Постанова № 24496438, 31.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2012 року № 2а-8487/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.,

Розглянувши, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Нафтовий»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києвапровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2011 р. № 0004961510 Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 20.09.2011 р.)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Нафтовий»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2011 р. № 0004961510.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2011 р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Нафтовий»була залишена без руху з підстав не надання позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою із зазначенням поважності підстав такого пропущення.

Зазначена ухвала була оскаржена позивачем до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Нафтовий»було залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2011 р. про залишення позовної заяви без руху -залишено без змін.

Зважаючи на викладене, суд листом від 23.04.2012 р. повідомив позивача про необхідність виконання вимог ухвали суду від 15.06.2011 р. про залишення позовної заяви без руху, та про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАС України.

14.05.2012 р. позивачем до канцелярії суду було подано клопотання, в якому ТОВ «Концерн Нафтовий»просить суд поновити позивачу строк звернення до суду у справі № 2a-8487/11/2670.

Таким чином, позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 15.06.2011 р.

Зважаючи на викладене, на підставі ч.2 ст.108 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 15.05.2012 р. поновив позивачу строк звернення до суду, відкрив провадження у справі № 2a-8487/11/2670 та призначив справу до судового розгляду на 31.05.2012 р.

В судовому засіданні 31.05.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 08 квітня 2011 р. № 0004961510 в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні камеральної перевірки ТОВ «Концерн Нафтовий»з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за звітний період «2010 рік», відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, щодо несвоєчасності подання декларації з податку на прибуток за звітний період «2010 рік», оскільки, гранична дата подання такої декларації була 09.02.2011 р., що і було вчинено позивачем, - а саме, декларації з податку на прибуток за звітний період «2010 рік»була подана позивачем до податкового органу шляхом скерування рекомендованою поштовою кореспонденцією (цінним листом) з повідомленням про вручення саме 09.02.2011 р., що підтверджується чеком відправлення цінного листа відділення УАППЗ «Укрпошта»від 09.02.2011 р., описом вкладення у цінний лист зі штампом УАППЗ «Укрпошта»від 09.02.2011 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач в судове засідання не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, докази чого містяться в матеріалах справи.

Заперечення на позовну заяву чи будь-яких пояснень по суті спору від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, а саме не прибуття відповідача в судове засідання, що був повідомлений належним чином, в судовому засіданні 31.05.2012 р. суд ухвалив продовжити розгляд справи № 2a-8487/11/2670 в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, проти чого не заперечив представник позивача.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2011 р. головним державним податковим інспектором адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Хорошун Тетяною Василівною було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Нафтовий»з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за звітний період «2010 рік».

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 610/15125/31240639 від 30.03.2011 р., в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, внаслідок несвоєчасного подання декларації з податку на прибуток за звітний період «2010 рік», гранична дата подання якої становила 09.02.2011 р.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 8 квітня 2011 р. № 0004961510 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача за податком на прибуток підприємств, у зв'язку з накладенням на підприємство штрафних санкцій у розмірі 170 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 8 квітня 2011 р. № 0004961510 протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В Листі Державної податкової адміністрації України від 16.03.2011 р. № 7273/7/16-1117 «Щодо податкової звітності з ПДВ», зазначено, що Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість складається у випадках: неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість або виявлення помилок (порушень) у поданій платником звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно вимог п.п. 49.18.2, п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу бо календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, 09 лютого 2011 р. ТОВ «Концерн Нафтовий»було направлено на адресу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва рекомендованою поштовою кореспонденцією (цінним листом) з повідомленням про вручення декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік.

Дана обставина підтверджується чеком відправлення цінного листа відділення УАППЗ «Укрпошта»від 09.02.2011 р., описом вкладення у цінний лист зі штампом УАППЗ «Укрпошта»від 09.02.2011 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи, та оригінали зазначених документів були надані позивачем в судовому засіданні 31.05.2012 р. для звірки.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи вище викладене, згідно вимог чинного законодавства, у випадку подання декларації засобами поштового зв'язку, датою подання такої податкової вважається саме дата її відправки згідно поштового штемпелю, а не дата її отримання податковим органом.

Таким чином, позивачем у відповідності до вимог п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, було надіслано на адресу відповідача декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, та таке відправлення було здійснене позивачем саме 09.02.2011 р.

А отже, позивачем було подано до податкового органу декларацію з податку на прибуток за звітний період 2010 р. саме 9 лютого 2011 р., а не 17 лютого 2011 р., як зазначено відповідачем в Акті камеральної перевірки.

Крім того, відповідачем взагалі не було надано суду жодних обґрунтувань та доказів на їх підтвердження щодо визначення в Акті камеральної перевірки дати подачі позивачем декларації з податку на прибуток за звітний період 2010 р. саме 17 лютого 2011 р., а також підтвердження зазначеного не вбачається з наявних матеріалів справи.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог статті 48 Податкового кодексу України, посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Також, відповідно до наявних матеріалів справи, позивач не отримував від відповідача жодного рішення щодо не визнання як податкової звітності декларації ТОВ «Концерн Нафтовий»з податку на прибуток за звітний період «2010 рік».

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 р., № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, як видно з наявних матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва при складенні Акта камеральної перевірки ТОВ «Концерн Нафтовий»з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за звітний період «2010 рік», не було об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи викладено факти, на підставі яких було зроблено відповідні висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме п. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, щодо несвоєчасності подання декларації з податку на прибуток за звітний період «2010 рік», - після 09.02.2011 р., а саме 17.02.2011 р.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача не було правових підстав для застосування до позивача положень п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, щодо накладення штрафу в розмірі 170 гривень за несвоєчасне подання податкової декларації, оскільки такого несвоєчасного подання ТОВ «Концерн Нафтовий»податкової декларації з податку на прибуток за звітний період «2010 рік», - відповідачем жодними доказами доведено суду не було, та вказані висновки відповідача спростовуються доказами, наданими позивачем до матеріалів справи.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 08.04.2011 р. № 0004961510.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 08.04.2011 р. № 0004961510.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В позовній заяві та в судовому засіданні 31.05.2012 р. позивач не заявляв вимоги щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 08 квітня 2011 р. № 0004961510 в повному обсязі.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 11.06.2012 р.