. 7.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та є укладеним на строк виконання обома сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі.

Як встановлено матеріалами справи, згідно умов даного договору підрядні роботи, передбачені договором №06-01 від 05.06.2007 року були виконані позивачем вчасно, про що свідчить акт виконаних робіт від 31.10.2007 року, підписаний обома сторонами (а.с. 12) та згідно умов якого погоджена сторонами вартість робіт становить 211362,00 грн., між тим, відповідач за фактично виконані роботи не розрахувався.

Відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Крім того, оформлення такого акту передбачено і умовами договору №06-01 від 05.06.2007р., укладеного між сторонами по справі.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ПП "Український шлях" свої зобов'язання по виконанню робіт за договором підряду №06-01 від 05.06.2007р. виконало належним чином, вартість яких склала 211362,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання, а саме, у встановлені договором №06-01 від 05.06.2007р. строки за фактично виконані ПП "Український шлях" роботи не розрахувався.

В підтвердження чому є підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків №69 від 01.11.2007 року (а.с. 13) за договором підряду №06-01 від 05.06.2007 року, згідно якого сума заборгованості складає 211 362,00 грн. та акт звірки взаєморозрахунків №71 від 15.05.2008 року (а.с. 15) до договору підряду №06-01 від 05.06.2007 року, згідно з якого заборгованість відповідача за договором складає 269 232,62 грн., з урахуванням суми штрафних санкцій.

Таким чином, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 визнала, що сума заборгованості за договором підряду №06-01 від 05.06.2007 року перед ПП "Український шлях" становить 269 232,62 грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ПП "Український шлях" у розмірі 269 232,62 грн. та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Разом з тим, суд зазначає, що при розгляді заявлених ПП "Український шлях" позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 269 232,62 грн. за прострочення оплати фактично наданих підрядних робіт за договором №06-01 від 05.06.2007 року, відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому він вважає за необхідне застосувати строки позовної давності та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши дану заяву, суд зазначає, що положеннями глави 19 Цивільного кодексу України надається поняття та порядок застосування інституту позовної давності. Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України та складає три роки.

Відповідно до ст. 258 цього кодексу встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені). Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, за замістом договору № 06-01 від 05.06.2007 року, строк закінчення виконання підрядних робіт був визначений 31.12.2008 року.

Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що за замістом договору № 06-01 від 05.06.2007 року, з урахуванням відстрочення терміну оплати вартості виконаних робіт (7 календарних днів після підписання кожного акту) та встановленої у акті звірки взаєморозрахунків №71 від 15.05.2008р. суми заборгованості у розмірі 269232,62 грн., перебіг строку позовної давності, встановлений ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України, в межах якого позивач вправі звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів з метою зобов'язання відповідача у примусовому порядку виконати прийняті на себе за вказаним договором зобов'язання, починається з 08.01.2008р., а щодо стягнення штрафних санкцій з 16.05.2008р.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 267 цього кодексу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, строк позовної давності щодо стягнення з відповідача суми основного боргу сплив -08.01.2011р., а щодо стягнення штрафних санкцій -16.05.2009р.

Враховуючи, що строк позовної давності для звернення з відповідними вимогами, передбачений ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України, сплив, а позивачем не наведено поважності причин пропущення такого строку, приймаючи до уваги подану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 заяву про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позовних вимог ПП "Український шлях" про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 269 232,62 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Український шлях" (65005, м. Одеса, вул. Бебеля, 24, ід. код. 32271804) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206 -судовий збір у розмірі 5384 /п'ять тисяч триста вісімдесят чотири/грн. 65 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту підписання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 05.06.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.