Рішення № 24502336, 07.06.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.12 Справа № 30/5014/986/2012

За позовом

Державного підприємства "Придніпровська залізниця" , м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 39 055 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 398 від 01.01.2012;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 1-3/3д-23 від 30.12.2011;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 39 055 грн. 00 коп., згідно ст.ст. 118,122 Статуту залізниць за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у зв'язку із тяжким фінансовим станом підприємства.

Представник позивача проти вищезазначеного клопотання про зменшення розміру штрафу заперечив.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

12.11.2011 зі станції Фащівка Донецької залізниці Державне підприємство "Ровенькиантрацит" здійснило відправлення вагону №67887752 згідно накладної № 51055192 на станцію Ізмаїл (експорт) Одеської залізниці.

15.11.2011 при прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці було проведено переважування маси вантажу вагону.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні №67887752 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 70 700 кг, замість 69 000 кг, що на 1 700 кг більше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції та за результатами складено комерційний акт АА № 042248/576 від 15.11.2011.

Крім цього, невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні на станції призначення Ізмаїл (експорт) Одеської залізниці, за результатами якого складено комерційний акт АА №042248/576/380 від 15.11.2011.

Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць у сумі 39 055 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив та просив зменшити суму штрафу.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

В даному випадку, відповідач, за накладною № 51055192 зі станції Фащівка Донецької залізниці відправив вугілля -антрацит вантажоодержувачу - Ізмаїльському морському торговому порту на станцію призначення -Ізмаїл (експорт) Одеської залізниці.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

При контрольному переважуванні на станції Нижньодніпровськ -Вузол Придніпровської залізниці була встановлена невідповідність фактичної маси вугілля даним, зазначеним у накладній.

Так, у вагоні №67887752 виявлено, що маса нетто вантажу складає 70 700 кг, замість 69 000 що на 1 700 кг більше, ніж визначено у накладній;

За вказаними вище фактами складено акт загальної форми № 1989 від 15.11.2011 і комерційний акт АА № 042248/576 від 15.11.2011., які відповідач не оскаржив та не оспорив.

В той же час, в комерційному акті АА № 042248/576 від 15.11.2011 зазначено, що навантаження рівномірне, нижче бортів на 15-20 см, двері та люки вагону закриті, течі вантажу не було, маркування не порушене. В технічному стані вагон справний.

Відповідно до відмітки на комерційному акті 042248/576/380 від 15.11.2011 станцією призначення здійснено відмітку «під час перевірки різниці проти цього акту не виявлено».

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 67879288 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту АА 042248/576 від 15.11.2011 (а.с.10). контрольне переважування вагону №67887752 проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей в накладній зафіксований актом загальної форми № 1989 від 15.11.2011 і комерційним актом АА № 042248/576 від 15.11.2011.

В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно накладної № 51055192 провізна плата на один вагон становить 7 811 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума штрафу складає 39 055 грн. 00 коп. (7 811 Х 5 = 39 055).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

За таких обстави позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену масу вантажу у накладній є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Але в даному випадку відповідачем не доведений суду факт наявності будь-яких обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру відповідних штрафних санкцій. Крім цього, відповідачем був припущений факт перевищення маси вантажу, що потягло за собою здійснення залізницею дій щодо вивантаження вантажу, навантаження його до іншого вагону та інше. Також збитковість підприємства відповідача не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. В той же час, слід визначити, що зменшення розміру штрафних санкцій є саме правом, а не обов'язком суду.

Виходячи з наведеного, підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не має.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 39 055 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного законодавства в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, б.6, код 32320704, на користь:

- Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,108, код 01073828 штраф у сумі 39 055 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 08.06.2012.

Суддя Т.А.Василенко