Рішення № 24502219, 07.06.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.12 Справа № 6/5014/1220/2012

За позовом

Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 25 170 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_1, дов. № 03/5-548 від 30.12.2011;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 25 170 грн. 00 коп. штрафу, згідно ст.ст. 118,122 Статуту залізниць за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.

Позивач не скористався правом на участь свого представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Проте, від представника позивача до суду надійшла заява від 31.05.2012, за якою останній просить розглядати справу за умови його відсутності.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву від 07.06.2012, за яким останній проти позовних вимог заперечує та вказує на те, що переважування вантажу є недостовірним, бо в документах доданих до позовної заяви є протиріччя. Крім цього, зазначає, що позивачем не надано доказів того, ким був підписаний комерційний акт.

Також, представником відповідача подане клопотання, за яким останній просить суд відповідно до ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити суму штрафу у зв'язку із тяжким фінансовим станом.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

10.12.2011 зі станції Слов'яносербськ Донецької залізниці Державне підприємство "Луганськвугілля" здійснило відправлення групи вагонів із вантажем - вугілля кам'яне, згідно накладної №51937662 на станцію призначення Черкаси Одеської залізниці, вантажоодержувачу -Черкаській ТЕЦ.

Так, у накладній №51937662 відповідачем вказано, що у вагоні №65383218 маса нетто вантажу складає 64 000 кг.

При прибутті вагону на станцію Знам'янка Одеської залізниці було проведено перевірку маси вантажу. За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні №65383218 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 59 400 кг., замість 64 000 кг., що на 4 600 кг. менше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції і складено комерційний акт АА № 02191/1305/140 від 13.12.2011.

Оскільки, відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст.ст. 118, 122 Статуту Залізниць у загальній сумі 25 170 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд зменшити суму штрафу.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

В даному випадку, відповідач, за накладною №51937662 зі станції Слов'яносербськ Донецької залізниці відправив вугілля кам'яне вантажоодержувачу - Черкаській ТЕЦ на станцію призначення -Черкаси Одеської залізниці.

При контрольному переважуванні на станції Знам'янка Одеської залізниці була встановлена невідповідність фактичної маси вугілля даним, зазначеним у накладній.

Так, у вагоні №65383218 виявлена маса нетто вантажу 59 400 кг, замість 64 000 кг., що на 4 600 кг. менше, ніж визначено у накладній.

За вказаним вище фактом складено акт загальної форми №36747 від 12.12.2011 та комерційний акт АА № 02191/1305/140 від 13.12.2011, які відповідач не оскаржив та не оспорив.

В той же час, в комерційному акті зазначено, що вагон прибув у комерційному та технічному відношенні справним та його маркування не порушено.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084 якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.

У вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження

вантажу під час перевезення.

Згідно абзацам 1-2 п.9 Правил у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється поставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Як свідчать матеріали справи та наведені вище обставини, позивачем не було припущено порушень при складанні відповідних актів.

В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Згідно накладної №51937662 провізна плата на один вагон становить 5 034 грн. 00 коп., у зв'язку з чим, розмір штрафу складає 25 170 грн. 00 коп. 5 034,00 Х 5 = 25 170.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У даному випадку позивачем не доведений суду факт наявності збитків у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору. Також слід визначити, що відповідач є збитковим підприємством та знаходиться у тяжкому фінансовому стані.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи

В даному випадку, позивачем не доведено суду, що йому були спричинені будь-яки збитки в наслідок невірно зазначених відомостей про масу вантажу, які були припущені відповідачем у наведених вище накладних.

Також, недовантаження вугілля не потягло за собою будь-яких наслідків і для безпеки залізниці або її шляхів та інших осіб.

Виходячи з наведеного слід вказати, що позивач нарахував штрафні санкції правомірно, але суд вважає за можливе зменшити їх до 5 034 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного законодавства в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ч.3 ст. 83 ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лермонтова,б.1В, код 32473323 на користь:

- Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса, вул.Пантелеймонівська, б.19, код 01071315, штраф у сумі 5 034 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 08.06.2012.

Суддя Т.А.Василенко