Рішення № 24501320, 31.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/4529-2012 31.05.12

За позовом Заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

до Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

про внесення змін до договору № 32-11

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від прокуратури: не з'явилися;

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: ОСОБА_1 -довіреність №0356/11 від 21.05.2012;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «МТС УКРАЇНА» про внесення змін до Договору оренди № 32-11 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.09.2011 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 96 від 14.09.11р. «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1995 року № 629 «Про затвердження Методики оцінки вартості об'єкті оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядок надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів»і від 4 жовтня № 786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна»і в зв'язку з цим позивач вважає, що необхідно внести зміни до п. 3.1. Договору оренди № 32-11, а саме змінити розмір орендної плати.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, внісши зміни до п. 3.1. Договору оренди № 32-11, виклавши вищевказаний пункт Договору оренди № 32-11 в новій редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренд державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від жовтня 1995р. № 786 з урахуванням змін і доповнень до неї і становить без ПДВ з; базовий місяць розрахунку (перший місяць оплати за новими орендними ставками) - вересень 2011р. 4999,11 грн.

Ухвалою від 11.04.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.05.2012.

07.05.2012 представник прокуратури у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника прокуратури у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 31.05.2012.

10.05.2012 через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Через канцелярію суду 31.05.2012 представник відповідача подав письмове доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 31.05.2012 представник відповідача та прокуратури не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача позовні не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 31.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (далі по тексту - Орендодавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством «МТС Україна»(далі по тексту - Орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 32-11 індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності (далі по тексту - Договір).

Цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 04 березня 2011 р. до 02 березня 2014 р. включно (п. 10.1. Договору).

Згідно з п. 1.1. Договору Орендодавець передає. а Орендар приймає: в строкове платне користування, без права приватизації, передачі в суборенд, переходу права власності третім особам державне нерухоме майно - 1/4 частину радіовежі (реєстровий номер 08589044.19.AAAAАЖА902) (надалі - Майно), розміщене за адресою: м. Ніжин, вул. Студентства 2, що перебуває на балансі Управління Міністерства надзвичайних ситуації України у Чернігівській області (далі -«Балансоутримувач»), вартість якого визначене згідно зі звітом про оцінку на 10.12.10 р. і становить за незалежною оцінкою 142 695,77 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору Майно передається в оренду для розміщення обладнання стільникового мобільного зв'язку.

Як слідує з п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та Акта приймання-передавання Майна.

Згідно з п. 3.1. Договору Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995р. № 786 з урахуванням змін і доповнень до неї і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2010 р. - 3 595,93 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2011 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень-березень 2011.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Як слідує з п. 3.5. Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 5.3. Договору Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 7.1 Договору Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором.

Як слідує з п. 10.3. Договору зміни до умові цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди Сторін та за погодженням з Балансоутримувачем. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

04.03.2011 на виконання умов Договору сторони підписали Акт приймання-передавання за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування майно, розміщене за адресою: м. Ніжин, вул. Студентства 2, що перебуває на балансі Управління Міністерства надзвичайних ситуації України у Чернігівській області (далі -«Балансоутримувач»), вартість якого визначене згідно зі звітом про оцінку на 10.12.10 р. і становить за незалежною оцінкою 142 695,77 грн. (копія Акту приймання-передавання міститься в матеріалах справи).

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача необхідно внести зміни в п. 3.1. Договору, змінити розмір орендної ставки у зв'язку з тим, що 20.09.2011 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 96 від 14.09.11р. «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1995 року № 629 «Про затвердження Методики оцінки вартості об'єкті оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядок надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів»і від 4 жовтня № 786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна»(далі по тексту - Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу).

Листом від 24.10.2011 № 18-4-03333 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти угоду щодо здійснення перерахунку орендної плати (копія листа міститься в матеріалах справи).

Листами від 16.12.2011 № NT-11-18671, від 14.02.2012 № NT-12-2341 відповідач повідомив позивача про відмову від укладання додаткової угоди щодо здійснення перерахунку орендної плати (копії листів містяться в матеріалах справи).

Згідно п. 1 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, дану Методику розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв'язку, рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації).

Відповідно до п.2 Методики, розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендна плата, розрахована за цією Методикою, застосовується як стартова, а її розмір може бути збільшено за результатами такого визначення.

Вказаною Методикою не передбачено зміни погодженого у договорі оренди розміру орендної плати у зв'язку з внесенням змін до ставок орендної плати, які, згідно цієї Методики використовуються для розрахунку розміру орендної плати, як стартової, яку повинен отримувати Орендодавець.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.651 ЦК України).

Спеціальним законом, який регулює організаційні та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, є Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Позивач не зазначає та не надає належних допустимих доказів на підтвердження істотних змін стану об'єкту оренди як законодавчо визначеної підстави для зміни розміру орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договір є домовленістю двох або більше сторін, тому зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни позбавлено правового смислу та не буде сприяти реальному захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд України (постанова по справі №62/142-10 від 15.02.2012р.).

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Таким чином, в вищезазначеній нормі (п. 3.5. Договору) Сторони встановили «можливість»перегляду орендної плати у разі зміни Методики її розрахунку, що є вільним волевиявленням та в кінцевому випадку - досягненням взаємної згоди між Сторонами Договору щодо перегляду орендної плати, а не обов'язком.

Пунктом 10.2 Договору встановлено, що умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати -до виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Зміни які пропонує внести позивач в п. 3.1. Договору, стосуються збільшення розміру орендної плати від 3 595,93 грн. до 4 999,11 грн. та погіршують становище відповідача як Орендаря, та є неможливими з точки зору ч. 4 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та умов п. 10.2. Договору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 06.06.2012 р.