Постанова № 24495634, 31.05.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. Справа № 2-а-820/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Чечіна О.А.,

представника відповідача - Квакуши А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Таврії" до Державної податкової інспекції у м.Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксамит Таврії" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Нова Каховка Херсонської області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012 р. № 0004562301, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 64814 грн., у тому числі за основним платежем на 64813 грн. та за штрафними санкціями на 1 грн.

У зв'язку з тим, що Державна податкова інспекція у м.Нова Каховка Херсонської області реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м.Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби, на підставі ст.55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м.Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Новій Каховці, відповідач).

Позивач свої вимоги мотивує тим, що спірне податкове повідомлення-рішення складене на підставі протиправних висновків акту перевірки від 10.02.2012 р. № 151/230-35994221. Позивач зазначає, що податковий кредит квітня 2011 року по відносинам з ПП "Юг Зерно-Трейд" зменшено у зв'язку з тим, що декларація з ПДВ цього постачальника не визнана як податкова звітність, а також внаслідок того, що взаємовідносини з ПП "Юг Зерно-Трейд" та ДП "Сантрейд" визнані такими, які укладені на підставі нікчемних правочинів, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Позивач, посилаючись на первинні бухгалтерські документи, стверджує, що правочини з цими контрагентами мали місце, а надані послуги використані у господарській діяльності в межах оподатковуваних операцій позивача. Також вказує на те, що визнання угод нікчемними не входить до компетенції податкових органів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вказавши на те, що відповідно до Податкового кодексу України головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту позивачем виконані, реальність здійснення послуг з перевезення підтверджено первинними бухгалтерськими документами, а тому позивач правомірно включив ПДВ по відносинам з ПП "Юг Зерно-Трейд" до податкового кредиту квітня 2011 року.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки позивач сформував податковий кредит квітня 2011 року по господарських операціях за участю ПП "Юг Зерно-Трейд" та ДП "Сантрейд", які фактично не були здійснені та не могли бути використані в оподатковуваній господарській діяльності ТОВ "Оксамит Таврії". За даними відповідача, ці контрагенти позивача не декларували у податковій звітності та не відображали у статистичній звітності необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності з поставки товарів та послуг позивачеві. Крім того, надання послуг з транспортних перевезень ПП "Юг Зерно-Трейд" не підтверджено належним чином складеними товарно-транспортними накладними.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 (директор ПП "Юг Зерно-Трейд") вказав на те, що дійсно у 2011 році мав взаємовідносини з ТОВ "Оксамит Таврії", однак конкретизувати, які послуги надавав позивачу у квітні 2011 року не зміг.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

ДПІ у м.Нова Каховка Херсонської області з 30.01.2012 р. по 03.02.2012 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Оксамит Таврії" щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ПП "Юг Зерно-Трейд" за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт від 10.02.2012 р. № 151/230-35994221.

Перевіркою встановлено порушення:

1) ч.1 ст.203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ "Оксамит Таврії" з постачальником ПП "Юг Зерно-Трейд" (сума ПДВ по взаємовідносинах становить 86160,60 грн.) та покупцем ДП "Сантрейд" (сума ПДВ по взаємовідносинах становить 21095,78 грн.);

2) п.185.1 ст.185, ст.188, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду за квітень 2011 року на суму 64813,27 грн. по взаємовідносинах з ПП "Юг Зерно-Трейд".

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012 р. № 0004562301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов"язання по податку на додану вартість на 64814 грн.

Положеннями пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд зазначає, що при формуванні податкового кредиту у разі придбання транспортних послуг, крім наявності належним чином оформлених податкових накладних, вирішальним є документальне підтвердження зв'язку цих послуг з оподатковуваними операціями цього платника податку. У зв'язку з тим, що транспортні послуги для позивача мають подвійне призначення, тобто, можуть бути використані в його неоподатковуваній та оподатковуваній діяльності, суд вважає, що документи на ці перевезення мають бути складені у спосіб, який би дозволяв відстежити їх беззаперечний зв'язок саме з оподатковуваними операціями позивача.

Судом встановлено, що ТОВ "Оксамит Таврії" по декларації з ПДВ за квітень 2011 року від постачальника ПП "Юг Зерно-Трейд" сформовано податковий кредит на суму ПДВ 86160,60 грн.

На підтвердження надання позивачеві ПП "Юг Зерно-Трейд" транспортних послуг представником позивача надано договір № 13 від 01.02.2011 р., податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні.

Суд погоджується з правовою позицією відповідача про те, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцем товару та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення транспортних послуг ПП "Юг Зерно-Трейд".

Пунктом 1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажно-автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, зокрема встановлено, що для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, крім інших документів необхідно мати товарно-транспортну накладну, для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб - накладну, або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. № 128/2568 (далі - Правила № 363) встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (п.п.11.1 п.11 Правил № 363). Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п.п.13.1 п.13 Правил № 363).

Представником позивача було надано товарно-транспортні накладні №№ 34951, 346052, 346057, 346060, 346062, 346223, 346224, 346226, 346227, 346228, 346229, 346234, 346235, 346236, 346237, 346238, 346245, 346246, 346247, 356249, у яких зазначено, що автопідприємством, яким здійснювалося транспортування сої, є ПП "Юг Зерно-Трейд".

Суд погоджується з доводами представника відповідача, що дані товарно-транспортні накладні не є належними доказами здійснення транспортних послуг ПП "Юг Зерно-Трейд", оскільки вони оформлені з чисельними виправленнями, зокрема, стосовно дат проведення транспортних послуг, не містять даних про фактичне місце вивантаження перевезеного вантажу.

Крім того, деякі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) датовані з 1 по 7 квітня 2011 року (№№ ОУ-0000001, ОУ-0000002, ОУ-0000005, ОУ-0000006, ОУ-0000007, ОУ-0000008), а перша товарно-транспортна накладна датована 8 квітня 2011 року, що є неприпустимим, оскільки спочатку потрібно перевезти товар, а потім вже складати акти надання послуг.

Також необхідно зазначити, що у акті № ОУ-0000002 від 02.04.2011 р. зазначено транспорті послуги - Дудчино-Миколаїв, які не підтверджені товарно-транспортними накладними, оскільки такі перевезення не здійснювалися; у актах №№ ОУ-0000001 від 01.04.2011 р., ОУ-0000002 від 02.04.2011 р. вказано договір № ДГ-0000013 від 01.04.2011 р., в той час як надання транспортних послуг позивачу ПП "Юг Зерно-Трейд" за твердженням представника позивача здійснювалося на підставі договору № 13 від 01.02.2011 р.

Поряд з цим суд зазначає, що за своєю специфікою транспортні послуги потребують залучення значних матеріальних ресурсів та кваліфікованих трудових ресурсів.

Як вбачається з довідки "Про результати проведення камеральної перевірки суб"єкта господарювання ПП "Юг Зерно-Трейд" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за квітень 2011 року" від 22.06.2011 р. № 163/15-2/36130026, у ПП "Юг Зерно-Трейд" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Згідно декларації з податку на доходи фізичних осіб за лютий 2011 року кількість працюючих на підприємстві у 2011 році склала 1 особу. Звіт за формою № 1 ДФ за ІІ квартал 2011 року не надавався.

Суд вважає обгрунтованими твердження відповідача про те, що одна особа не могла здійснити такий обсяг робіт.

Суд не бере до уваги надані представником позивача договори оренди автомобіля № 10 від 01.01.2011 р., № 15 від 01.02.2011 р., № 20 від 01.03.2011 р., № 16 від 01.02.2011 р., які укладені між директором ПП "Юг Зерно-Трейд" та приватними підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, оскільки в порушення вимог ст.799 Цивільного кодексу України жоден з договорів оренди автомобіля не був нотаріально засвідчений.

Крім того, в договорі оренди автомобіля КАМАЗ д.н. НОМЕР_3, який укладено 01.01.2011 р. між ПП ОСОБА_6 та ПП "Юг Зерно-Трейд" відсутній підпис ПП ОСОБА_6

Відповідно до ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Також необхідно зазначити, що згідно наданих представником відповідача пояснень від ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, які зазначені у товарно-транспортних накладних, які долучені до позовної заяви, останні заперечували факт цивільно-правових відносин з ТОВ "Оксамит Таврії" та ПП "Юг Зерно-Трейд" у 2011 році.

Окрім цього, ПП "Юг Зерно-Трейд" у публічній звітності не відображав договори оренди з вказаними приватними підприємцями.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт надання транспортних послуг ПП "Юг Зерно-Трейд".

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність дій ДПІ у м.Новій Каховці по визначенню позивачу зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками відносин з ПП "Юг Зерно-Трейд", тому підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Оксамит Таврії" відсутні.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Таврії" до Державної податкової інспекції у м.Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2012 р. № 0004562301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 червня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1