Рішення № 24501504, 31.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/3820-2012 31.05.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», м.Київ

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій», м.Київ

про: визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва

за участю:

представника Позивача -ОСОБА_1 (дов. №б/н від 15.03.2012р.);

представника Відповідача - ОСОБА_2 (за дов. № б/н від 01.09.2010р.);

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій», м.Київ (далі - Відповідач) про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва -школу-садок на 300 місць, що знаходиться в м.Києві по вул. Голосіївська,13 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2012р. порушено провадження за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначений на 18.04.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2012р. розгляд справи було відкладено на 23.05.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.

23.05.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшли додаткові документи по справі, а саме: копія Акту звіряння № 1 від 31.12.2007р., копія Акту звіряння № 3 від 31.12.2009р., копія Акту звіряння № 2 від 31.12.2008р., копія Акту звіряння № 4 від 31.12.2010р.

23.05.2012р. від Відповідача через канцелярію надійшла заява про визнання позовних вимог, відповідно до якої Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсягу та не заперечував проти задоволення позовних вимогу у повному обсягу.

В судовому засіданні 23.05.2012р. представник Позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 23.05.2012р. було оголошено перерву до 31.05.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2012р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 31.05.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник Відповідача в судовому засіданні 31.05.2012р. підтримав заяву про визнання позову в повному обсягу.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2004 року між Позивачем (Підрядник) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір підряду на капітальне будівництво № 5.

Відповідно до п. 1.1 Договору підряду Підрядник зобов'язується на свій ризик збудувати і здати у встановлений строк об'єкти житлового комплексу по вул. Голосіївській, 13 у Голосіївському районі м.Києва (надалі текстом - Обєкти), зазначені у п.1.3 цього Договору, та виконати інші будівельні роботи відповідно до проектної документації та кошторису, визначених п.5 цього Договору (надалі за текстом - проектно-кошторисна документація), а Замовник зобов'язується надати Підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти від Підрядника завершені Об'єкти та інші будівельні роботи та оплатити їх.

Будівництво житлового комплексу здійснювалось на земельній ділянці, наданій Відповідачу на підставі Рішення Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»№ 549/709 від 26.06.2003 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до вказаного Рішення Відповідачу надано в корострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 5,79 га. для будівництва житлового комплексу з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення на вул. Голосіївській, 13 у Голосіївському районі.

17.11.2003р. між Відповідачем та Київською міською радою було підписано Договір оренди земельної ділянки.

27.04.2005р. Службою «Київдержекспертиза»Відповідачу як замовнику будівництва видано Позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту житлового комплексу з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення на вул. Голосіївська, 13 у Голосіївському районі м. Києва, копія якого міститься в матеріалах справи.

27.06.2008р. Службою «Київдержекспертиза»Відповідачу видано Позитивний висновок комплексної державної експертизи коригування проекту житлового комплексу з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення на вул. Голосіївська, 13 Голосіївському районі м. Києва (архітектурно - будівельні рішення), копія якого міститься в матеріалах справи.

17.06.2005р. та 07.08.2008р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва, Позивачу було видано Дозволи на виконання будівельних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач здійснював будівництво зазначеного комплексу на підставі Ліцензії на здійснення будівельної діяльності, виданої 11.09.2003р. Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

10.01.2006р. між Позивачем (Сторона-2) та Відповідачем (Сторона-1) було укладено інвестиційний Договір № 1 про інвестування будівництва житлового комплексу з елементами інфраструктури по вул. Голосіївській, 13 у Голосіївському районі міста Києва.

15.03.2006р. між сторонами була підписано нову редакцію Інвестиційного Договору № 1 про інвестування будівництва житлового комплексу з елементами інфраструктури по вул. Голосіївській, 13 у Голосіївському районі міста Києва.

Відповідно до п.1.1 Інвестиційного договору (нова редакція), Сторони зобов'язуються спільно здійснити інвестування проектування, будівництва та введення в експлуатацію Житлового комплексу з елементами інфраструктури по вул. Голосіївській, 13 у Голосіївському районі міста Києва (надалі за текстом -Об'єкт), з метою подальшого набуття прав володіння, користування, розпорядження площами жилих та нежилих приміщень Об'єкта (надалі -приміщення Об'єкта) на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.1.1 Інвестиційного договору (нова редакція) Позивач та Відповідач зобов'язались спільно здійснити інвестування будівництва Житлового комплексу з елементами інфраструктури по вул. Голосіївській, 13 у Голосіївському районі м. Києва, який складається з наступних об'єктів нерухомості: житловий будинок 1 (4 секції) (частина); житловий будинок 2 (4 секції); житловий будинок 3 (5 секцій); вбудовано-прибудовані об'єкти інфраструктури для обслуговування населення (частина); наземно-підземний паркінг; школа-садок; блок соціально-побутового призначення (з окремим паркінгом); окремий підземний паркінг.

Згідно до п.4.2 Інвестиційного договору (нова редакція), Сторони своїми інвестиціями зобов'язуються забезпечити будівництво Об'єкта в наступному співвідношенні:

4.2.1 Сторона -1 (Відповідач) в розмірі 0,20% вартості будівництва Об'єкта;

4.2.2 Сторона -2 (Позивач) в розмірі 99,80% вартості будівництва Об'єкта.

Відповідно до п.3.11 Інвестиційного Договору (нова редакція), Сторона-1 є відповідальною за своєчасне введення Об'єкта в експлуатацію.

Як вбачається з п.3.12 Інвестиційного Договору, Сторони протягом п'яти календарних днів, з моменту введення Об'єкта (або окремих об'єктів нерухомості Об'єкта) в експлуатацію, здійснюють остаточний розподіл площі Об'єкта (або окремих об'єктів нерухомості Об'єкта) відповідно внесених інвестицій кожної із Сторін. Остаточний розподіл площі Об'єкта між сторонами оформлюється письмовим документом на підставі даних технічної інвентаризації БТІ.

Пунктом 3.13 Інвестиційного Договору (нова редакція) встановлено, що Сторона-1 протягом 20 календарних днів з моменту введення Об'єкту (або окремих об'єктів нерухомості Об'єкта) в експлуатацію забезпечує комплектність пакету документів, необхідних для подання до Головного управління комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації з метою оформлення права власності на приміщення, які закріплені за Сторонами.

Відповідно до п.3.14 Інвестиційного Договору (нова редакція), Сторона-2 забезпечує підготовку всіх необхідних документів передбачених Розпорядженням Київської міської адміністрації «Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна»від 31 серпня 2001 року № 1320.

Згідно до п.7.3 Інвестиційного Договору встановлено (нова редакція), що право власності на приміщення Об'єкта (як інвентаризовані об'єкти нерухомості) виникає у Сторін з моменту введення закріплених за Сторонами приміщень в експлуатацію у встановленому чинним законодавством України порядку, отримання свідоцтв про право власності на відповідні об'єкти нерухомості та реєстрації права власності у встановленому чинним законодавством України порядку.

Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 02.10.2007р. до Інвестиційного Договору № 1 про інвестування будівництва житлового комплексу з елементами інфраструктури по вул. Голосіївській, 13 у Голосіївському районі міста Києва., а саме п.7.2, встановлено, що право розпорядження правами на приміщення Об'єкта виникає у Сторін з моменту підписання додатку до цього Договору, яким визначається належність такої площі Сторонам.

Станом на 01.02.2012р. всі будівлі житлового комплексу, крім школи-садка, введені до експлуатації та розподілені за Позивачем та Відповідачем відповідно до умов Інвестиційного договору.

Відповідно до Додатку № 5 до Інвестиційного договору від 10.02.2009р. школа-садок загальною площею 7 649,00 кв.м., розташована у місті Києві по вулиці Голосіївська, 13 розподіляється за Позивачем.

Відповідно до п. 3 Додатку № 5 до Інвестиційного договору від 10.02.2009р. Відповідач зобов'язувався передати Позивачу школу-садок в строк до 31.12.2011р. за актом приймання-передачі, проте не здійснив передачі.

01.02.2012р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою виконати умови п.3 Додатку № 5 до Інвестиційного договору від 01.02.2009р. та передати йому за актом приймання-передачі школу-садок.

Відповідачем 10.02.2012р. було надіслано Позивачу лист, відповідно до якого Відповідач повідомив про відмову від передачі Позивачу школи-садка, посилаючись на те, що має намір самостійно добудувати вказаний об'єкт та ввести його в експлуатацію.

За таких обставин, вважаючи відмову від передачі Відповідачем школи-садка незаконною, та такою, що порушує умови інвестиційного договору, а отже й права Позивача на школу-садок загальною площею 7649,00 кв.м., останній звернувся до суду із позовом про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва -школу-садок на 300 місць, що знаходиться в м.Києві по вул. Голосіївська,13 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд».

Відповідач визнав позов у повному обсязі, про що зазначив у поданій через канцелярію суду заяві про визнання позовних вимог.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідачів такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.316 ЦК України право власності є право на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно до ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва -школу-садок на 300 місць, що знаходиться в м.Києві по вул. Голосіївська,13 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд».

Судом встановлено, що Відповідно до п. 3 Додатку № 5 до Інвестиційного договору від 10.02.2009р. Відповідач зобов'язувався передати Позивачу школу-садок в строк до 31.12.2011р. за актом приймання-передачі, проте не здійснив передачі.

01.02.2012р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою виконати умови п.3 Додатку № 5 до Інвестиційного договору від 01.02.2009р. та передати йому за актом приймання-передачі школу-садок.

Відповідно до п.7.3 Інвестиційного Договору (нова редакція) встановлено, що право власності на приміщення Об'єкта (як інвентаризовані об'єкти нерухомості) виникає у Сторін з моменту введення закріплених за Сторонами приміщень в експлуатацію у встановленому чинним законодавством України порядку, отримання свідоцтв про право власності на відповідні об'єкти нерухомості та реєстрації права власності у встановленому чинним законодавством України порядку.

Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Крім того, до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації право власності на цей об'єкт не виникає. До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та ніше майно, що булло використано в процесі будівництва. Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України встановлено право особи, що створила об'єкт нерухомого майна зі своїх матеріалів, або набуває на нього права власності на підставі договору або закону, укладати договори щодо зазначеного об'єкта незавершеного будівництва. При цьому, для реєстрації права власності набувача на такий об'єкт незавершеного будівництва надаються документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисна документація.

Таким чином, ст.331 Цивільного кодексу України не передбачена можливість визнання права власності на недобудоване майно в судовому порядку.

Аналогічна позиція закріплена й у Постанові Верховного суду України від 19.09.11р. у справі №18/314.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги Позивача про визнання права власності на спірний недобудовані об'єкт такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо визнання Відповідачем позовних вимог у повному обсягу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову суперечить законодавству, у зв'язку з чим суд не приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення по справі.

Судові витрати покладаються на Позивача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», м. Київ (код ЄДРПОУ: 30153713) в повному обсягу.

У судовому засіданні 31.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 06.06.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева