ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" травня 2012 р. Справа № 23/033-12
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства", м. Славутич
до Закритого акціонерного товариства „Єврофлекс", м. Славутич
про стягнення 149403,58 грн.
секретар судового засідання Бердило І.П.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (доручення №01-07/103 від 19 січня 2012 року);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 5 листопада 2011 року).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство „Управління житлово-комунального господарства" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Єврофлекс" (далі -відповідач) про стягнення 149403,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 січня 2009 року за №71-09-Т, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 146808,01 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1444,68 грн., 3% річних в розмірі 432,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 718,72 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 19 квітня 2012 року та призначено справу до розгляду на 15 травня 2012 року.
15 травня 2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 30 травня 2012 року.
У судовому засіданні 30 травня 2012 представник відповідача подав суду відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги в частині стягнення 113566,77грн. основного боргу, 1 444,68грн. пені та 432,17грн. 3 % річних визнав у повному обсязі, проти задоволення 33 241,68грн. основного боргу та 99,73грн. інфляційних втрат заперечив. Представник позивача позов підтримав повністю.
30 травня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між Комунальним підприємством „Управління житлово-комунального господарства" (за договором -енергопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством „Єврофлекс" (за договором - споживач) 01 січня 2009 року укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за №71-09-Т.
Відповідно до пункту 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах на об'єкт, розташований за адресою: м. Славутич, вул. Сосновий проїзд, 7 (санпропускник № 3), а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
У відповідності до пункту 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з Додатком 1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення -в період опалювального сезону.
Вартість теплової енергії в гарячій воді визначається відповідно до затверджених уповноваженим державним органом тарифів. Тариф на теплову енергію згідно Рішенню виконавчого комітету Славутицької міської ради № 769 від 03.12.2008р. з 01.12.2008 року складає 437,71 грн./Гкал з ПДВ. Тарифи на теплову енергію визначені в пункті 6.2. договору можуть змінюватися у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів та рішень. Уразі зміни тарифів на теплову енергію Сторонами здійснюється перерахунок спожитої теплової енергії за новими тарифами, що оформляється додатковими угодами до договору. Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач щомісячно до 1-го числа поточного місяця перераховує на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації попередню оплату у розмірі 70 % від суми послуг з постачання теплової енергії за поточний місяць, відповідно до заявлених обсягів постачання та затвердження тарифів на теплову енергію. Остаточний розрахунок проводиться споживачем після пред'явлених енергопостачальною організацією відповідних рахунків на оплату та актів виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунків (пункти 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7 договору).
Відповідно до пунктів 10.1 та 10.4 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту підписання представниками сторін і діє до повного взаєморозрахунку. Термін надання послуги з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
01.01.2009р. між Комунальним підприємством „Управління житлово-комунального господарства" (за договором - енергопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством „Єврофлекс" (за договором - споживач) укладено додаткову угоду до договору № 71-09-Т від 01.01.2009р. на постачання теплової енергії в гарячій воді.
Згідно п. 1 додаткової угоди № 1 від 01.01.2009р. сторони вирішили п. 6.8 договору викласти в наступній редакції: „За наявністю заборгованості у споживача за договором, енергопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за одержану теплову енергію в гарячій воді, спожиту в минулі періоди за договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу".
03.01.2011р. між Комунальним підприємством „Управління житлово-комунального господарства" (за договором -енергопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством „Єврофлекс" (за договором - споживач) укладено додаткову угоду № 2 до договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 71-09-Т від 01.01.2009р.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 від 03.01.2011р. сторони вирішили п. 6.2 договору викласти в наступній редакції: „Тариф на постачання теплової енергії діючий: з 01.01.2009р. складає -542,17 грн./Гкал з ПДВ, згідно рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради від 11.02.2009 року за № 39; з 01.05.2009р. складає -549,69 грн./Гкал з ПДВ, згідно рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради від 26.05.2009р. за № 208; з 01.11.2009р. складає -583,79 грн./Гкал з ПДВ, згідно рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради від 07.10.2009 року за № 370; з 01.01.2011р. складає -609,504/Гкал з ПДВ, згідно Постанови НКРЕ від 14.122010 року за № 1718".
30.09.2011р. між Комунальним підприємством „Управління житлово-комунального господарства" (за договором - енергопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством „Єврофлекс" (за договором - споживач) укладено додаткову угоду № 4 до договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 71-09-Т від 01.01.2009р.
Згідно п. 1 додаткової угоди № 4 від 30.09.2011р. сторони вирішили п. 6.2 договору викласти в наступній редакції: „Тариф на постачання теплової енергії діючий: з 01.10.2011р. складає -732,26 грн./Гкал з ПДВ, згідно Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 44 від 30.09.2011р.".
На виконання п. 1.1. договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 січня 2009 року за №71-09-Т позивач за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року поставив, а відповідач прийняв у позивача теплову енергію на загальну суму 125295,56 грн., що підтверджується актами про використання теплової енергії за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року на суму 125295,56 грн., підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору, які наявні в матеріалах справи.
Крім того, суд встановив, що позивач у березні 2012 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 33241,68грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про використання теплової енергії за березень 2012р., підписаним та скріпленим печаткою позивача.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки теплової енергії в березні 2012 року за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 січня 2009 року за №71-09-Т свідчить відсутність претензій та зауважень відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем за період з грудня 2011 року по березень 2012 року поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 158537,24 грн. (125295,56 грн. + 33241,68грн.).
Також позивачем відповідачу для оплати виставлено рахунки-фактури на загальну суму 158537,24 грн., що містяться в матеріалах справи, які залишилися частково оплаченими відповідачем.
Судом встановлено, що відповідач в порушення п. 6.7. договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 січня 2009 року за №71-09-Т за отриману від позивача теплову енергію розрахувався частково на загальну суму 11729,23 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про нарахування та оплату послуг за період з 01.01.2011р. по 05.04.2012р., а також поясненнями представників сторін, внаслідок чого станом на момент судового розгляду справи борг відповідача перед позивачем за поставлену за період з грудня 2011 року по березень 2012 року теплову енергію складає 146808,01 грн. (158537,24 грн. - 11729,23 грн.), що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про нарахування та оплату послуг за період з 01.01.2011р. по 05.04.2012р.
Предметом позову є вимоги про стягнення 146808,01 грн. заборгованості, 1444,68 грн. пені, 718,72 грн. інфляційних втрат та 432,17 грн. 3% річних.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною шостою ст. 19 Закону України „Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків (ч. 3 ст. 24 Закону України „Про теплопостачання").
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 січня 2009 року за №71-09-Т за період з грудня 2011р. по березень 2012р. поставив, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 158537,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про використання теплової енергії за період з грудня 2011 року по березень 2012 року на загальну суму 158537,24 грн.; відповідач в порушення п. 6.7. договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 січня 2009 року за №71-09-Т за отриману від позивача теплову енергію розрахувався частково на загальну суму 11729,23 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про нарахування та оплату послуг за період з 01.01.2011р. по 05.04.2012р., а також поясненнями представників сторін, внаслідок чого станом на момент судового розгляду справи борг відповідача перед позивачем за поставлену за період з грудня 2011 року по березень 2012 року теплову енергію складає 146808,01 грн. (158537,24 грн. - 11729,23 грн.), що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про нарахування та оплату послуг за період з 01.01.2011р. по 05.04.2012р.
З огляду на те, що борг відповідача перед позивачем на момент прийняття судового рішення складає 146808,01 грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 146808,01 грн. заборгованості є обґрунтованою.
Посилання представника відповідача на те, що позовна вимога в частині стягнення 33241,68 грн. в якості оплати за теплову енергію за березень 2012 року є необґрунтованою, передчасною та не підтверджується матеріалами справи не приймаються судом, оскільки, у відповідності до п. 6.7. договору остаточний розрахунок проводиться споживачем після пред'явлених енергопостачальною організацією відповідних рахунків на оплату та актів виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунків, в той час як 05.04.2012 р. спірний рахунок-фактуру № ТП-000000302 від 31.03.2012 р. на загальну суму 33241,68 грн. отримано представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на спірному рахунку.
Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що відповідачем належними та допустимими доказами у розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду факту непостачання позивачем теплової енергії в березні 2012 року (акту, претензії, вимоги тощо).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 січня 2009 року за №71-09-Т, позивачем за період з 04.02.2012 р. по 10.04.2012 р. нарахована пеня в сумі 1444,68 грн., зокрема: 237,31 грн. за період з 28.02.2012 р. по 10.04.2012 р. на суму боргу 13305,28 грн., 1076 грн. за період з 04.02.2012 р. по 10.04.2012 р. на суму боргу 38390,93 грн., 131,37 грн. за період з 06.03.2012 р. по 10.04.2012 р. на суму боргу 61870,12 грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Пунктом 7.3.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію, передбачених пунктом 6.7. договору споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, 3 % річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно вірного арифметичного розрахунку, зробленого судом на підставі чинного законодавства, розмір пені, нарахованої за період з 04.02.2012 р. по 10.04.2012 р. загалом становить 2 245,40 грн., зокрема: 238,84 грн. за період з 28.02.2012 р. по 10.04.2012 р. на суму боргу 13305,28 грн., 1079,35 грн. за період з 04.02.2012 р. по 10.04.2012 р. на суму боргу 38390,93 грн., 927,21 грн. за період з 06.03.2012 р. по 10.04.2012 р. на суму боргу 61870,12 грн. Відтак, вимога про стягнення 1444,68 грн. пені підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 січня 2009 року за №71-09-Т, позивачем за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. нараховано 718,72 грн. інфляційних втрат та 432,17 грн. 3% річних за період з 28.02.2012 р. по 10.04.2012 р.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно вірного арифметичного розрахунку, зробленого судом на підставі чинного законодавства, розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. та 3% річних, нарахованих за період з 28.02.2012 р. по 10.04.2012 р. складає 626,15 грн. інфляційних втрат та 441,50грн. 3% річних. Відтак, вимога про стягнення 718,72 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в розмірі 626,15 грн., а вимога про стягнення 432,17 грн. 3% річних підлягає задоволенню повністю.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про неправомірність нарахування позивачем інфляційних втрат у сумі 99,73 грн. за березень 2012 року на суму боргу 33241,68грн., тому що у березні 2012 року у відповідача була відсутня заборгованість, яка виникла за поставлену останньому позивачем теплову енергію у березні 2012 року (рахунок-фактуру № ТП-000000302 від 31.03.2012 р. на загальну суму 33241,68 грн. отримано представником відповідача 05.04.2012 р., що підтверджується підписом останнього на спірному рахунку.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 146808,01 грн. заборгованості, 1444,68 грн. пені, 626,15 грн. інфляційних втрат та 432,17 грн. 3% річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Єврофлекс" (07100, Київська область, м. Славутич, Промбаза, РБУ, код 30951663) на користь Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства" (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, буд. 8, код 31476318) - 146808 (сто сорок шість тисяч вісімсот вісім) грн. 01 коп. заборгованості, 1444 (одну тисячу чотириста сорок чотири) грн. 68 коп. пені, 626 (шістсот двадцять шість) грн. 15 коп. інфляційних втрат, 432 (чотириста тридцять дві) грн. 17 коп. 3% річних та 2986 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 22 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 01.06.2012р.
СуддяД.Г. Заєць
Судове рішення № 24501695, Господарський суд Київської області було прийнято 30.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 23/033-12 . Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: