Ухвала суду № 24497815, 14.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"14" червня 2011 р. Справа № 5004/715/11

Суддя господарського суду Волинської області Войціховський В.А., розглянувши

заяву розпорядника майна Дуплики Павла Георгійовича

про накладення арешту на майно

у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", с. Копачівка Рожищенського району

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.04.2011р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" було порушено провадження у справі про банкрутство зазначеного товариства та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

Цією ж ухвалою було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено посадовим особам ТзОВ "Аміна-Волинь" без згоди розпорядника майна приймати рішення про реорганізацію чи ліквідацію юридичної особи, укладати угоди про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, накладено заборону на відчуження основних засобів, іншого майна боржника, на укладення будь-яких інших угод, розпорядження коштами без згоди розпорядника майна, а також введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна Дуплику Павла Георгійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_2 від 17.06.2008р.)

10 червня 2011 року розпорядник майна Дуплика П.Г. звернувся до господарського суду із заявою №1 від 09.06.2011р. в котрій посилаючись на неправомірні дії органів Державної виконавчої служби по вилученню заставного майна товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" просить суд накласти арешт на все майно зазначеного товариства.

Розглянувши клопотання розпорядника майна та наявні матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення останнього з огляду на наступні обставини.

У відповідності до п. 1 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

Згідно ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 12.12.2006р. №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", зазначив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахування такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Після порушення справи про банкрутство всі заходи, спрямовані на забезпечення вимог кредиторів та збереження майна боржника, вживаються виключно в межах справи про банкрутство і у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів -зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Виконавче провадження по стягненнях на які не розповсюджується дія мораторію повинно здійснюватись з врахуванням особливостей процедури банкрутства, тобто без звернення стягнення на об'єкти, які відносяться до основної діяльності господарюючого суб'єкта, без арешту всіх банківських рахунків, так як зазначені заходи можуть паралізувати роботу господарюючого суб'єкта і позбавити можливості застосування до боржника заходів реабілітаційного характеру, позбавити останнього можливості відновити свою платоспроможність, можуть на даний час вплинути на збереження майна боржника та в подальшому вплинути на забезпечення вимог кредиторів суб'єкта господарської діяльності.

Оцінюючи подану заяву за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви розпорядника майна про накладення арешту, з метою його збереження, на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 5, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ухвалив:

1. Заяву розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" Дуплики Павла Георгійовича задовольнити.

2. З метою збереження майна та подальшого забезпечення вимог кредиторів у справі накласти арешт на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" (Рожищенський район, с. Копачівка, вул. Першотравнева, 1а, код ЄДРПОУ 34214679).

3. Примірник ухвали для відома та виконання направити:

- товариству з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь";

- розпоряднику майна Дуплиці П.Г.;

- відділу Державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції.

Суддя В. А. Войціховський