Рішення № 24502968, 30.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2012 р.Справа № 5017/839/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ";

до відповідача Одеської залізниці

про стягнення 100867,31грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2- по довіреності;

Від відповідача: ОСОБА_3- по довіреності; ОСОБА_4- по довіреності;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "РІВНЕАЗОТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці 100867грн. завданих збитків за недостачу вантажу.

Відповідач, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, надав суду відзив на позов від 18.04.2012р., відповідно до якого, в позові до Одеської залізниці просить відмовити з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2012р. строк розгляду продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

21.09.2011р. Відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот», яке перейменоване в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РІВНЕАЗОТ», відправило товар - аміачну селітру в кількості 398 700 кг. (в 6-ти вагонах), по залізничній накладній №36520534 зі станції Обарів Львівської залізниці на адресу вантажоодержувача - Товариства з :бмеженою відповідальністю «МСП НІКА-ТЕРА»(станція призначення Жовтнева-Експорт Одеська залізниця). В залізничній накладній зазначено, Одержувачем товару ТОВ «МСП НІКА-ТЕРА», платником NF TRADIMG AG, відвантаження згідно контракту №756-11-044, для подальшого відправлення в Туреччину.

24.09.2011р. на станцію Жовтнева-Експорт Одеської залізниці на адресу Одержувача, згідно залізничної накладної №36520534 прибуло п'ять вагонів з відправлених шести. У відомості вагонів до залізничної накладної № 36520534 зазначено, що вагон № 58876012 відчеплений по ст. Кривин через технічну несправність.

27.09.2011р. на станцію призначення Жовтнева-Експорт Одеської залізниці, згідно досилочної залізничної накладної № 34248088 зі ст. Кривин прибув вагон №58876012, з масою вантажу 17 200 кг., попри те, що маса вантажу у даному вагоні при відправленні зі ст. Обарів Львівської залізниці становила 63 200 кг. Вантаж - аміачна селітра в кількості 17 200 кг. був виданий Одержувачу разом з комерційним актом ст. Кривин Південно західної залізниці від 23.09.2011р. № 000101/1/86, складеним про недостачу вантажу в обсязі 46 000 кг.

Зі змісту комерційного акту від 23.09.2011р. № 000101/ 1/86 вбачається, що на підставі акту загальної форми станції Кривин № 264 від 21.09.2011р., було проведено комісійне переважування вагона № 58876012 на 150 тонних вагонних вагах ст. Славута-І. Під час перевірки, в даному вагоні було виявлено нестачу вантажу в розмірі 46 000 кг.

В розділі «Д»складеного комерційного акту вказано, що по документу зазначається вантаж; «Удобрение АММ-НИТР»Тара 22 000 кг., Нетто 63 200 кг. Фактично виявлено вантаж «Удобрение АММ-НИТР» Тара 22 000 кг. з бруса Б-39200кг, Нетто 17200 кг., що менше зазначено обсягу в супровідних документах на 46000 кг. При повторному зважуванні маса вантажу підтвердилась, нестача вантажу у вагоні поміститись могла, вагон прийшов з відкритими люками другого бункера по ходу поїзда з причини не повністю задіяного фіксатора розвантажувального люка. Вагон технічно справний, про що складено акт ф. ЛУ-106 б/н від 21.09.2011р.

Позивач важає, що згідно переуступного напису у залізничній накладній №36520534 право на пред'явлення претензії та позову, одержувач вантажу ТОВ «МСП НІКА-ТЕРА» передало вантажовідправнику ПАТ «РІВНЕАЗОТ».

14.12.2011р. ПАТ «РІВНЕАЗОТ»пред'явило претензію за вих. № 6895 до ДП «Одеська залізниця»про відшкодування вартості недостачі маси вантажу в сумі 100 867,31 грн. Однак, ДП «Одеська залізниця»в задоволенні претензії відмовила (лист № 3/4 19.01.2012р.), посилаючись на формальні підстави, а саме в переуступному написі на документі відсутній підпис головного бухгалтера.

Також позивач зазначає, що залізнична накладна №36520534 є договором укладеним між; ПАТ «РІВНЕАЗОТ»та Залізницею на умовах викладених у накладній. Згідно даної накладної вагон №58876012 з товаром - аміачною селітрою в кількості 63 200 кг. був прийнятий залізницею до перевезення. При прийнятті вагона працівниками ст. Обарів, зауважень не надано.

Крім того, позивач стверджує, що відповідальність по збереженню вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу в кількості зазначеній в накладній покладена на залізницю, а отже за недостачу вантажу у вагоні №58876012 згідно залізничної накладної відповідає Залізниця.

Позивач вказує, що про прийняття Залізницею від Вантажовідправника для перевезення справні вагони із закритими люками з масою вантажу вказаною в перевізному документі свідчить той факт, що вагон № 58876012, який йшов в складі 6-ти вагонів, був відправлений зі станції Обарів без зауважень щодо відкритих люків та розсипання аміачної селітри. По маршруту слідування вагонів знаходиться вузлова станція Здолбунів Львівської залізниці, на якій обов'язково проводиться огляд вагонів та зважування їх для контролю маси вантажу. Оскільки на станції Здолбунів не було виявлено нестачу вантажу та факту неповного закриття люків вагону №58876012, то явним є те, що нестача вантажу сталася на відрізку від станції Здолбунів до станції Кривин.

З огляду на викладене позивач вбачає, що Залізницею не збережено вантаж під час перевезення, а отже недостача вантажу у вагоні №58876012 сталася з вини Залізниці.

Кількість недостачі вантажу становить 46 000 кг (комерційний акт АА № 000101/1/86 від 23.09.2011р.). Вартість вантажу визначається контрактом №756-11-044 від 22.0б.2011р. укладеним між ВАТ «Рівнеазот»та Фірмою NF TRADIMG AG. Відповідно до п 4.1. Контракту, ціна 1 ( однієї) метричної тони Товару на базі поставки СРТ Миколаїв складає 275 дол. США. Що еквівалентно 100867,31грн.

Таким чином, завдані збитки за недостачу вантажу в кількості 46 000 кг становлять 100 867,31 грн.

Так, з посиланням на факт виникнення нестачі, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на отримання вантажу.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Ст. 31 Статуту залізниць України (Статут) встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контеййери.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 113, 127 Статуту залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли не з її вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України " Про залізничний транспорт " залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону " Про залізничний транспорт " передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 114 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457, передбачено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.00 за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1.5% маси, зазначеної в перевізних документах для мінерального добрива.

Судом перевірено розрахунок позивача, відповідно до якого розмір нестачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить 10867,31 грн., встановлено, що при визначенні ціни позову ПАТ «Рінеазот»не було враховано положення п. 27 Правил видачі вантажів, а саме не враховано норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто.

Враховуючи, що маса вантажу - мінерального добрива у вагоні № 58876012 складала 63 200 кг норма недостачі складає 948 кг, таким чином недостача вантажу з урахуванням норми природної втрати склала 45052 кг та вартість нестачі складає 98788,56грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги частково, у зв'язку з чим з Одеської залізниці на користь Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" слід стягнути вартість нестачі вантажу в сумі 98788,56грн.

Судові витрати по судового збору в сумі 1975,77 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок Одеської залізниці.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код ЄДРПОУ 01071315) на користь Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" (33017, м. Рівне - 17, код ЄДРПОУ 05607824) 98788,56грн. - вартості нестачі, 1975,77 грн. -судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 05.06.12р.

Суддя Літвінов С.В.