ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
05 червня 2012 р. Справа 17/15/2012/5003
Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т. В.,
при секретарі судового засідання Шевченко О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс"
24240, вул. Леніна, 233, смт. Вапнярка, Томашпільський р-н, Вінницька обл.
до: Приватного орендного підприємства "Рідний край"
с. Тростянець, Ямпільський р-н, Вінницька обл.
про стягнення 70645,77 грн. за договором поставки
за участю представників:
позивача : ОСОБА_1 - за дорученням;
відповідача : не з'явився
ВСТАНОВИВ :
18.04.2012р. до господарського суду Вінницької області надійшов позов приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" про стягнення з Приватного орендного підприємства "Рідний край" 70645,77 грн. за договором поставки, а саме: 57 435,00 грн. основного боргу, 5055,95 грн. пені та 8154,82 грн. 25% річних.
Ухвалою суду від 20.04.2012р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 10.05.2012 р.
10.05.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та ненаданням всіх доказів необхідних для вирішення спору розгляд справи було відкладено до 05.06.2012р.
В судове засідання 05.06.2012р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 70630,86 грн. за договором поставки: 57435,00 грн. основного боргу, 5041,04 грн. пені та 8154,82 грн. 25% річних.
Судом прийнята заява позивача про зменшення позовних вимог, як така, що не суперечить вимогам ст.22 ГПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав не зважаючи на те, що про час та місце судового розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 25.05.2012р. за № 2103621511379, про поважність причин неявки та неподання витребуваних судом документів не повідомив.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Оскільки відповідачем відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з врахуванням вимог ст.69 ч.1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
21.04.2011 року між ПП "Поділля-Агрохімсервіс" (за договором - продавець) та ПОП "Рідний край" (за договором - покупець) укладено договір поставки на умовах відстрочення оплати № 70.
Відповідно до п.1.1 договору продавець на умовах даного договору, зобов'язався поставити покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець - прийняти продукцію та оплатити її вартість.
Відповідно до п.1.2. договору найменування товару, його кількість та вартість, ціна за одиницю та терміни поставки визначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.
Розділом 2 сторони предбачили вартість договору та порядок розрахунків. Зокрема те, що вартість договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних у рамках цього договору. Покупець здійснює оплату за товар на підставі виставлених продавцем рахунків, шляхом перерахування грошових коштів, на банківський рахунок продавця. Термін оплати отриманої продукції сторони визначили 30 вересня 2001 року (п.п. 2.1-2.3 договору).
Пунктом 3.2. договору передбачено, що для отримання продукції покупець направляє продавцеві заявку (усну або письмову), яка повинна містити наступні відомості: дата складання заявки, кількість та вид продукції, строки поставки. Виставлення продавцем рахунку-фактури свідчить про прийняття заявки.
З матеріалів справи вбачається та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, відповідачу в асортименті згідно специфікацій № 1 та № 2 до договору № 70 від 21.04.11р., видаткових накладних № ПА-0000165 від 30.04.12р. на суму 52800,00 грн. та № ПА-0000303 від 08.06.11р. на суму 123510,00 грн. відпущено, по довіреностям № 32 від 21.04.11р. та № 65 від 08.06.11р. насіння кукурудзи.
Загальна сума відпущеного товару складає 176310,00 грн.
На оплату поставленого товару позивачем виставлено рахунки-фактури№ ПА-0000048 від 30.04.11р. та № ПА-0000122 від 08.06.11р.
За домовленістю сторін в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар продавець погодився прийняти товар - сільгосппродукцію.
Відповідач розрахувався за отриманий товар частково в сумі 118875,00 грн., що підтверджується наступними накладними:
№148 від 25.09.2011 р. - 60225,00грн.;
№158 від 14.10.2011 р. - 58650,00грн..
Станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем за отриманий та неоплачений товар складає 57435,00 грн.
Крім того, за неналежне виконання умов договору відповідачу нараховано пеню в сумі 5041,04 грн. та 25% річних в сумі 8154,82 грн.
Беручи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняс Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. А частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поставки на умовах відстрочення оплати № 70 від 21.04.2011 року по оплаті поставленого позивачем товару за ПОП "Рідний край" утворилась заборгованість в розмірі 57435,00 грн. Існування заборгованості стверджується відсутністю заперечень відповідача на позов.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 57435,00 грн. є обгрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 5041,04 грн. пені та 8154,82 грн. 25% річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктами 7.1.1, 7.1.2 договору сторони передбачили, що покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань по оплаті вартості продукції сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми поставленої, але не оплаченої продукції. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 235 ГК України домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов"язання за даним договором здійснюється без обмеження строку.
Відповідно до п. 7.1.3 договору у випадку прострочення виконання грошових зобов"язань по оплаті вартості продукції покупець сплачує на користь продавця 25% річних за неправомірне користування грошовими коштами.
Відповідно до частин 1,2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно з п. 3 ст. 3, ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З урахуванням наведеного розрахунок пені та 25 % річних здійснений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме: 5041,04 грн. пені та 8154,82 грн. 25% річних.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню в сумі 70630,86 грн., в тому рахунку: 57435,00 грн. боргу, 5041,04 грн. пені та 8154,82 грн. 25% річних.
Крім того, позивачем заявлено до відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат на оплату правової допомоги в розмірі 6800 грн. За результатами розгляду цієї вимоги суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач змушений був звернутись до адвокатів за юридичною допомогою та захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Згідно з ч. 1 ст. 12 Законом України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Як вбачається із матеріалів справи 27.02.2012 року між приватним підприємством "Поділля-Агрохімсервіс" та адвокатом ОСОБА_1, що діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 521, виданого Вінницькою ОКДКА, укладено договір про надання юридичних послуг з підготовки документів та з юридичного супроводу розгляду справи з господарському суді Вінницької області за позовом до ПОП "Рідний край".
Відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг по даному договору становить 6800 грн. В підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуги адвоката в загальному розмірі 6800 грн., акт здачі-прийняття юридичних послуг та платіжне доручення № 258 від 02.04.2012р.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача по відшкодуванню витрат на оплату послуг адвоката є правомірними, а отже підлягають задоволенню відповідно до п. 2 ч.6 ст. 49 ГПК України.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34 ,43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного орендного підприємства "Рідний край" (код 03729612, с. Тростянець, Ямпільський р-н, Вінницька обл., р/р 26008362807 філія АБ "Егнергобанк" м. Вінниця, МФО 302731) на користь приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" (код 36327834, 24240, вул. Леніна, 233, смт. Вапнярка, Томашпільський р-н, Вінницька обл., р/р 26001192573 у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) - 57435,00 грн. боргу, 8154,82 грн. 25% річних, 5041,04 грн. пені, 6800 грн. витрат на правову допомогу та 1609,50 грн. витрат на сплату судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08 червня 2012 р.
Суддя Стефанів Т.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2- відповідачу с. Тростянець, Ямпільський р-н, Вінницька обл.
Судове рішення № 24497452, Господарський суд Вінницької області було прийнято 05.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/15/2012/5003. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: