Рішення № 24501021, 05.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/3337-2012 05.06.12

За позовом Комунального підприємства «Генеральна дирекція Київської міської

ради з обслуговування іноземних представництв»

До Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія

«Рокада»

Про стягнення 141 203, 13 грн. та розірвання договору суборенди та

повернення майна

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 -по дов. №29/310-496 від 01.04.2011рр.

Від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про розірвання договору суборенди окремої будівлі-корпусу (дачі № 16) санаторію "Морський прибій" санаторного комплексу "Дюльберг", р. укладеного 21.06.2007 р. між сторонами; про зобов'язання відповідача передати орендоване по договору суборенди від 21.06.2077 майно позивачу; про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних в розмірі 141 203, 13 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 09.04.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 р., 14.05.2012р., 28.05.2012р. розгляд даної справи відкладався у зв'язку з нез'явленням у судові засідання представника відповідача.

11.05.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 183 315, 57 грн. .

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

30.05.2012р. через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від позивача подана заява про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог.

Відповідно до даної заяви позивач просить виселити Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Рокада» з окремої будівлі -корпусу (дачі №16) санаторію «Морскай прибій»санаторного комплексу «Дюльберн» шляхом передачі окремої будівлі -корпусу (дачі №16) санаторію «Морскай прибій»санаторного комплексу «Дюльберн» Комунальному підприємству «Генеральна дирекція Київської міської ради.

Позовні вимоги в цій частині мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору суборенди не сплачує позивачу суборендну плату з серпня 2001 року, тобто більше трьох місяців, а тому відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України позивач листом від №29/310-754/1 від 16.05.2012р. відмовився від договору суборенди та просив відповідача повернути приміщення. Даний лист отриманий відповідачем 25.05.2012р., тобто з договір суборенди від 21.06.2007р. реєстраційний номер №1197 припинив свою дію з 25.05.2012р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по суборендній платі в сумі 188 372, 17 грн., що виникла за період з серпня 2011 р. по травень 2012р., 8 738, 16 грн. - пені, 976,52 грн. - інфляційні та 3% річних в сумі 1914, 91 грн.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Представник відповідача в судовому засідання втретє не з»явився.Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення.

Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (Постанова Пленуму Вищого Господарського Суду України №18 від 26 грудня 2011року).

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

20.08.2004р. між Санаторним комплексом «Дюльбер»Управління справами Апарату Верховної Ради України, як орендодавцем, та Комунальним підприємством «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв», як орендарем, був укладений договір оренди №2/04-а.

Відповідно до умов даного договору орендодавець передав орендарю окрему будівлю -корпус (дачу №16) санаторію «Морський прибій»санаторного комплексу «Дюльбер»Управління справами Апарату Верховної Ради України площею 551, 1 кв.м., розташоване за адресою: м. Ялат, с.м.т. Кореї, Алупкінське шосе, 19, санаторій «Морський прибой»СК «Дюльбер»УСА ВР України, що складається з двох поверхів, 17 приміщень, чотирьох балконів, та знаходиться на балансі СК «Дюлббер»УСА В України.

Строк дії договору визначений - 49 років.

Відповідно до п. 6.5 договору орендар має право передавати третім особам належне йому право оренди та інші права (повністю або окрему частину) які випливають з цього договору, але тільки за попередньою письмовою згодою орендодавця, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством.

21червня 2007 року між Комунальним підприємством «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв»(далі - позивач) та Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Рокада»(далі - відповідач) було укладено Договір суборенди №18/07.

За даним договором, позивач зобов'язувався передати, відповідач прийняти в строкове оплатне користування окрему будівлю -корпус (дачу №16) санаторію «Морський прибій»санаторного комплексу «Дюльбер»Управління справами Апарату Верховної Ради України площею 551, 1 кв.м., розташоване за адресою: м. Ялат, с.м.т. Кореї, Алупкінське шосе, 19, санаторій «Морський прибой»СК «Дюльбер»УСА ВР України, що складається з двох поверхів, 17 приміщень, чотирьох балконів, та знаходиться на балансі СК «Дюлббер» УСА В України.

Даний договір погоджено з орендодавцем Санаторним комплексом «Дюльбер»Управління справами Апарату Верховної Ради України та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_2

26.12.2007. між сторонами був підписаний договір про зміни до договору суборенди, посвідченого 21.06.2007р. приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Відповідно до внесених змін - майно передається в суборенду відповідачу для власних потреб товариства, без зміни цільового призначення майна -організація санаторно -курортної справи, а саме: для оздоровчої діяльності працівників та клієнтів страхової компанії Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Рокада», а також для проведення виїзних семінарів, зустрічей з потенційними контрагентами та партнерами по страховому бізнесу.

На виконання умов даного договору між сторонами був підписаний акт прийому-передачі приміщення в суборенду від 01.01.2011 р.

Строк дії договору сторони визначили -49 років (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач сплачує позивачу орендну плату з дати підписання акту прийому -передачі. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, і складає за перший місяць суборенди суму, визначену виходячи з розміру плати за перший місяць оренди відповідно до умов договору оренди ( 660-6, 67 грн.) без ПДВ0 скориговану на індекс інфляції. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Орендна плата безготівково перераховується позивачу щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставлених позивачем рахунків

(п. 3.3 договору).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідач в порушення умов договору суборенди припинив сплачувати платежі з серпня 2011 року в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем станом травень 2012р. (включно) 2012 року в сумі188 372, 17 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пункт 3 статті 774 Цивільного кодексу України визначає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 188372, 17 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 188372, 17 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати та у повному обсязі, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Умовами пункту 3.6 Договору сторони передбачили, що орендна плата, перехована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується позивачем відповідно до законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових

коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати послуг оренди.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до умов п. 3.6 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір якої, за розрахунком позивача, який перевірений судом становить 8 738, 16 грн. Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 8 738, 16 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 976,52 грн. -інфляційних, 1 914, 91 -3% річних.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних підлягає задоволенню в сумі 976,52 грн. -інфляційних, 1 914, 91 -3% річних.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

16.05.2012 року позивач направив на адресу відповідача лист за №29/310-754/1 про відмову від договору суборенди від 21.06.2007р. зв»язку із несплатою орендної плати напад три місяці. Даний лист отриманий відповідачем 25.05.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (круєрська доставка).

З огляду на викладене договір суборенди від 21.06.2007 року є розірваним з 25.05.2012р.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Оскільки договір суборенди є розірваним, тому відповідач безпідставно користується спірним приміщенням.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги в частині виселення відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Судовий збір сплачений позивачем по справі, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Виселити Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Рокада»(01030, Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31, 01030, м. Київ, вул.. Б. Хмельницького, 16-22, кім. 202, код ЄДРПОУ 20005459) з окремої будівлі -корпусу (дачі №16) санаторію «Морскай прибій»санаторного комплексу «Дюльберн» шляхом передачі окремої будівлі -корпусу (дачі №16) санаторію «Морскай прибій»санаторного комплексу «Дюльберн» Комунальному підприємству «Генеральна дирекція Київської міської ради (01054, , м. Київ, вул.. О. Гончара, 84, , код ЄДРПОУ 14013583)

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Рокада»(01030, Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31, код ЄДРПОУ 20005459) на користь Комунального підприємства «генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв»(01054, , м. Київ, вул.. О. Гончара, 84, , код ЄДРПОУ 14013583) 188 372 грн. 17 коп. основного боргу, 8 738 грн. 16 коп. пені за просрочку платежу, 976 грн. 52 коп. -інфляційні, 1 914 грн. 91 коп. -3% річних, 5 073 грн. 04 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

06.06.2012р.