Ухвала суду № 24496755, 07.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"07" червня 2012 р. Справа № 8/46

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги селянського (фермерського) господарства "НИВА"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.10.2011у справі№8/46 за позовомселянського (фермерського) господарства "НИВА"до за участю першого заступника прокурора1.Ніжинського міськрайонного відділу УМВС України в Чернігівській області 2.ГУ Державного казначейства України у Чернігівській області Чернігівської областіпровідшкодування шкоди В С Т А Н О В И В :

В своєму клопотанні скаржник просить відновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що пропуск строку обумовлено необхідністю усунення недоліків оформлення первісної касаційної скарги (в частині недоплати судового збору), зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 23.01.2012, та необхідністю певного часу (до 17.04.2012р.) для відшукання додаткових коштів на доплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Застосування цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу, в тому числі і для господарського суду.

Постанову прийнято Київським апеляційним господарським судом 05.10.2011 року та надіслано сторонам 14.10.2011р., що вбачається з відмітки апеляційного суду на звороті останньої сторінки постанови (а.с.109 том 3), тобто з незначним пропуском строку, передбаченого ст.105 ГПК України.

Однак, належно оформлену касаційну скаргу (з доказами сплати судового збору у встановленому розмірі) подано скаржником лише 17.04.2012р., тобто з тривалим пропуском встановленого процесуального строку, перебіг якого закінчився 25.10.2011р.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, вважає, що клопотання про поновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню, а справа - касаційному провадженню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Згідно з ч.3 ст.105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, з системного аналізу змісту ч.3 ст.105 та ч.1 ст.110 ГПК України випливає, що перебіг строку подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду починається з наступного дня після прийняття відповідної постанови, чим спростовуються помилкові твердження скаржника про те, що у випадку подання первісної касаційної скарги перебіг 20-денного строку розпочався з наступного дня після дати отримання ним копії постанови поштовою кореспонденції (12.11.2011р.).

До того ж, заявником не надано жодних доказів одержання ним постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 саме 12.11.2011р., зокрема, оригінала чи належним чином засвідченої копії конверта зі штемпелем відділення поштового зв'язку, у зв'язку з чим, зазначені голослівні посилання позивача не заслуговують на увагу.

Виходячи зі змісту ст.ст.52,110 ГПК України недотримання порядку подання касаційної скарги, строку її подання, неподання доказів підписання скарги уповноваженою особою, ненадіслання копії скарги сторонам по справі, незазначення суті порушення або неправильного застосування норма матеріального чи процесуального права, так само як і неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку. В зв'язку з цим, скарга вважається фактично поданою лише за умов її належного оформлення, тобто в будь-який можливий момент після усунення недоліків, передбачених п.п.1-6 ч.1 ст.1113 ГПК України.

В зв'язку з цим, колегія не приймає до уваги в якості поважних причин пропуску строку обставини правомірного повернення первісної касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2012, на яку заявник посилається в обґрунтування необхідності певного часу для усунення недоліків оформлення касаційної скарги.

Наявне подальше усунення допущених процесуальних недоліків оформлення первісної касаційної скарги, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 23.01.2012р., не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого 20-денного строку, оскільки запізніле усунення зазначених недоліків поза межами процесуального строку жодним чином не впливає на його перебіг. Натомість, наявна реалізація заявником права на повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою, передбаченого ч.3 ст.1113 ГПК України, не тягне автоматичного визнання причин пропуску процесуального строку поважними та його відновлення.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Проте, заявником не надано жодних доказів щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку, зокрема, доказів відсутності у СФГ "НИВА" в листопаді 2011 року належної суми коштів для сплати судового збору в повному обсязі.

Крім того, чинне законодавство не забороняє здійснення оплати судового збору за заявника іншою особою.

Водночас, нормами ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, скаржник у листопаді 2011 року не скористався правом заявити клопотання про відстрочку (розстрочку) сплати судового збору або про звільнення від його сплати.

Таким чином, можливість своєчасного подання належно оформленої касаційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Слід також зазначити, що допущені недоліки оформлення первісної касаційної скарги у вигляді суттєвої недоплати судового збору позивачем було усунуто не протягом розумного строку, а більш як через 2 місяці після одержання ухвали Вищого господарського суду України від 23.01.2012

За наведених обставин, колегія не приймає до уваги недоречні доводи скаржника щодо необхідності певного часу (до 17.04.2012р.) для відшукання додаткових коштів на доплату судового збору в обгрунтування поважності причин пропуску процесуального строку.

Отже, заявник не довів існування істотних перешкод, які б могли позбавити його можливості своєчасно сплатити судовий збір в повному обсязі та подати належно оформленою первісну касаційну скаргу в межах встановленого процесуального строку.

Відтак, скаржником не надано переконливих доказів щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності.

Відповідно до ч.2 ст.110 ГПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а подана касаційна скарга -поверненню заявнику у зв'язку з відсутністю підстав для поновлення строку.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011р., статті 45-471 ГПК України виключено.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України (в редакції від 01.11.2011р.) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.1113 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або клопотання про відновлення цього строку відхилено.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.44,53,86,110,1113 ГПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання селянського (фермерського) господарства "НИВА" про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 у справі №8/46.

Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "НИВА" повернути заявнику, а справу №8/46 -до господарського суду Чернігівської області.

Повернути на користь селянського (фермерського) господарства "НИВА" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) судовий збір в загальній сумі 2772,67 грн., сплаченій за квитанціями від 30.11.2011 №138J53859 та від 17.04.2012 №6514.311.1.

Судді: В.Овечкін

Є.Чернов

В.Цвігун