Рішення № 24497916, 31.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.12р. Справа № 23/5005/2789/2012

За позовом Прокурора м. Трускавця Львівської області в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради, м. Трускавець Львівської області

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

про визнання договору поруки недійсним

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від прокуратури: Горан Ю.М. - посвідчення № 313 від 19.12.2011р., прокурор відділу прокуратири області;

від позивача: не з"явився;

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. № 2263-О від 28.09.2011р., провідний юрисконсульт Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Трускавця Львівської області в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання договору поруки недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений на підставі рішення Трускавецької міської ради № 55 "Про поруку у кредитних зобов'язаннях Комунального підприємства "Наше місто" між Трускавецькою міською радою (Поручитель) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (Кредитор) Договір поруки № 1/297 від 17.03.2011 року, згідно якого Трускавецька міська рада виступила поручителем перед кредитором за виконання Комунальним підприємством "Наше місто" своїх зобов'язань за Кредитним договором № 1/297 від 25.11.2010р., укладеного між Комунальним підприємством "Наше місто" (Позичальник) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (Банк), не відповідає вимогам чинного законодавства.

Прокурор стверджує, що Труськовецькою міською радою порушені вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування", що призвело до укладення спірного договору з перевищенням повноважень особи, що його підписала, у зв'язку з чим просить визнати договір поруки недійсним.

Позивач позовні вимоги заявлені прокурором в інтересах держави підтримує в повному обсязі.

Відповідач позов не визнає, вважає доводи прокурора безпідставними, про що зазначає в поданому письмовому відзиві на позов.

Представник позивача в дане судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином за адресою, зазначеною в позовній заяві.

Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у справі представника позивача до суду не надходило.

За згодою прокурора та представника відповідача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Суд вважає, за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Трускавецькою міською радою Львівської області (Поручитель) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (Кредитор) 17.03.2011р. було укладено Договор поруки № 1/297.

Предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Комунальним підприємством "Наше місто" обов'язків за кредитним договором № 1/197 від 25.11.2010р.

Позивач та прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначають, що Труськовецькою міською радою порушені вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування", що призвело до укладання спірного договору з перевищенням повноважень особи, що його підписала, у зв'язку з чим просять визнати договір поруки недійсним.

Позов прокурора м. Трускавця поданий в інтересах Трусковецької міської ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Спірний договір поруки було укладено з додержанням простої письмової форми (спеціальних вимог до договорів даного виду діюче закнодавство не передбачає) на підставі рішення № 55 від 15.03.2011р. шостої сесієї шостого демократичного скликання Трускавецької міської ради "Про поруку у кредитних зобов'язаннях комунального підприємства "Наше місто", згідно якого Трускавецька міська рада мала виступити поручителем по кредитному договору № 1/297 від 25.11.2011р. укладеному комунальним підприємством "Наше місто" з Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк".

Прокурор та позивач заявляють, що у 2011 році комунальне підприємство "Наше місто" кредитного договору не укладало, а отже Трускавецька міська рада не могла виступати поручителем по неіснуючому договору.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності в зазначенному рішенні шостої сесієї шостого демократичного скликання Трускавецької міської ради технічної помилки у зазначенні дати укладеного кредитного договору.

Як з'ясовано в ході судового розгляду між ПАТ КБ "ПриватБанк" та КП "Наше місто" іншого кредитного договору ніж Договір № 1/297 від 25.11.2011р. не укладалося. Факт описки в Рішенні сесії не є підставою для визнання його недійсним чи недійсним оскаржуваного Договору поруки.

На зазначене рішення міської ради було внесено протест прокурора від 17.01.2012р. № 18-93 вих-12.

Рішенням № 261 від 09.02.2012р. Трускавецької міської ради протест прокурора був задоволений та скасовано рішення № 55 від 15 березня 2011року "Про поруку у кредитних зобов'язаннях комунального підприємства "Наше місто".

Цю обставину прокурор та позивач вважають підтвердженням відсутності у міского голови повноважень на укладання спірного договору.

Відповідно до п. 5 Рішення Конституційного суду України від 16.04.2009р. по справі № 1-9/2009, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оскільки рішення № 55 від 15.03.2011р. шостої сесієї шостого демократичного скликання Трускавецької міської ради "Про поруку у кредитних зобов'язаннях комунального підприємства "Наше місто" не є нормативним актом органу місцевого самоврядування, його дія в часі обмежена моментом виконання цього рішення.

Як підтверджено матеріалами справи, зазначене рішення міської ради виконано 17.03.2011р. шляхом укладання Договору поруки № 1/297 від цієї ж дати.

Тобто, з урахуванням зазначеного вище рішення Конституційного суду України, наступне скасування рішення Трусковецької міської ради, після його виконання, не призводить до недійсності договору, що був укладений на виконання такого рішення.

Крім того, прокурор та позивач в огбгрунтування позову посилаються на п.27 ст.26 та ч.5. ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Відповідно до вимог зазначених норм права, прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету є виключним повноваженням міської ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Згідно з п. 1.2. спірного Договору, Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

З огляду на викладене, зазначеними нормами Закону України "Про місцеве самоврядування" регулюються майнові відносини теріторіальної громади, розпорядження коштами місцевого бюджету та питання розпорядження майном, що знаходиться у комунальній власності, тоді як спірний договір стосується лише власних коштів та майна, яке належить позивачу на праві власності.

Тобто, спірні відносини Законом України "Про місцеве самоврядування" не регулюються.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Стягнути Трускавецької міської ради (82200, м. Трускавець Львівської області, вул. Бориславська, 2, код ЄДРПОУ 26230588) на користь Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 379 892 69, рахунок 312 142 067 830 05 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 220 300 01) судовий збір в сумі 1 073,00 грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.Г. Бєлік

Повне рішення складено 05.06.2012р.