Постанова № 24496829, 17.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р. Справа № 5021/1919/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддіМіщенка П.К., Заріцької А.О., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі

на постанову та ухвалу у справі Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 року господарського суду Сумської області від 07.11.2011 року №5021/1919/2011

за заявою доУправління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобфармерс"провизнання банкрутом В судовому засіданні представники сторін участь не взяли, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.08.2011 р. порушено провадження у справі № 5021/1919/2011 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області про визнання банкрутом ТОВ "Глобфармерс" відповідно до статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.11.2011 р. провадження у справі № 5021/1919/2011 припинено.

Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області, не погоджуючись із ухвалою господарського суду першої інстанції від 07.11.2011 р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 07.11.2011 р. у справі № 5021/1919/2011 про припинення провадження у справі та прийняти нове рішення, яким визнати ТОВ "Глобфармерс" банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий Здоровко Л.М., Плахова О.В., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції від 07.11.2011 року без змін.

Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області, не погоджуючись з прийнятими судовими актами, звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року, а постанову господарського суду Сумської області від 25.08.2011 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 6, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також норм процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Нормами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника банкрутом або визнання його банкрутом" передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника, а саме: у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Оскаржувана постанова апеляційної інстанції, якою залишено в силі ухвалу господарського суду Сумської області від 07.11.2011 року про припинення провадження у справі, мотивована тим, що немає всіх ознак неплатоспроможності, а також, що заявником не надано суду належних доказів щодо відсутності боржника за місцем знаходженням.

В ході проведення ліквідаційної процедури було виявлено, що боржник продовжує свою діяльність, звітує перед фондами та фактично знаходиться за адресою м. Суми, пров. Вільний, 6/6, а також докази того, що заборгованість перед кредитором поетапно сплачується (копія квитанції про часткове погашення заборгованості знаходиться в матеріалах справи а.с. 52).

Таким чином, господарським судом Сумської області встановлено, що боржник на час винесення оскаржуваної ухвали не є відсутнім боржником.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника банкрутом або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як було встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ініціюючим кредитором не надано суду належних доказів фактичного припинення боржником підприємницької діяльності, доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, документів органу зв'язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику, за його юридичною чи поштовою (фактичною) адресою.

Так, звертаючись з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Глобфармерс" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника банкрутом або визнання його банкрутом", ініціюючий кредитор посилався на те, що боржник має заборгованість перед УПФ України в Недригайлівському районі в сумі 11207 грн.

При цьому, ініціюючим кредитором на підтвердження наявності заборгованості було надано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 року та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо боржника станом на 11.05.2011., в якому вказано про відсутність за місцем знаходження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, та як вбачається з матеріалів справи, боржник з'являвся в судові засідання господарського суду першої інстанції 29.09.2011 р. та 07.11.2011 р., що свідчить про те, що він обізнаний щодо місця та часу розгляду справи.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, обізнаність боржника про час та місце розгляду справи свідчить про те, що він отримував повідомлення суду, надіслане за адресою, зазначеною в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, згідного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо боржника станом на 11.05.2011р., поданим заявником, вбачається, що статус відомостей про ТОВ "Глобфармерс" -внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою 04.05.2011 року (а.с.11), а не відсутність за місцем знаходження.

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком місцевого господарського суду, що факт відсутності боржника за його місцезнаходженням не підтверджений матеріалами справи, а отже провадження у справі підлягало припиненю.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. у справі № 5021/1919/2011 відповідає вимогам закону та підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 07.11.2011 року у справі №5021/1919/2011 залишити без змін.

Головуючий Міщенко П.К.

С у д д я Заріцька А.О.

С у д д я Поліщук В.Ю.