Рішення № 24501326, 17.05.2012, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 709/1108/2011

Провадження по справі № 2/709/100/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

17.05.2012 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Марусяк М.О.

при секретарі - Беднар О.О.

з участю: третьої особи - ОСОБА_1

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_3, як представника за дорученням в інтересах ОСОБА_4 до відділу реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, Рахівської державної нотаріальної контори Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, який діє, як представник за дорученням в інтересах ОСОБА_4, звернувся в суд з позовом до відділу реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, Рахівської державної нотаріальної контори Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначив, що позивачка, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала у фактичному шлюбі із громадянином ОСОБА_5 з грудня 1977 року по день його смерті, і за цей час вони проживали однією сім'єю у його житловому будинку АДРЕСА_1. Вони разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, рахували себе однією сім'єю, але державної реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану із-за певних суб'єктивно - об'єктивних обставин, не провели. Від проживання у фактичному шлюбі дітей у них не народилося. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 разом з надвірними спорудами та господарськими прибудовами, в якому проживала ОСОБА_4 із ОСОБА_5, більше 33 років. За цей час дане нерухоме майно істотно збільшилося та змінилося, значно збільшилося в ціні та якості за рахунок трудових та грошових затрат подружжя. Спадкоємців першої, другої та третьої за законом у ОСОБА_5 немає. Дані обставини уже були предметом судового розгляду, внаслідок чого Рахівським районним судом Закарпатської області 11.03.2011 року було винесено рішення в порядку окремого провадження, за яким встановлено юридичний факт проживання ОСОБА_4 із громадянином ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 грудня 1977 року. Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 28.09.2011 року дане рішення було скасоване, позов залишено без розгляду, оскільки виявлено спір про право. Винесення судового рішення про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно його матері для пред'явлення документів до державної нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 За таких обставин просили винести судове рішення, за яким встановити факт проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1 грудня 1977 року. Визнати за громадянкою ОСОБА_4, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав на праві приватної власності громадянину ОСОБА_5. Судові витрати просили залишити за позивачкою.

В судове засідання позивачка, ОСОБА_4 та її представники не з'явилися. Однак представник позивачки, ОСОБА_7 надіслала заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує, з підстав зазначених в позовній заяві. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача, відділу державної реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області в судовому засіданні присутній не був. Начальник відділу ОСОБА_8 надала заяву про розгляд справи без участі представника відділу, з позовними вимогами згідна. Не заперечує проти визнання факту спільного проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1 грудня 1977 року.

Представник відповідача, Рахівської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явився, однак завідуюча Рахівською ДНК - Пріц О.І. надіслала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги не визнає.

Третя особа ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просили у позові відмовити, оскільки на ім'я ОСОБА_1. видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Допитані в ході розгляду справи, в якості свідків та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ствердили суду, що вони проживають по сусідству, з будинком АДРЕСА_1 та знають, що ОСОБА_4 та нині померлий ОСОБА_5 протягом останніх десяти років разом не проживали.

Поряд з цим суд не бере до уваги заяви свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, оскільки вони не були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань. та не підтвердили свої показання у судовому засіданні. Окрім того зі змісту їхніх заяв слідує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали разом у будинку АДРЕСА_2, що не має жодного відношення для вирішення даної справи.

Суд заслухавши третю особу та її представника, взявши до уваги пояснення свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 256 ЦПК України у порядку окремого провадження підлягають встановленню факти проживання чоловіка та жінки без шлюбу однією сім'єю. Однак враховуючи те, що у даній справі наявний спір про право даний позов повинен розглядатися в порядку позовного провадження.

Нормами статей Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю утворюють особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я виникає на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Так, судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_4 з 1977 року, проживала однією сім'єю у фактичному шлюбі з ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1. Вели спільне господарство, мали спільний бюджет та були пов'язані спільним побутом. Дане підтверджується актом депутата Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 11.05.2004 року, копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 09 лютого 2004 року, де зазначено, що місце прописки ОСОБА_4: АДРЕСА_1, поясненнями свідків на підтвердження спільного проживання та родинних стосунків ОСОБА_4

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_4 про встановлення факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 грудня 1977 року.

Встановлення юридичного факту потрібно позивачці для оформлення спадкових прав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, про що виконкомом Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області вчинено відповідний запис акта про смерть.

Після його смерті відкрилася спадщина на належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 разом з надвірними спорудами та господарськими прибудовами. Право власності померлого ОСОБА_5 на вищевказаний будинок, підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24949111, виданим 29.12.2009 року КП «БТІ»Рахівської районної ради.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.10.2011 року, спадкоємцем усього майна, в тому числі: житлового будинку АДРЕСА_1, яке належало на праві власності померлому ОСОБА_5 -є його племінниця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до положень частин 1-2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В позовній заяві позивачка, не просить скасувати свідоцтво про право власності за законом видане ОСОБА_1.

Окрім того у відповідності до ст. 1264 ЦК України захищає права тих осіб, яких спадкодавець вважав членами своєї сім'ї і які проживали з ним впродовж достатньо тривалого часу (п'ять років), вели спільне господарство. Отже, встановлення факту спільного проживання має значення для захисту матеріальних інтересів осіб, які спільно проживають, оскільки вказаною статтею передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Враховуючи те, що позивачка ОСОБА_4 у позовних вимогах не конкретизувала по яку саме дату необхідно встановити факт спільного сумісного проживання однією сім'єю між нею та нині померлим громадянином ОСОБА_5, в судове засідання позивачка не з'являлася, а з матеріалів справи не можливо встановити по який саме час позивачка та ОСОБА_5 проживали разом, у зв'язку, з вище наведеним суд не може встановити, чи громадянка ОСОБА_4 підпадає під коло спадкоємців четвертої черги за законом.

При розгляді даної цивільної справи суд керується положеннями статей 58-59 ЦПК України, згідно яких належними є ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до положень статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись положеннями статті 212 ЦПК України суд оцінює всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності

У відповідності до положень статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу приписів статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Враховуючи вище наведене та зважаючи на обставини справи, ті докази, які були здобуті судом в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, у задоволенні позовної вимоги про визнання за громадянкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав на праві приватної власності громадянину ОСОБА_5 слід відмовити, оскільки позивачкою не надано доказів того, що вона останні п'ять років проживала разом з спадкодавцем ОСОБА_5, однією сім'єю, вела з ним спільне господарство та спільний побут, а тому не має підстав вважати, що вона має право на спадкування у відповідності до ст. 1264 Цивільного кодексу України. Окрім того, з матеріалів цивільної справи вбачається, що даний житловий будинок належить згідно свідоцтва на право власності за законом громадянці, ОСОБА_1.

Враховуючи, що ухвалою Рахівського районного суду від 01.02.2012 року було вжито заходів по забезпеченню позову, а саме накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та заборону вчиняти дії по відчуженню предмету позову суд на підставі ч.6 ст. 154 ЦПК України скасовує заходи забезпечення позову.

На підставі наведеного, ст.ст. 1, 10, 58, 60, 61, 88, 154, 212, 213, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3, як представника за дорученням в інтересах ОСОБА_4 до відділу реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, Рахівської державної нотаріальної контори Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Встановити факт проживання громадянки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 із громадянином ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 грудня 1977 року.

У задоволенні позовної вимоги про визнання за громадянкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав на праві приватної власності громадянину ОСОБА_5 - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 01 лютого 2012 року.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Марусяк М.О.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Марусяк М.О.